Доступність посилання

ТОП новини
04 серпня 2020, Київ 23:31

Прихильники РПЦ чинять перешкоди громадам у переході до ПЦУ – Гудима (огляд преси)


Михайлівський Золотоверхий собор у Києві (нині кафедральний собор ПЦУ) під час Революція гідності. Київ, 25 січня 2014 року

Газета «Україна молода» розповідає про перешкоди, які доводиться долати в регіонах Православній церкві України (ПЦУ).

З отриманням Православною церквою України томосу багато православних громад, які до цього часу перебували в лоні Російської православної церкви (РПЦ), що представлена в Україні УПЦ (МП), перейшли в новостворену ПЦУ. Одними з перших і чи не найчисельнiших таких громад стали громади у Вінниці та Вінницькій області, які почали переходити слідом за своїм архієреєм Симеоном. Проте, не все так просто, зазначає автор статті, громадський активіст Олександр Гудима.

Здавалося б, право рядових членів громади самим зібратися і вирішити свою подальшу долю передбачено законами України, і жодних перешкод цьому немає і бути не може. Але, як зазначає далі дописувач, прихильники РПЦ розпочали цілу низку судових процесів із оскарження рішень зборів громад щодо переходу в ПЦУ та реєстраційних дій Вінницької облдержадміністрації з реєстрації таких переходів.

«Та одними судами не обмежилися захисники «руского православія», – зазначає Олександр Гудима. Вінницькі правоохоронці порушили проти І. Салецького (державного реєстратора, начальника Управління у справах національностей та релігій обладмiнiстрацiї) кримінальну справу за те, що той реєстрував переходи. Докладніше йдеться в матеріалі «Якої правди шукають московськi попи?»

Ситуація загострюється. Керівництву фракції «Слуга народу» все складніше збирати голоси для провладних ініціатив. Слова президента вже не мають такого вмотивованого впливу на частину монофракції, як раніше, зазначає «Україна молода». А після провального голосування за програму Кабміну в політичних колах активізувалися розмови про можливе наближення розпуску парламенту.

От чи станеться це? І яким буде обґрунтування? А можливо, обмежаться у правлячій фракції перетягуванням ковдри? І чергове питання: чи будуть у цьому процесі дотримані буква й дух Конституції? Ймовірно, деякі відповіді українці дізнаються дещо пізніше, зазначає газета.

Утім, серед депутатів-«слуг» є дуже різні люди, пише далі видання. Є патріоти, яким по дорозі з «Європейською солідарністю» або «Голосом». Є патріоти іншої країни, яким по дорозі з ОПЗЖ. Ну і є ті, кому по дорозі винятково із Зеленським.

Так ось, пише далі газета, перші дві групи не можуть не замислюватися про своє майбутнє. Про те, що буде, коли Зеленський остаточно втратить популярність, перестане бути «соціальним ліфтом», не забезпечить їм умов для подальшого кар’єрного зростання. У цій ситуації залишаться лише дві можливості збереження в політиці – патріотична й антиукраїнська.

Тому вже зараз одні намагаються протягти антидержавні закони і посилити напругу в суспільстві, а інші – чинити опір і запобігати провокаціям своїх колег. І цей розкол у середовищі «слуг народу» буде тільки посилюватися й поглиблюватися… Про можливі наслідки газета розповідає в матеріалі «Пошук виходу із політборделю».

Вже на найближчих місцевих виборах 25 жовтня можна буде на практиці випробувати новий Виборчий кодекс – наскільки ефективними і наскільки проблемними є запроваджені нинішнім парламентом норми та правила.

Чи стане процес виборів доступнішим та зрозумілішим, які його можливі ризики на місцях, та чи адекватно завершення децентралізації корелюватиметься з ситуацією у громадах? Про це газета «День» поцікавилось в експертів та представників влади.

«Зміна виборчої системи не зовсім відповідає природі місцевого самоврядування, яке переважно виступало проти монополії політичних партій на висування кандидатів», – наголошує громадська активістка Ольга Айвазовська. Серед позитивів вона називає покращення питання санкцій за виборчі порушення і зафіксована відповідальність за підкуп виборців, навіть шляхом надання товарів продукції харчування.

«Цілком природньо, що низка правок покращила цей документ, зокрема, процедурна частина, питання організації роботи спостерігачів та членів комісії, фінансування виборів», – констатує гендиректор «Комітету виборців України» Олексій Кошель. Однак, на його думку, ухвалені правки не можна назвати виборчою реформою. Виборчий кодекс та виборча реформа – велика різниця, адже під час роботи з Виборчим кодексом не було враховано принципових моментів: максимальної прозорості виборчих фондів, коли суб’єкт виборчого процесу звітує про витрачені та отримані кошти у щоденному форматі.

Олександр Солонтай, експерт з політики та місцевого розвитку, вважає, що не можна за 3 місяці до виборів змінювати правила. Прозорість на практиці асоціюється зі зрозумілістю всім, чіткістю, можливістю підготуватися до змін не лише тим, під кого вони робляться. «У нас в Україні є традиція: з року в рік за 3 місяці до виборів ті, хто є у ВР, змінюють правила «під себе», бо попередні правила змінювалися їхніми попередниками «під себе», – наголошує експерт. Стаття називається «Все «по плану» чи «по схемі»?»

Україна – за крок до старту ринку газу для населення, стверджує газета «День». Видання інформує, що у серпні Україна може нарешті запровадити повноцінний ринок газу для населення – із вільним вибором постачальників та конкурентним ціноутворенням. Дотепер спроби запровадити реформу постійно відтерміновували. За останні 3 роки – аж 4 рази, нагадує автор статті Олексій Савицький.

Однак із 1 серпня держава обіцяє покласти край приватній монополії на газовому ринку і нарешті запровадити конкуренцію. Докладніше йдеться в статті «Кращої нагоди не буде».

Хоча парламент офіційно пішов на «канікули», робота в його стінах триває, інформує парламентський щоденник «Голос України». На черговому засіданні Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав інвесторів народні депутати обговорили ситуації навколо столичного ТРЦ «Sky Mall», Миколаївського суднобудівного заводу «Океан» та Братського маслопресового заводу (ТОВ «Нест») на Миколаївщині – ТСК отримала скарги від цих бізнесових структур. Оскільки ситуація з ТРЦ «Sky Mall» набула міжнародного резонансу, в засіданні взяли участь естонський інвестор Гіллар Тедер і посол Естонії в Україні Каймо Кууск. Якого висновку дійшли народні депутати і які заходи будуть вжиті, розповідає парламентське видання.

Із наближенням президентських виборів у Білорусі (заплановані на 9 серпня), ситуація дедалі більше загострюється. Газета «День» нагадує, що чинний керівник держави 65-річний Олександр Лукашенко перебуває при владі з 1994 року і зараз робить все, щоб обратися на черговий термін. «Все – це означає запроторення до буцегарні усіх основних конкурентів і опонентів, жорстке затримання учасників протестів, не реєстрація опозиційних кандидатів, обмеження кількості спостерігачів на виборах тощо», – пояснює видання.

І зазначає, що ці вибори відрізняються від попередніх тим, що відсоток тих, хто незадоволені ситуацією і незмінним керівництвом, суттєво збільшилася. Це робить вибори непередбачуваними, адже, з одного боку, Лукашенко начебто все контролює (вся влада в його руках), а з іншого – сила народного незадоволення може вилитися у масові протести і зіткнення з працівниками правоохоронних органів. Про це йдеться в матеріалі «Білорусь: чому ці вибори особливі?»

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG