Один зі значних експортних потенціалів Росії, джерело символічної гордості і комерційних прибутків – атомна енергетика, цивільна технологія будівництва і підтримання діяльності атомних реакторів у всьому світі. Державна корпорація «Росатом» є рушієм цієї політики Москви, з амбіціями принести Росії до 2024 року до 15 мільярдів доларів прибутків із-поза меж країни.
Але тепер між Росією і Чехією продовжує розкручуватися шпигунський скандал, що стосується вибухів у Чехії сім років тому і участі в них російської військової розвідки. І він зриває одну з найпрестижніших міжнародних оборудок «Росатома»: будівництва нового атомного енергоблоку в Чехії вартістю принаймні в більш ніж 7 мільярдів доларів.
І в час, коли відносини між Прагою й Москвою вкрай проблемні, аж до заяви голови чеського Сенату, що влаштовані 2014 року вибухи були «актом державного тероризму» Росії, – в чеському уряді заявили 19 квітня, що «Росатому» не буде місця в майбутньому тендері на побудову ще одного енергоблоку на АЕС «Дуковани», що за 220 кілометрів на південний схід від Праги.
Віцепрем’єр-міністр Чехії Карел Гавлічек пояснив, що рішення ухвалили з міркувань національної безпеки.
Відповідно до рішення чеського уряду, до попередньої перевірки щодо безпеки, яка є передумовою для участі в тендері, допустять тепер тільки компанії з Франції EDF, США й Канади Westinghouse і Південної Кореї KHNP.
Остаточний перелік учасників тендеру і сам тендер має оголосити вже новий уряд Чехії, який постане за результатами парламентських виборів цієї осені, він же визначить і переможця. Але запрошення подати документи на згадану попередню перевірку трьом компаніям мають розіслати десь у середині травня.
«Росатом» назвав це рішення «неринковим» і «політично ангажованим».
«Ми шкодуємо через таке рішення чеської влади, адже російський і чеський атомно-промислові комплекси мали серйозні перспективи розвитку взаємовигідного партнерства не тільки в Чехії, але й у межах спільної роботи в третіх країнах», – заявили в «Росатомі».
«Російська пропозиція передбачала залучення сотень чеських і європейських компаній у проєкт розширення АЕС «Дуковани», в межах якого могли бути укладені контракти на мільярди євро. Таким чином, виключаючи «Росатом» із тендеру, чеська влада виключає, в першу чергу, свою національну промисловість», – твердять у російській компанії, але не пояснюють, чому всі такі позитиви мали б не відбутися в разі укладення угоди про розширення чеської АЕС із іншою компанією.
«Це вододіл, – каже Павел Гавлічек, політолог празької Асоціації міжнародних питань і не родич віцепрем’єра. – Із погляду риторики, дипломатії, політики це дуже важливий жест, який свідчить, що так, як раніше, вже надалі не буде».
Атомні амбіції
Чехія виробляє на атомних електростанціях більш ніж третину всієї споживаної електроенергії. Таких станцій у країні дві: вже згадана «Дуковани», яка має чотири енергоблоки, і «Темелін», приблизно за 120 кілометрів на південь від Праги, з двома енергоблоками. Обидві збудовані за радянськими проєктами. Першу з них ввели в експлуатацію наприкінці 1980-х років, другу тоді ще тільки будували, а ввели її в експлуатацію вже в 2002-му.
Мажоритарним власником обох АЕС є державна енергетична компанія ČEZ.
«Росатом», а перед ним його попередники, завжди отримували головні контракти на підтримання роботи реакторів і на утилізацію відпрацьованого палива. Після революції 1989 року до модернізації обох блоків «Темеліна» ще в процесі їхнього будівництва долучили американську (нині американсько-канадську) компанію Westinghouse, вона також постачала на цю станцію частину палива, але потім Чехія знову повернулася до палива від «Росатома».
На цей момент Росія постачає все паливо на всі чеські реактори.
У середині 2010-х років уряд Чехії прогнозував значне зростання попиту на електроенергію одночасно з необхідністю починати відмову від вугільних електростанцій. Тоді й вирішили будувати на «Дукованах» іще один енергоблок і почали переговори з шістьма компаніями, серед яких були й «Росатом», і Westinghouse.
Відносини Чехії з Китаєм, напружені через критику авторитарної політики Пекіну частиною парламентарів, урешті призвели до того, що китайську компанію CGN виключили з процесу. Також із нього вийшла ще одна претендентка, спільна французько-японська компанія.
За провідного претендента вважали саме «Росатом», враховуючи історію його залучення в чеську атомну енергетику.
«Для «Росатома» це питання і грошей, і престижу», – каже Мартін Їрушек, експерт із питань енергетики і доцент Масарикового університету в Брні, а також шефредактор чеського Політологічного журналу.
За його словами, вартість побудови нового енергоблоку «Дукован», найімовірніше, сягнула б ближче до 12 мільярдів доларів, якщо зарахувати й кошти на допоміжні витрати. Урядові плани завершити будівництво 2029 року, а почати виробництво електроенергії до 2036-го були вже вочевидь нереальними й до шпигунського скандалу, каже експерт.
Жовтневі парламентські вибори
І, попри гарячу риторику і рішення усунути «Росатом» із тендеру, ще немає певності, що так і станеться, вважає Їрушек. На нинішній стадії російську компанію вилучили з перевірки щодо безпеки.
Але, вважає експерт, ніщо на цій стадії не заважає їй потім знову отримати дозвіл повернутися до процесу, якщо цьому сприятимуть результати жовтневих виборів до парламенту.
«Викинути «Росатом» із процесу перевірки – ніби гучна річ, але водночас про майбутнє процесу ще нічого не сказано», – каже він.
Якщо мандат на новий уряд отримає коаліція на чолі з нині провідною партією ANO прем’єр-міністра Андрея Бабіша, це може потенційно знову відкрити двері «Росатому», припускає Їрушек. Президент Чехії Мілош Земан, який виступає за тісніші політичні й економічні зв’язки Праги з Москвою, раніше вже відверто говорив, що в тендері мусить перемогти тільки «Росатом».
Але, поза позицією Земана й іще кількох проросійських діячів, ставлення чехів до політики Росії, яке й так не було надто теплим, значно погіршилося після анексії Москвою 2014 року українського Криму, каже політолог Гавлічек.
А останній шпигунський скандал означає, що питання про роль Росії в чеському суспільстві може стати одним із головних у передвиборчій кампанії. Опозиційні нині партії вже виступали з гострими й чіткими заявами, критичними щодо Кремля.
Серед таких критиків – і голова Сенату, верхньої палати парламенту Чехії, Мілош Вістрчил, який назвав викриття про те, що вибухи на складах озброєнь 2014 року влаштували офіцери російської військової розвідки, «державним тероризмом».
«Ідеться про авторитет нашої країни, про її місце у світі. Чехи – трохи егоїстичний народ, – каже політолог Гавлічек. – Ми хочемо бути помітними. Ми хочемо бути впізнаваними. І ми не хочемо бути підлеглими Росії».
«Ми вже знаємо, що це таке – бути залежними від Росії», – додає він.
Атомна «м’яка сила»
«Росатом», створений 2007 року внаслідок реорганізації Міністерства атомної енергетики Росії, відіграв важливу роль у розширенні торговельних зв’язків Москви за межами Росії.
Між 2009 і 2018 роками Росія отримала 23 експортні замовлення на атомні генерувальні об’єкти в усьому світі з загалом 31, за даними звіту за 2020 рік Центру стратегічних і міжнародних досліджень, аналітичного центру в Вашингтоні. У час від 2007 до 2017 років «Росатом» почав будівництво 10 атомних енергоблоків за кордоном, порівняно лише з чотирма в період 1986–2007 років.
У своєму звіті за 2018 рік компанія заявила, що за десятирічний період отримала з-поза меж Росії замовлень на суму в 133 мільярди доларів. Майже три чверті цієї суми походять від будівництва атомних електростанцій, решта з постачання палива й продуктів урану. Прибутки з-за кордону за той рік, за повідомленням компанії, становили 6,5 мільярдів доларів.
На відміну від західних компаній, як, наприклад, Westinghouse, «Росатом» є у власності держави. Для клієнтів це означає, що «Росатом» може додавати до своїх контрактів такі приємності, як, скажімо, можливості кредитів від російської держави.
І компанія стала для Кремля інструментом «м’якої сили», каже Їрушек. За його словами, тут є паралелі з іншою великою російською державною компанією, «Газпромом»: її експорт природного газу до Європи й деінде теж відлунює політичними розрахунками.
«Я бачу в тому, що робить «Росатом» останнім часом, міцну руку уряду, і ця підтримка, яку надає російський уряд, … нагадує те, що робив цей уряд для «Газпрому» десятиліття тому», – каже він.
«Щоб допомогти компанії здобути контракти за кордоном, їх часто обставляють політичними умовами. Це геополітичне питання», – вважає експерт.
