Доступність посилання

«Боротьба за українську мову – це боротьба за існування Української держави» – Ігор Лосєв

За півтора року до Революції гідності. Мовний Майдан, Київ, 5 липня 2012 року
За півтора року до Революції гідності. Мовний Майдан, Київ, 5 липня 2012 року

(Рубрика «Точка зору»)

Обіцянки деяких «слуг народу» переглянути квоти на українську мову в ЗМІ багатьох схвилювали. Адже це змушує готуватися до явного політичного і національно-культурного регресу, що в умовах агресії з боку Росії може мати тяжкі наслідки. Тим більше, що за 30 років від Декларації про державний суверенітет сформувався доволі сумний досвід саме в мовній сфері.

Мовна політика в Українській державі майже точно відповідає політиці тієї групи, що на даний момент контролює владу. Це можна доволі легко простежити, починаючи з 1990-х років: від мовної «багатовекторності» Кучми до національно-патріотичних зусиль Ющенка і Порошенка та до реакції на них з боку Януковича і Зеленського. Тому в намірах переглянути мовний закон часів Порошенка, які озвучив голова Верховної Ради Дмитро Разумков, немає нічого дивного. «Слуги народу» вирішили чітко маніфестувати свою лінію, щоб ніхто не сумнівався.

Під час акції «Разумкову – лапті!» біля Верховної Ради України. Громадські активісти виступили проти перегляду мовного закону. Київ, 1 червня 2020 року
Під час акції «Разумкову – лапті!» біля Верховної Ради України. Громадські активісти виступили проти перегляду мовного закону. Київ, 1 червня 2020 року
Якщо влада України відмовляється українізувати ті чи інші регіони, вона фактично відмовляється від цих регіонів на користь іншої держави

Але боротьба за українську мову в Україні – це не забавка національно стурбованої інтелігенції, це боротьба за саме існування Української держави. Мова є основою національної ідентичності, а як справедливо сказав Віталій Портников, у тих регіонах України, де не переможе українська ідентичність, в історичній перспективі неминуче буде Росія.

Якщо влада України відмовляється українізувати ті чи інші регіони, вона фактично відмовляється від цих регіонів на користь іншої держави. Зеленський і К по суті повертаються до прикрозвісного «закону Ківалова-Колесниченка». Те, що готують «слуги народу», буде законом про обмеження функціонування української мови в Україні, що суперечить Конституції, де стаття 10 гарантує її поширення, функціонування і виконання завдань державної мови на всій території України, без обмежень і виключень.

Під час акції проти змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Київ, 17 червня 2020 року
Під час акції проти змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Київ, 17 червня 2020 року
Імовірний відкат мовної політики до часів Ківалова-Колесниченка можна порівняти з серйозною воєнною поразкою. Це руйнація України зсередини

Перші спроби серед «слуг» у цьому напрямку майже відразу після приходу до влади зробив тодішній шеф Офісу президента Андрій Богдан із його ідеєю російської офіційної мови для Донбасу. А новий глава держави додав до цього своє знамените «какаяразница» в кількох варіантах…

Імовірний відкат мовної політики до часів Ківалова-Колесниченка можна порівняти з серйозною воєнною поразкою. Це руйнація України зсередини. З одного боку, для «слуг народу» це боротьба з ОПЗЖ за антиукраїнський електорат, а з іншого – сигнал Москві, що влада Зеленського має значний капітуляційний потенціал.

За півтора року до Революції гідності. Опозиційні депутати блокують трибуну Верховної Ради України, щоб не допустити ухвалення режимом Януковича так званого «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 25 травня 2012 року
За півтора року до Революції гідності. Опозиційні депутати блокують трибуну Верховної Ради України, щоб не допустити ухвалення режимом Януковича так званого «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 25 травня 2012 року

Крим і Донбас: чи була там українізація?

Досі в українському суспільстві поширюються легенди, що причиною російської агресії в 2014 році було скасування «закону Ківалова-Колесниченка». Але відповідні документи голова Верховної Ради і виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов не підписав. Досі лунають крики про «насильницьку українізацію» на сході та півдні, якої не було. І ненасильницької також… Боюсь, що й тепер чергова кампанія проти української мови вестиметься під прапором «відновлення справедливості для національних меншин».

Не надмір українізації, а її брак найбільше посприяв Москві в «ампутації» української території

Я погано знаю Донбас, але добре знаю Крим, будучи кримчанином у дев’ятому поколінні. В Криму за 22 роки українського контролю було відкрито 7 українських шкіл (у Севастополі жодної) проти 660 російських. Ось така «українізація». Не робилося помітних кроків, щоб у мовному, культурному, духовному відношенні наблизити Крим до материкової України. А Росії офіційним Києвом була надана можливість робити все, що їй заманеться на цих теренах, і вона такою нагодою скористалася на всі 100%. Два десятки філій російських вишів, московська гімназія в Севастополі, створені на російські гроші молодіжні, ветеранські, жіночі, культурницькі, просвітницькі, релігійні, профспілкові організації, які постійно робили їхню «органічну» роботу на користь Росії і на шкоду Україні. Власне, їх саме з цією метою створювали…

Крим через майже повну незаторканість його українізацією становив для Кремля надзвичайно привабливу територію, де збройне вторгнення мало найбільші шанси на успіх

Кримські бібліотеки щедро комплектувалися книжками з Росії. Нескінченно відбувалися з’їзди вчителів Криму під покровительством Москви. А ще російські телеканали, радіо, газети в усіх бібліотеках і кіосках преси. І на цьому тлі постійне голосне виття про «насильницьку українізацію»…

Деякі ентузіасти намагалися без жодної державної підтримки робити «захід Сонця вручну». Автор цих рядків організував громадський лекторій з історії України ХХ століття. Щотижня приходило близько сотні людей. Для Севастополя це багато. Але мій лекторій закрили місцеві чиновники. Та й взагалі шансів на аматорському рівні протистояти добре скоординованій державній політиці Російської Федерації було обмаль. Ось чому на 2014 рік Крим через майже повну незаторканість його українізацією становив для Кремля надзвичайно привабливу територію, де збройне вторгнення мало найбільші шанси на успіх.

Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 26 січня 2017 року. (В кінцевому результаті КСУ в лютому 2018 року скасував «закон Ківалова-Колесніченка»)
Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 26 січня 2017 року. (В кінцевому результаті КСУ в лютому 2018 року скасував «закон Ківалова-Колесніченка»)
Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і нагороджений медаллю Пушкіна тодішній народний депутат України Сергій Ківалов, один зі співавторів «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Москва, Кремль, 22 лютого 2013 року
Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і нагороджений медаллю Пушкіна тодішній народний депутат України Сергій Ківалов, один зі співавторів «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Москва, Кремль, 22 лютого 2013 року

Чого чекати?

«Слуги народу» дають Росії наступний шанс для масової пропаганди в Україні, для нової потужної хвилі тотальної русифікації

Не надмір українізації, а її брак найбільше посприяв Москві в «ампутації» української території. Сотні тисяч кримчан за 22 роки проживання в Україні так і не відчули, в якій саме державі, з якою історією і культурою вони живуть. Окремі київські теоретики з московським акцентом постійно намагаються навіяти, що не треба «лізти» до людей в регіонах південного сходу з українізацією, і тоді все буде добре, тихо і спокійно. В Криму не «лізли», навіть не спробували… А тихо буває тільки до години «Х» (і то не дуже), яку Росія може організувати Україні в будь-який момент.

Саме завдяки відсутності українізації Росія послідовно, системно і наполегливо десятиліттями готувала свідомість населення українського півдня і сходу до свого вторгнення. Тепер «слуги народу» дають Росії наступний шанс для масової пропаганди в Україні, для нової потужної хвилі тотальної русифікації, а відтак для ідеологічного вторгнення в Україну, що стане прологом збройного вторгнення. Як це вже й було в 2014 році…

Це стратегічна помилка Зеленського і його оточення

Чинній владі не варто взагалі торкатися мовного питання, бо для багатьох людей це є індикатор ставлення до Української держави і національних цінностей.

Звісно, нинішні лідери з їхнім рівнем культури, освіти і мислення щиро переконані, що мовне питання – такий самий дріб’язок для українського народу, як і для них, тому мовою можна торгувати в ім’я отримання політичних дивідендів, можна виставляти її на обмін заради домовленостей з політичними опонентами, себто для Зе-команди це якесь доволі несерйозне питання, через яке ніхто не буде голосно сперечатися, а тим більше виходити на майдани. Це стратегічна помилка Зеленського і його оточення.

Досвід 30 років незалежності показує, що українці дуже рідко з ентузіазмом і натхненням борються за зарплати, пенсії, стипендії, за питання матеріальні, зате готові йти до кінця, коли йдеться про честь нації і людську гідність. Невипадково події на Майдані 2013-14 років були названі Революцією гідності.

За півтора року до Революції гідності. Мовний Майдан, Київ, 4 липня 2012 року
За півтора року до Революції гідності. Мовний Майдан, Київ, 4 липня 2012 року

Знущання з української мови (з якою ототожнюють себе мільйони українців, навіть ті, які нею в побуті не розмовляють) завдасть нації великого болю і викличе роздратування і ненависть до чинної влади та цілковите небажання співіснувати з нею в одній країні. Та й для значної частини тих, хто голосував за Зе, настане момент істини. Краще Зе-команді не відчиняти цю «скриньку Пандори», з якої посиплються такі біди, почнуться такі події, які потім уже не зупинити. Поки що Зе-влада не пройшла точку неповернення, і ще є можливість не зробити непоправне…

Ігор Лосєв – кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології НаУКМА

(Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода)

«Мовний майдан» 2012 року, який передував Революції гідності (40 фотографій)

«Мовному майданові» передувало протистояння у Верховній Раді. Опозиційні депутати блокують трибуну Верховної Ради України, щоб не допустити ухвалення режимом Януковича «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 25 травня 2012 року
1/40 «Мовному майданові» передувало протистояння у Верховній Раді. Опозиційні депутати блокують трибуну Верховної Ради України, щоб не допустити ухвалення режимом Януковича «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 25 травня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Опозиційні депутати блокують трибуну парламенту. На банері зображені (зліва направо): прем'єр Микола Азаров, міністр освіти Дмитро Табачник і президент Віктор Янукович. Київ, 25 травня 2012 року 
2/40 Опозиційні депутати блокують трибуну парламенту. На банері зображені (зліва направо): прем'єр Микола Азаров, міністр освіти Дмитро Табачник і президент Віктор Янукович. Київ, 25 травня 2012 року 
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Перший день «Мовного майдану», Київ, 3 липня 2012 року. У перший день безстрокової акції протесту частина його учасників оголосила голодування, одягнувши на голови білі пов’язки з написом «Я голодую». На фото народні депутати, зокрема, В’ячеслав Кириленко (ліворуч) і Андрій Парубій (другий справа)
3/40 Перший день «Мовного майдану», Київ, 3 липня 2012 року. У перший день безстрокової акції протесту частина його учасників оголосила голодування, одягнувши на голови білі пов’язки з написом «Я голодую». На фото народні депутати, зокрема, В’ячеслав Кириленко (ліворуч) і Андрій Парубій (другий справа)
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Долучився до голодування і журналіст Сергій Рахманін. Другий день «Мовного майдану», Київ, 4 липня 2012 року
4/40 Долучився до голодування і журналіст Сергій Рахманін. Другий день «Мовного майдану», Київ, 4 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Другий день «Мовного майдану». На плакаті згадано і резиденцію Віктора Януковича «Межигір’я». Київ, 4 липня 2012 року
5/40 Другий день «Мовного майдану». На плакаті згадано і резиденцію Віктора Януковича «Межигір’я». Київ, 4 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
«Мовний майдан». Похід студентів вулицями столиці України. Київ, 4 липня 2012 року
6/40 «Мовний майдан». Похід студентів вулицями столиці України. Київ, 4 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Другий день «Мовного майдану», Київ, 4 липня 2012 року. Ліворуч стоїть народний депутат Ярослав Кендзьор
7/40 Другий день «Мовного майдану», Київ, 4 липня 2012 року. Ліворуч стоїть народний депутат Ярослав Кендзьор
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Другий день «Мовного майдану». Київ, 4 липня 2012 року
8/40 Другий день «Мовного майдану». Київ, 4 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Другий день «Мовного майдану». Київ, 4 липня 2012 року
9/40 Другий день «Мовного майдану». Київ, 4 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Учасники «Мовного майдану» біля «Українського дому» в Києві, 4 липня 2012 року
10/40 Учасники «Мовного майдану» біля «Українського дому» в Києві, 4 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Силовики з підрозділу «Беркут» і учасники «Мовного майдану». Київ, 4 липня 2012 року
11/40 Силовики з підрозділу «Беркут» і учасники «Мовного майдану». Київ, 4 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Силовики з підрозділу «Беркут» і учасниця «Мовного майдану». Київ, 4 липня 2012 року
12/40 Силовики з підрозділу «Беркут» і учасниця «Мовного майдану». Київ, 4 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
«Мовний майдан». Під час використання силовиками «Беркуту» подразливого газу. Київ, 4 липня 2012 року
13/40 «Мовний майдан». Під час використання силовиками «Беркуту» подразливого газу. Київ, 4 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Віталій Кличко з пораненою рукою після сутички силовиків із учасниками «Мовного майдану». Київ, 4 липня 2012 року
14/40 Віталій Кличко з пораненою рукою після сутички силовиків із учасниками «Мовного майдану». Київ, 4 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Живий ланцюг, щоб не допустити силовиків «Беркуту» до решти учасників «Мовного майдану». Другий зліва – народний депутат Арсеній Яценюк. Київ, 4 липня 2012 року
15/40 Живий ланцюг, щоб не допустити силовиків «Беркуту» до решти учасників «Мовного майдану». Другий зліва – народний депутат Арсеній Яценюк. Київ, 4 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Третій день «Мовного майдану». Київ, 5 липня 2012 року
16/40 Третій день «Мовного майдану». Київ, 5 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Третій день «Мовного майдану». Київ, 5 липня 2012 року
17/40 Третій день «Мовного майдану». Київ, 5 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Третій день «Мовного майдану». Київ, 5 липня 2012 року
18/40 Третій день «Мовного майдану». Київ, 5 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Третій день «Мовного майдану». Київ, 5 липня 2012 року
19/40 Третій день «Мовного майдану». Київ, 5 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Третій день «Мовного майдану». Київ, 5 липня 2012 року
20/40 Третій день «Мовного майдану». Київ, 5 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Народний депутат В’ячеслав Кириленко. Четвертий день «Мовного майдану». Київ, 6 липня 2012 року
21/40 Народний депутат В’ячеслав Кириленко. Четвертий день «Мовного майдану». Київ, 6 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
На колоні будівлі «Українського дому» транспарант із написом «ZEK Йди геть!». Київ, 6 липня 2012 року
22/40 На колоні будівлі «Українського дому» транспарант із написом «ZEK Йди геть!». Київ, 6 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
«Мовний майдан». Київ, 6 липня 2012 року
23/40 «Мовний майдан». Київ, 6 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
«Мовний майдан». Київ, 2012 рік. Ліворуч – філософ, колишній дисидент і політв’язень Євген Сверстюк. Праворуч – Герой Небесної сотні Олександр Капінос (загинув під час Революції гідності в Києві 19 лютого 2014 року) 
24/40 «Мовний майдан». Київ, 2012 рік. Ліворуч – філософ, колишній дисидент і політв’язень Євген Сверстюк. Праворуч – Герой Небесної сотні Олександр Капінос (загинув під час Революції гідності в Києві 19 лютого 2014 року) 
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
У час «Мовного майдану». Банер із написом «За мову до кінця» під час футбольного матчу між збірними України і Чехії. Львів, 15 серпня 2012 року
25/40 У час «Мовного майдану». Банер із написом «За мову до кінця» під час футбольного матчу між збірними України і Чехії. Львів, 15 серпня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Під час «Мовного майдану». Банер із портретами Київського князя України-Русі Володимира Великого, гетьмана Івана Мазепи, лідера ОУН Степана Бандери і написом «Мова – це надбання тисячоліття» під час футбольного матчу між збірними України і Чехії. Львів, 15 серпня 2012 року
26/40 Під час «Мовного майдану». Банер із портретами Київського князя України-Русі Володимира Великого, гетьмана Івана Мазепи, лідера ОУН Степана Бандери і написом «Мова – це надбання тисячоліття» під час футбольного матчу між збірними України і Чехії. Львів, 15 серпня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Харків, 25 липня 2012 року
27/40 Харків, 25 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Харків, 26 липня 2012 року
28/40 Харків, 26 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Харків, 20 серпня 2012 року
29/40 Харків, 20 серпня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Чернівці, 5 липня 2012 року
30/40 Чернівці, 5 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Місто Дніпро (тоді ще Дніпропетровськ), 5 липня 2012 року
31/40 Місто Дніпро (тоді ще Дніпропетровськ), 5 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Полтава, 5 липня 2012 року
32/40 Полтава, 5 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Львів, 11 вересня 2012 року
33/40 Львів, 11 вересня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Львів, 11 вересня 2012 року
34/40 Львів, 11 вересня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Львів, 11 вересня 2012 року
35/40 Львів, 11 вересня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Учасники ходи з нагоди Хрещення України-Русі в час «Мовного майдану». Київ, 28 липня 2012 року
36/40 Учасники ходи з нагоди Хрещення України-Русі в час «Мовного майдану». Київ, 28 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Київ, 4 липня 2012 року
37/40 Київ, 4 липня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Запоріжжя, 5 вересня 2012 року
38/40 Запоріжжя, 5 вересня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Львів, 11 вересня 2012 року
39/40 Львів, 11 вересня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Київ, 5 вересня 2012 року
40/40 Київ, 5 вересня 2012 року
Акції протесту в Києві і регіонах України тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року). До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді
Назад
Вперед
  • Зображення 16x9

    Ігор Лосєв

    Кримчанин у дев’ятому поколінні, кандидат філософських наук, політичний оглядач газети «День». Від самого заснування працював у виданнях Кримського півострова, які виходили друком до окупації Криму Росією: був членом редколегії газети ВМСУ «Флот України» і науковим редактором журналу «Морська держава». Є автором кількох книг, серед яких «Історія і теорія світової культури: європейський контекст», «Севастополь – Крим – Україна: хроніка інформаційної оборони», «Azat Qirim чи колонія Москви? Імперський геноцид і кримськотатарська революція» (у співавторстві) й інших.

XS
SM
MD
LG