Доступність посилання

ТОП новини

Що сталося на киргизько-таджицькому кордоні і чому це важливо


Жінка передає дочку чоловікові біля зруйнованого будинку в селі Максат, поблизу киргизько-таджицького кордону, приблизно за 1200 кілометрів від Бішкеку, 4 травня 2021 року
Жінка передає дочку чоловікові біля зруйнованого будинку в селі Максат, поблизу киргизько-таджицького кордону, приблизно за 1200 кілометрів від Бішкеку, 4 травня 2021 року

Що сталося?

Збройний конфлікт між жителями киргизьких і таджицьких сіл поблизу водорозподільного пункту розпочався 28 квітня. Пізніше в нього втрутилися прикордонні війська. Відповідальність за ескалацію Бішкек і Душанбе поклали один на одного.

Конфлікт виник на території Киргизстану, де є таджицький анклав Ворух із населенням в кілька десятків тисяч осіб, коли група таджиків встановлювала камеру на водозабірній станції, побудованій ще за часів СРСР. Вона постачає водою прилеглі райони тепер уже незалежних держав.

У Таджикистані вважають, що киргизька влада нечесно розподіляє воду. Навесні і влітку, коли починаються сільгоспроботи, витрата води збільшується в десятки разів, і конфлікти між сусідами загострюються.

Події йшли за звичним сценарієм: спочатку люди по обидва боки кордону обмінювались різкими словами, далі в хід пішло каміння, а незабаром прибули прикордонники і почалася стрілянина.

Стрілянина не була рідкістю й раніше в таких суперечках, але зазвичай місцеві чиновники з обох країн швидко приїжджали і залагоджували ситуацію.

Але цього разу після стрілянини таджицькі сили здійснили злагоджену атаку вздовж кількох ділянок кордону на відстані багатьох кілометрів і вступили на територію Киргизстану. Понад десяток сіл Киргизстану зазнав обстрілів із кулеметів, мінометів і навіть ракетами.

Cпалений бронетранспортер киргизьких сил поблизу водогону «Головной» біля села Кок-Таш. 5 травня 2021 року
Cпалений бронетранспортер киргизьких сил поблизу водогону «Головной» біля села Кок-Таш. 5 травня 2021 року

Таджицькі військові вертольоти були підняті в повітря в зоні конфлікту. При цьому влада Таджикистану заявила, що вони використовувались для евакуації громадян Таджикистану з районів, відрізаних від Таджикистану боями. Але на фотографіях з киргизького села Ортобоз на землі видно ракети, якими стріляють лише ударні вертольоти.

Киргизька жінка з дитиною на руках проходить через руїни свого будинку в селі Максат біля киргизько-таджицького кордону, 4 травня 2021 року
Киргизька жінка з дитиною на руках проходить через руїни свого будинку в селі Максат біля киргизько-таджицького кордону, 4 травня 2021 року

Збройні сили Киргизстану здійснили контратаку, і деякі села Таджикистану також зазнали сильного обстрілу. Надходили повідомлення, що киргизькі війська також тимчасово діяли на території Таджикистану.

За винятком ізольованих пострілів вздовж кордону, бої остаточно закінчились 30 квітня.

Число загиблих в результаті прикордонного конфлікту, за останніми повідомленнями, перевищило 50, число поранених іде на сотні. У суботу киргизька сторона повідомила про 36 загиблих громадян Киргизстану, серед них троє військовослужбовців. Таджикистан повідомив, що загинули 18 осіб, а понад 200 постраждали. Крім того, десятки будинків, магазинів та інших споруд були зруйновані або пошкоджені, а десятки тисяч людей переміщені.

Руїни киргизьських сіл після таджицьких військових нападів відвідує перший заступник голови МВС Киргизстану Суюн Омурзаков
Руїни киргизьських сіл після таджицьких військових нападів відвідує перший заступник голови МВС Киргизстану Суюн Омурзаков

Як повідомила заступниця міністра охорони здоров’я Киргизстану Еліза Солтонбекова, з зони конфлікту були евакуйовані понад 33 тисяч громадян, з них близько 19 тисяч – діти.

Із обох сторін лунають звинувачення в безглуздому знищенні, здійсненому силами іншої країни. Звіти з цього району вказують на те, що більшість матеріальних втрат були з киргизького блоку кордону.

Обидві країни готують судові справи проти іншої щодо насильства, але оглядачі не розраховують на результати.

Чоловік сидить перед зруйнованим будинком у селі Кок-Терек, біля киргизько-таджицького кордону, 5 травня 2021 року
Чоловік сидить перед зруйнованим будинком у селі Кок-Терек, біля киргизько-таджицького кордону, 5 травня 2021 року

Чому прикордонний конфлікт повторюється?

Попередні випадки насильства вздовж кордону сталися приблизно 15 років тому, вони завжди були локалізовані, залучали по кілька сіл із протилежних боків від погано позначених або не позначених ділянок кордону. Зазвичай воєнні дії були зосереджені навколо джерел води або будівництва чи заміни доріг, огорож і стін.

Протяжність кордону між Киргизією і Таджикистаном складає 970 кілометрів, пз яких тільки 519 кілометрів визначені повністю. На лінії кордону є 70 спірних ділянок, що часто призводить до конфліктів через використання води, пасовищ і землі поміж жителями прикордонних районів.

Киргизький солдат охороняє водозабір поблизу села Кок-Таш біля кордону Киргизстан – Таджикистан, 5 травня 2021 року
Киргизький солдат охороняє водозабір поблизу села Кок-Таш біля кордону Киргизстан – Таджикистан, 5 травня 2021 року

Коротко про Киргизстан і Таджикистан

Незважаючи на відомі проблеми, Киргизстан і Таджикистан, які отримали незалежність від СРСР у 1991 році, схожі у багатьох аспектах.

Обидві є бідними гірськими країнами. Вони мають приблизно однакову територію з порівнянним населенням – в Киргизстані живе близько 6,5 мільйонів людей, а в Таджикистані близько 9,5 мільйонів. В обох країнах більшість є мусульманами.

Окрім Киргизстану, Таджикистан також межує з Афганістаном, Узбекистаном і Китаєм. Киргизстан, окрім Таджикистану, – з Казахстаном, Узбекистаном і Китаєм. Усі ці країни набагато більші, чисельніші і набагато краще озброєні, ніж малі збройні сили Киргизстану й Таджикистану.

Подібності могли б спонукати ці країни до ближчої співпраці, але після останніх сутичок дружні стосунки були втрачені, бо серед киргизів є почуття, що Таджикистан напав на їхню країну і завдав великих збитків, а Киргизстан не мав чим відповісти. Це розлютило багатьох громадян Киргизстану.

Що буде далі?

Останні сутички на давно неспокійному киргизько-таджицькому кордоні кардинально змінюють ситуацію і спосіб бачення як самих себе, так і одне одного. Оглядачі кажуть, що наслідки будуть і для країн, і для їхніх лідерів.

За повідомленнями киргизьких ЗМІ, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган попередив Таджикистан не повторювати агресії проти Киргизстану. Але жоден інший іноземний лідер не виступив публічно ані на стороні Бішкеку, ані на стороні Душанбе у цій суперечці.

За повідомленнями з Москви, прессекретар президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков сказав, що президент Киргизстану не приїде на парад Перемоги 9 травня, в той час як президент Таджикистану планує поїздку до Москви.

Президент Киргизстану Садир Джапаров
Президент Киргизстану Садир Джапаров

1 травня голова Державного комітету національної безпеки Киргизстану Камчибек Ташиєв і його таджицький колега Саймумін Ятімов зустрілися в прикордонній Баткенській області Киргизстану і підписали угоду про встановлення режиму припинення вогню і відведення всіх сил на бази.

Ташиєв є давнім другом нового президента Киргизстану Садира Джапарова і його призначенням на нову посаду багато в чому зобов’язаний цим відносинам.

2 травня Ташиєв заявив, що Киргизстан не буде вимагати від Таджикистану відшкодування збитків, завданих майну в Киргизстані.

Він додав, що до 9 травня буде готова домовленість про демаркацію ще 112 кілометрів кордону.

Це можна було б вітати, якби Ташиєв і в минулому не оголошував, що було досягнуто прогресу в демаркації кордонів тоді, коли його не було. Так було в березні, коли йшлося про кордон із Узбекистаном і він заявив, що все зроблено на 100%, а потім киргизькі селяни сказали, що не погоджуються з обміном територіями.

Також Ташиєва не було в країні, коли почався конфлікт. Офіційно він їздив за кордон на лікування, але в соцмережах обговорювалося, що він святкував день народження сина в Іспанії.

Чому це важливо?

Попри те, що Таджикистан і Киргизстан належать до російського військового блоку – Організації договору про колективну безпеку, – виключити повноцінну війну між ними експерти не можуть. Єдине, що на їхню думку, може завадити, – це дуже складна економічна ситуація в обох країнах, що робить війну не по кишені ні для однієї зі сторін.

Війна означала б повну дестабілізацію як у Ферганській долині, так і в цілому в Центральній Азії. Бо сусіди не залишилися б осторонь, особливо зараз, коли американські війська виходять з Афганістану, де велика кількість бойовиків може взяти участь у конфлікті на чиєму завгодно боці.

Навіть якщо зараз конфлікт вдалося загасити, він загрожує більшій дестабілізації Киргизстану, чий президент Садир Джапаров нещодавно прийшов до влади з популістськими посланнями, що він зробить Киргизстан сильнішим. Тож нині, коли Киргизстан, судячи з заяв влади, готовий погодитися з тим, що його збитки не будуть компенсовані і сотні будинків доведеться відновлювати власними силами, багато киргизів можуть зазнати розчарування.

Влада Киргизстану і так в боргах, тож знайти фінансування для повної реконструкції будинків, АЗС, магазинів, шкіл та інших споруд, пошкоджених або повністю зруйнованих в ході бойових дій, буде нелегко.Також потрібно буде компенсувати людям втрату худоби.

Нова проблем додалася до низки вже наявних – від зростання безробіття та інфляції до посухи й економічних проблем, пов’язаних із коронавірусною пандемією .

Тим часом у Таджикистані непопулярний авторитарний президент Емомалі Рахмон, схоже, готовий виграти від останніх результатів прикордонних боїв, у яких його військові діяли рішуче.

Рахмон роками працював над знищенням незалежних ЗМІ й опозиційних угруповань, поки його сім’я збагачувалася в країні, де середньомісячна заробітна плата менша, ніж еквівалент 100 доларів.

Президент Таджикистану Емомалі Рахмон під час щорічного звернення до членів парламенту в Душанбе, 26 січня 2021 року
Президент Таджикистану Емомалі Рахмон під час щорічного звернення до членів парламенту в Душанбе, 26 січня 2021 року

Крім того, майже 70-річний Рахмон готує свого найстаршого сина Рустама, щоб той перебрав владу, сподіваючись, що правонаступництво буде прийняте таджиками.

Нещодавні події вздовж кордону можуть допомогти цьому і прискорити рух до створення династії в Таджикистані.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG