Доступність посилання

ТОП новини
17 січня 2020, Київ 18:39

Закон про мову не гарантує балансу між зміцненням української та захистом мов нацменшин – ВК


Рада експертів з конституційного права Венеціанської комісії Ради Європи заявила, що закон про державну мову України не забезпечує балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин.

«Для уникнення того, щоб мовна проблема стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні, вкрай важливо домогтися відповідного балансу в її мовній політиці. Влада досі не зробили цього, в тому числі в недавньому законі про державну мову», – йдеться у висновках Венеціанської комісії, розміщених на сайті Ради Європи.

«Експерти визнають, що мовна політика є надзвичайно складною, делікатною і політизованою проблемою в Україні, особливо в контексті конфлікту з Росією, що триває. Беручи до уваги особливе місце російської мови в Україні, а також пригнічення української мови в минулому, Венеціанська комісія повністю розуміє необхідність заохочення використання української мови як державної. Тому похвально, що закон про державну мову передбачає позитивні заходи в цьому напрямку, зобов’язуючи державу надати кожному громадянину України можливість оволодіти мовою через систему освіти, організовувати безкоштовні мовні курси і сприяти доступу до фільмів та інших культурних продуктів українською мовою», – йдеться у висновках.

Водночас експерти вказують, що закон про нацменшини «ще не підготовлений, хоча він повинен був бути розроблений одночасно з законом про державну мову, щоб забезпечити необхідний баланс з самого початку».

«Експерти Ради Європи закликають Україну без будь-яких непотрібних затримок підготувати закон про меншини і розглянути можливість відкласти до ухвалення цього закону виконання положень закону про державну мову, які вже вступили в силу. Владі пропонується переглянути закон про державну мову і підготувати закон про меншини в консультації з усіма зацікавленими сторонами, особливо з представниками національних меншин і корінних народів», – вказано у повідомленні на сайті Ради Європи.

У комісії вказують, що перехідний період реалізації положень «Закону про освіту», який було продовжено з 1 вересня 2020 року до 1 вересня 2023 року «тільки для учнів, чия рідна мова є мовою ЄС, а не для тих, хто володіє іншими рідними мовами, зокрема російською».

«Комісія рекомендує продовжити цей термін для всіх національних меншин і корінних народів», – йдеться у доповіді.

Крім того, у комісії вважають, що із закону треба вилучити статтю, що встановлює відповідальність за навмисне викривлення української мови в офіційних документах і текстах.

«Венеціанська комісія пропонує законодавцю переглянути вимоги до квоти для контенту українською мовою, встановлені законом про державну мову для телерадіомовників, з урахуванням принципу пропорційності. Крім того, комісія зазначає, що особам має бути дозволено використовувати мову меншини між собою, в тому числі, коли їх видно і чути іншим в громадських місцях», – йдеться в повідомленні.

Також комісія виступає за можливість поширення матеріалів виборчої кампанії мовами, відмінними від української, «чіткі винятки» для мов нацменшин в надзвичайних ситуаціях (спілкування зі службами порятунку, персоналом лікарні тощо). У комісії вважають, що треба переглянути положення про те, що всі географічні назви й топоніми мають бути написані винятково українською мовою.

Очікується, що повний текст доповіді буде опублікований у понеділок, 9 грудня, на сайті Венеціанської комісії.

Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. У липні цього року Конституційний суд України визнав конституційною мовну статтю закону «Про освіту».

Цього року, у квітні, Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон набрав чинності, за винятком окремих положень, 16 липня.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG