Доступність посилання

ТОП новини
26 вересня 2020, Київ 09:09

Родичі загиблих на Донбасі воїнів збиралися у київській «Мушлі», щоб знайти справедливість


Зібрання родин загиблих і померлих захисників України, 12 вересня 2020 року
Роман Куліш

Новий закон «Про Захисника України» пропонують ухвалити деякі родичі загиблих на Донбасі військових. 12 вересня їх зібрала на Перший всеукраїнський собор родин загиблих і померлих захисників України громадська організація «Незламні матері України».

Маріїнський парк у Києві, літня сцена «Мушля», 10-а ранку. Родини загиблих українських військових збираються на перший Собор – так вони назвали свій захід, де збираються говорити про проблеми у взаєминах із державою та свої потреби.

Атмосфера тут, швидше, піднесена. Зі сцени «Мушлі» волонтер Юрій Кобзаренко співає: «Це наша Україна, це наша земля. І ми одна родина – козацька сім’я». Ці слова ще не раз так чи інакше згадуватимуть деякі учасники Собору, а також закликали бути разом і не розраховувати «на швидку поміч від держави».

Після гімну, хвилини мовчання та привітального слова збори переходять до обговорення юридичних інструментів, які б дозволили краще захистити таких, як вони.

Статус для родин полеглих хочуть мати в законі

Учасники зібрання кажуть, що Україні потрібен новий закон «Про захисника України», а у ньому – статус також і для родин. Пропонують так його і назвати: «член родини полеглого захисника України».

Мій син загинув не під Курськом і не під Ростовом. Нам потрібен окремий закон
Наталія Харченко

«Ми вважаємо, що ми, повинні мати власну категорію – членів родин воїнів, що віддали життя за Україну, – аргументує активістка Наталія Харченко, мати загиблого військового. – Мій син загинув не під Курськом і не під Ростовом. Нам потрібен окремий закон «Про захисника України», який даватиме гарантії нам, нашим дітям та нашим захисниками».

В цьому законі, вважає активістка, має бути максимально конкретизовано, хто такий захисник та які має соціальні гарантії він – і його сім'я.

Олександр Самойлович, батько полеглого бійця, Наталію підтримує та додає: «Нам потрібні гарантії від держави, а не пільги з непорозуміннями!». Присутні тут констатують, що з отриманням пільг у них виникають проблеми, їх часто скасовують необґрунтовано.

На думку активістів «Незламних матерів України», закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 1993 року не став ефективнішим після додавання у нього згадки про воїнів АТО/ООС: положення закону, які поширюються на ветеранів воєн часів СРСР, просто продублювали на сучасних ветеранів. Вони не враховують усіх деталей, які стали реальністю тепер.

Єдиний закон, аргументують активісти, мав би систематизувати всі положення, укази – тобто масу підзаконних актів, що виникли в країні за ці шість років – щодо воїнів АТО/ООС та їхніх сімей.

Голова Ради родин загиблих при Мінветеранів Ірина Міхнюк розповідає учасникам, що проєкти двох схожих законів у Раді вже є: один – про захисника України, другий – про родини.

Частина хоче, аби справами родин займалося Міноборони

Батько військового Олександр Самойлович каже, що не вважає Міністерство ветеранів ефективним органом у вирішенні питань родин загиблих українських воїнів: він зазначає, що після ухвалення нового закону закріпити цю категорію потрібно за Міноборони. Однак, підтримують це тут не всі.

Мінветеранів же централізовано працює з усіма ветеранами Сходу – в незалежності від підрозділу
Олександр Терещенко

«Для того, щоб Міноборони могло займатися справами ветеранів, які воювали в підрозділі МВС, наприклад, то доведеться створювати додаткову структуру в самому Міноборони… Мінветеранів же централізовано працює з усіма ветеранами Сходу – в незалежності від підрозділу», – пояснює під час перерви заступник міністра у справах ветеранів України Олександр Терещенко.

Деякі учасники Собору чують нашу розмову, долучаються і додають, що також не не підтримують відхід до Міноборони: кажуть, це лише створить додаткові проблеми.

Про атмосферу

Загалом, емоційних промов тут більше, аніж змістовних. Одна спікерка зауважує, що Собор не торкнувся питання соціальних гарантій для дітей загиблих військових. Інша вважає, що потрібно створити єдиний реєстр членів родин загиблих українських військовослужбовців. Хтось свариться на неконструктив.

Наприкінці до мікрофону стрімко крокує чоловік та відчайдушно кричить у мікрофон: «Мені набридло, що замовчується тема небойових втрат! Нам потрібно щось із цим робити!». Це Віктор Петрик, його сина Сергія у 2015 році знайшли мертвим у кабіні армійського КамАЗу із затиснутим між ногами автоматом. Петрик розповів, що перекваліфікації справи із «самогубства» на «вбивство» домагався 5 років.

Його підтримує Оксана Лащенко, сестра Максима Турика, який помер у військовому шпиталі внаслідок побиття у своєму підрозділі: ця справа розслідувана і в ній триває суд над офіцером, однак Оксана хоче привернути увагу до того, що такі жертви у війську трапляються. Проте, часу на обговорення цього вже не залишається.

Віктор Петрик звернув увагу на те, що родини військових, причини смерті яких у тилу лишаються нерозслідуваними тривалий час, залишаються незахищеними.

Другий Собор анонсують на вересень 2021 року. Після спільного фото люди розбиваються на маленькі групи. Хтось схвалює, що відбувся такий великий з'їзд і люди озвучили свої проблеми, а хтось розчарований організацією: «Ми збираємось і просто говоримо…»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG