Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) провели обшуки у Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю та Департаменті з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації. ДБР перевіряло документи у справі щодо незаконної забудови в буферній зоні Києво-Печерської лаври. Що саме закидають столичним чиновникам, і як можна зупинити протиправну забудову історичного Києва?
ДБР звинувачує працівників Київської міської державної адміністрації (КМДА) у тому, що вони не перешкодили зведенню 6-поверхової споруди у прилеглій до лаври зоні і незаконно зареєстрували право власності забудовника на неспоруджене приміщення. Чиновникам закидають зловживання повноваженнями і службову недбалість.
У столичній адміністрації, натомість, кажуть, що неодноразово звертались до правоохоронних органів з приводу порушень у цьому будівництві.
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА вимагав зупинити зведення незаконного об’єкту, а далі й взагалі наполягав на його знесенні. Київський міський голова Віталій Кличко пов’язує обшуки з тиском як на місцеву владу, так і на нього особисто. За словами столичного мера, всі ці дії подаються під виглядом боротьби з корупцією.
Про яку споруду мова?
Йдеться про зведення висотки по вулиці Редутній, 32 біля Києво-Печерської лаври.
Про незаконні будівельні роботи тут писали й громадські активісти. В організації «Стоп корупції» з з’ясували, що нелегальні роботи розпочалися на місці незаконно зруйнованого житлового будинка, який був знесений без жодного дозвільного документа від київської влади.
«Попри незаконне знесення будинку, Департаментом містобудування та архітектури КМДА 03.03.2014 року замовнику видано містобудівні умови і обмеження забудови, в порушення вимог чинного законодавства не на реконструкцію житлового будинку, а на нове будівництво», – наголошують активісти.
Замовником будівництва, а також власником земельної ділянки була зазначена громадянка Пономаренко Т.С, на яку навесні 2014 року зареєстрували декларацію про початок будівельних робіт. Через три роки Державна архітектурно-будівельна інспекція скасувала документ, однак й після цього будівельні роботи тривали далі.
Зупинити хаотичну забудову
Предмет протистояння між ДБР і КМДА – це, фактично, кількість поверхів у будинку на Редутній, 32. Але проблема полягає не у висоті споруди, а у самому факті її існування в історичній частині Києва. А це є абсолютно незаконно, вважає депутат Київської міської ради VII скликання, громадська активістка, захисниця архітектурних пам’яток Олена Терещенко.
За її словами, вулиця Редутна розташована в межах охоронної зони об’єкта, занесеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Собор Святої Софії, Києво-Печерська лавра й прилеглі до них монастирські будівлі є частиною Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Київ» і належать до земель історико-культурного призначення.
Це варварство! Там кожний сантиметр території є історичною цінністюОлена Терещенко
«Це варварство! Там кожний сантиметр території є історичною цінністю. Хочу нагадати про рішення Київради від 2015 року, яке наклало заборону на все будівництво у буферній зоні Києво-Печерської лаври і Софії Київської.
Така забудова спотворює унікальне архітектурне середовище пам’ятки. І йдеться не лише про цю споруду. Це масове явище, тому що закони не виконуються!» – наголосила Олена Терещенко в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Чи можна було заборонити будівництво 6-поверхового офісного комплексу біля Лаври?» – запитує у своїй колонці на «Українській правді» міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. На його думку, це можна зробити за умов не лише політичної волі тих, хто підписував документи, але й посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за такі злочини.
За його словами, першими кроками у збереженні культурних та історичних споруд є створення національного реєстру пам’яток, а також укладання так званого охоронного договору і постійний моніторинг культурної спадщини.
Крім цього, міністр пропонує збільшити штрафи за знищення історичних будівель. Нині максимальний штраф – 170 тисяч гривень, що у порівнянні з прибутками порушників, це мізерні кошти. Олександр Ткаченко вважає, штрафи необхідно збільшити до 3 мільйонів 400 тисяч гривень.
Крім економічного покарання, нечесних забудовників слід також притягувати і до кримінальної відповідальності, вважає Олена Терещенко. Проте наразі в Україні не порушено жодної такої справи, оскільки немає механізму притягнення до відповідальності. Це й розвֹֹֹ’язує руки спритним ділкам.
