Ірина Соломко, «Голос Америки»
15 грудня на вечірньому засіданні Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна».
«За» документ проголосували 82 країни, «проти» –14, «утрималися» – 80. Проти голосували Білорусь, Китай, Куба, Північна Корея, Еритрея, Ефіопія, Іран, Казахстан, Малі, Нікарагуа, Росія, Судан, Сирія, Зімбабве.
Цього року резолюція щодо Криму набрала навіть більше голосів, аніж резолюція щодо ситуації з правами людини в Ірані.
Така підтримка є рекордною за всі роки існування резолюції, яку з доповненнями ухвалюють вже сьомий рік поспіль. Навіть у 2016-му, коли за документ голосували вперше, «за» ухвалення резолюції проголосувало 70 країн, проти – 26 і 77 – утрималося.
Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, пояснює таку підтримку тим, що країни-члени ООН розуміють, що питання повернення Криму та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах 1991 року стає все більш актуальним.
Тепер всі розуміють, що відновленням територіальної цілісності України – не за горамиРефат Чубаров
«Ті, хто за неї голосує, вони усвідомлюють, що резолюція щодо Криму, вона вже вийшла з категорії тих безнадійних резолюцій, яких дуже багато ухвалює Генеральна асамблея ООН. Якщо ще рік-два тому ці резолюції ухвалювали з відчуттям того, що десь, колись воно розв’яжеться, то тепер всі розуміють, що відновленням територіальної цілісності України – не за горами», – переконаний Чубаров.
У той же час Марія Томак, очільниця Служби забезпечення діяльності «Кримської платформи» в структурі Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, зазначає: така висока підтримка резолюції свідчить, що країни-члени ООН вірять у дипломатичний шлях повернення Криму.
«Це все відбувається на тлі значної кількості публікацій щодо Криму, в яких панує дух стримування або застереження України від звільнення Криму силовим шляхом найближчим часом», – зазначає вона.
Включили кричущі порушення прав людини у Херсонській та Запорізькій областях. Бо люди опинилися в тимчасово окупованому КримуМарія Томак
Що стосується тексту самої резолюції, то, за оцінками Чубарова, цьогорічний документ є надзвичайно повним з точки зору фіксації тих злочинних дій, у тому числі і в контексті прав людини, які здійснює Росія на території тимчасово окупованого Криму та які підпадають під порушення міжнародного права.
«Охопили все, що було можливо, і ще включили кричущі порушення прав людини у Херсонській та Запорізькій областях. Бо люди, проти яких здійснені злочини, жителі цих територій, вони опинилися в тимчасово окупованому Криму, їх там утримують як заручників та доля деяких до цього часу невідома», – додає він.
Політик також сподівається, що Генасамблея ООН востаннє голосувала за резолюцію щодо ситуації в окупованому півострові. «І це остання резолюція, де є слова про тимчасово окупований Крим», – зазначає він.
Томак, у свою чергу, додає, що, з одного боку, в документі є констатація вже давно відомих фактів про системні порушення прав людини в Криму, спричинені окупацією. Згадується і про тиск на кримськотатарський народ та заборону Меджлісу, катування, насильницьке зникнення. З іншого боку, там з’являється політична констатація того, що Росія використовує Крим для повномасштабного вторгнення та спроби окупації нових території.
«І це також спричиняє наслідки для цивільного населення, шкоду для навколишнього середовища, відображається на правах людини. Важливо також і те, що в тексті наведені імена політичних в'язнів, які саме були ув'язнені через повномасштабне вторгнення та їхню активну позицію проти нього. Мова йде про Ірину Данилович і про Богдана Зізу», – зауважує Марія Томак.
Наголошуючи на значення ухваленої резолюції, Дейв Елсроад, голова адвокаційного напрямку правозахисної організації «Дім прав людини» зазначає: окупований Крим є довгостроковою ілюстрацією того, що відбувається з правами людини на територіях, які Росія окупувала та незаконно намагається анексувати.
Ситуація ще більше погіршилася після повномасштабного вторгнення Росії на решту території УкраїниДейв Елсроад
«Ситуація в Криму була жахливою протягом восьми років, і резолюція підкреслює, що ситуація ще більше погіршилася після повномасштабного вторгнення Росії на решту території України в лютому 2022 року. Окрім багатьох питань, важливо, що резолюція привертає увагу до зростання кількості кримчан, які несправедливо затримані або ув’язнені, включаючи Еміра Усеїна Куку, Сервера Мустафаєва та Владислава Єсипенка», – додає експерт.
Резолюція також засуджує «розпалювання ненависті до України та українців, а також поширення дезінформації, що виправдовує агресію Російської Федерації проти України, у тому числі через систему освіти», а також «нову безпрецедентну хвилю довільних затримань у Криму, насильницькі переміщення в Крим і з Криму», насильницькі зникнення, а також «так звані процедури фільтрації, зокрема щодо переміщених осіб».
