Доступність посилання

ТОП новини
08 липня 2020, Київ 18:03

Томос і справа проти Порошенка за «створення ПЦУ». Якими будуть наслідки?


Хрест на тлі прапора України біля собору Святої Софії в Києві, де проходив Об’єднавчий собор, на якому створили Православну церкву України. Київ, 15 грудня 2018 року

(Рубрика «Точка зору»)

П’ятий президент України Петро Порошенко повідомив, що Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за «розпалювання міжрелігійної ворожнечі, шляхом створення ПЦУ».

«Панове присяжні»

Це далеко не перша спроба за допомогою світських судових процесів «відіграти» назад зміни, які сталися у релігійному середовищі України протягом 2018–2019 років. Депутати проросійського спрямування «засипали» Конституційний суд України поданнями щодо скасування постанови Верховної Ради про звернення президента до патріарха Варфоломія, про скасування законів про перейменування УПЦ (МП) та вільну зміну юрисдикції. Скандально відомий намісник «Десятинного МАФу» єпископ Гедеон (Харон) позивався до Верховного суду. Майже синхронно позови на Мінкульт подавали Московський і Київський патріархати. Одні через назву, другі через ліквідацію.

Президент України Петро Порошенко і Вселенський патріарх Варфоломій I під час відвідування собору Святого Георгія. Стамбул (Туреччина), 3 листопада 2018 року
Президент України Петро Порошенко і Вселенський патріарх Варфоломій I під час відвідування собору Святого Георгія. Стамбул (Туреччина), 3 листопада 2018 року

Ось тепер відкрита справа і стосовно Порошенка, за «розпалювання релігійної ворожнечі». Формулювання цікаве. Невже в країні повна гармонія і толерантність, що тільки дії Порошенка і сіють ворожнечу? Роками ми живемо в умовах жорсткої релігійної конкуренції, гри на межі фолу, коли мільйони вірян таврують безблагодатними грішниками, але ДБР побачили проблему чомусь тільки зараз і тільки у створенні ПЦУ.

Чомусь правоохоронці не переймалися тим, що народний депутат Вадим Новинський напередодні Об’єднавчого Собору фактично викрав митрополита Агапіта з УПЦ (МП), не давши йому доєднатися до ПЦУ. Чомусь правоохоронці не переймалися тим, що єпископ Банченський Лонгін обзивав українську владу «сатанинською» та зривав мобілізацію. Чомусь правоохоронці не переймалися тим, як духовенство УПЦ (МП) на Донбасі та у Криму підтримувало окупантів.

Священник Московського патріархату благословляє російського полковника Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), який на той час був одним із ватажків угруповання «ДНР». Окупований Донецьк, 10 липня 2014 року
Священник Московського патріархату благословляє російського полковника Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), який на той час був одним із ватажків угруповання «ДНР». Окупований Донецьк, 10 липня 2014 року
Окупований Крим. Митрополит УПЦ (Московського патріархату) Платон благословляє російську зенітну ракетну систему великої і середньої дальності С-400 «Тріумф», розгорнуту в Феодосії, 14 січня 2017 року
Окупований Крим. Митрополит УПЦ (Московського патріархату) Платон благословляє російську зенітну ракетну систему великої і середньої дальності С-400 «Тріумф», розгорнуту в Феодосії, 14 січня 2017 року

Цькування, приниження, дискримінація та нанесення шкоди честі і гідності – нормальна ситуація. Намагання виправити ці реалії, сприяння визнанню та ліквідації розколу, щоби вже нікого не цькували – «розпалювання ворожнечі». Головне не переплутати.

Заява Порошенка про відкриття справи і подальше з’ясування обставин – це справжній хаос пост-правди. Одні кажуть, що позов був від почесного пенсіонера Філарета, інші, що від його одеської парафії, фронтмен Партії регіонів 2014 року Михайло Добкін переконує, що це все відбувається його стараннями. Розібратися у цьому майже неможливо.

Томос про автокефалію для Православної церкви України (ПЦУ). Стамбул, 5 січня 2019 року
Томос про автокефалію для Православної церкви України (ПЦУ). Стамбул, 5 січня 2019 року

Особливості національної неспроможності

Однак, яке раптове однодумство спіткало прихильників Москви і патріарха Філарета. Такої ідейної єдності не було дуже давно, десь з того часу, як Філарет програв вибори на патріарха Московського.

Зараз, як ніколи раніше, інформаційні ресурси УПЦ (МП) активно публікують новини про Філарета і його боротьбу з ПЦУ. Подача напрочуд нейтральна, я би навіть сказав «співчувальна». Видно, що автори матеріалів вболівають за Філарета. І це не дивно. Глибокий старець з групою маргіналів не становить загрози Московському патріархатові в Україні, на відміну від великої, канонічної та визнаної проукраїнської церкви на чолі з молодим керівником.

Глава Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній (праворуч) в момент отримання від Вселенського патріарха Варфоломія томосу про автокефалію. Стамбул, 6 січня 2019 року
Глава Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній (праворуч) в момент отримання від Вселенського патріарха Варфоломія томосу про автокефалію. Стамбул, 6 січня 2019 року
Це стосується не тільки почесного Філарета, але й Зеленського.

Тай грати на почуттях старого церковного функціонера схоже навчилися. Загалом, кейс Філарета є чудовою ілюстрацією однієї з наших національних вад – невміння домовлятися. Ось це легендарне «де два українці, там три гетьмани» це квінтесенція наших проблем. Готовність знищити (принаймні спробувати) досягнення історичного масштабу тільки тому, що не тебе називатимуть «великим отцем» – о так, це по-нашому.

Бажання якомога сильніше «вдарити» по супротивнику, навіть ціною частини суверенітету та релігійної незалежності – реалізовується легко. Це стосується не тільки почесного Філарета, але й Зеленського. Це стиль політичної культури України, навіть більше – це стиль мислення більшості українців.

Кримінальна справа Порошенкові за томос позбавлена сенсу, вона немає перспектив. Вона створена заради формального виконання неформального наказу

Пихатий чиновник чи декан-корупціонер, які абсолютно не орієнтуються у своїх галузях знань, буквально виживають освічених професіоналів. І так всюди, що в державі, що в школі, що в церкві. Саме тому ми і маємо проблеми у всіх сферах. У нас є держава, проте немає міцності суверенітету. У нас є економіка, проте добра її третина у тіні. У нас є «найкраща освіта», тільки школярі чомусь обирають Словаччину та Польщу. У нас є автокефальна церква, але й досі немає всіх визнань. Ми навчилися добре імітувати роботу. Ми створюємо форми, не наповнюючи їх сенсом.

У цьому плані кримінальна справа Порошенкові за томос – плоть від плоті український феномен. Вона позбавлена сенсу, вона немає перспектив. Вона створена заради самої себе, заради формального виконання неформального наказу. «Для галочки».

Президент України Петро Порошенко під час представлення томосу про автокефалію для Православної церкви України після Різдв’яної Літургії в Софійському соборі в Києві, 7 січня 2019 року
Президент України Петро Порошенко під час представлення томосу про автокефалію для Православної церкви України після Різдв’яної Літургії в Софійському соборі в Києві, 7 січня 2019 року

«Народ божий»

Єдине, що вона може принести – електоральну мобілізацію. Проросійські сили скоріше єднатимуться навколо того, хто буде виголошувати гасла на кшталт «Відсиди за томос, Пєтя». І Добкін це розуміє, дивує, що Медведчук, Шарій чи Новинський не взялися доводити свою причетність до заяви.

Політичне переслідування п’ятого президента України сприйматиметься вірянами, як ще й дискримінація церкви

Не впустив можливості використати цю тему і сам Порошенко. Ця справа вочевидь принесе йому політичні дивіденди і за пару місяців ми можемо побачити зростання рейтингів «Європейської солідарності». Річ у тім, що коло людей, для яких є важливим томос і автокефалія, є значно ширшим за тих, хто голосував за Порошенка. Я знаю чимало священників тепер вже ПЦУ (раніше вони належали до різних юрисдикцій), які торік на виборах агітували проти тодішнього президента. Проте теперішнє ототожнення Петра Порошенка з ПЦУ збільшує його електоральну базу.

Під час хресної ходи духівництва і вірян Православної церкви України з нагоди Дня хрещення України-Русі. Київ, 28 липня 2019 року
Під час хресної ходи духівництва і вірян Православної церкви України з нагоди Дня хрещення України-Русі. Київ, 28 липня 2019 року
Проукраїнський електорат піде від Зеленського, якщо переглядатимуть закон про мову, скасовуватимуть підтримку армії чи ставитимуть під сумнів створення ПЦУ

Політичне переслідування п’ятого президента України сприйматиметься вірянами, як ще й дискримінація церкви, а Порошенко навпаки, як союзник і головний опонент режиму Зеленського. Насправді влада робить послугу «Європейській солідарності». В Україні люблять переслідуваних. Дається взнаки колоніальне минуле. Віктимність є універсальною індульгенцією.

Володимир Зеленський намагався бути «всім для всіх». Об’єднати опонентів та поєднати антагоністів. З кожним новим кроком, з кожним конкретним рішенням він втрачає прихильників.

Проросійський електорат йде до Медведчука, бо Зеленський тримається рамок європейського та євроатлантичного напрямків. Проукраїнський електорат піде від Зеленського, якщо переглядатимуть закон про мову, скасовуватимуть підтримку армії чи ставитимуть під сумнів створення ПЦУ. «Армія, мова, віра» не принесла Петрові Порошенку переобрання на другий термін, проте це не значить, що ігнорування цієї тріади Зеленським піде на користь останньому.

Дмитро Горєвой – релігієзнавець

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Дмитро Горєвой

    Дмитро Горєвой – релігієзнавець, директор ГО «Центр релігійної безпеки». Керівник проектів та програм Інституту релігії та суспільства Українського католицького університету. Автор наукових, аналітичних та публіцистичних матеріалів з релігійної тематики. Дописувач порталів Lb.ua, Currenttime.tv

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG