Київ – Голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов спробував усунути секретаря Київради Олеся Довгого. Однак переворот не вдався. Як інформує газета «Україна молода», останнім часом у Києві намітився розкол між міськрадою та міською адміністрацією. Між чиновниками та депутатами неодноразово виникали суперечки і не було порозуміння. Не виключено, що події в Київраді мають і певний політичний підтекст. Докладніше про причини суперечностей в столичні владі йдеться в статті «Довгий стійкий».
Жодних шансів для нинішньої влади на очищення через «справу Кучми» немає, стверджує експерт газети «День». Адже вона є спадкоємницею режиму Кучми, а в багатьох випадках ця влада є гіршою від влади Леоніда Даниловича. Кучму викликають на допити у справі, де йому інкримінують «перевищення влади», а за цією статтею термін давнини вичерпався ще восени минулого року. Тому від самого початку справа проти Кучми – це черговий псевдоюридичний фарс, наголошується в газеті «День».
Раніше вирішити питання в судах чи на митниці за гроші міг майже кожен. Зараз усе набагато складніше, переконує журналіст «Газети по-українськи». Не тому, що перестали брати. Просто корупційна машина віднедавна має чітку ієрархічну модель: питання у відомствах вирішують лише ті, кого уповноважили згори. Потоки хабарів, що раніше перерозподілялися на середній і нижній чиновницьких ланках, тепер по-максимуму повинні дістатися владним небожителям. Виходить, якщо будуємо авторитарний централізм, то в усьому, підсумовує газетяр. Стаття називається «Централізація корупції наближає самознищення режиму».
Людей, особливо в тоталітарних державах, привчають до теорії постійного прогресу. В СРСР постійно говорили про те, що радянська система розвивається й за стільки-то років буде збудований комунізм. Але якщо уважно подивитися на історію людства, то можна помітити, що ніякого прогресу не існує. Навпаки, вся історія – це суцільні кризи й боротьба з ними. Навіть біологічний розвиток людини переживає кризу. Про це переконує читачів «Ізвєстій» в Україні» почесний президент Києво-Могилянської академії В’ячеслав Брюховецький. Публікація має заголовок «Історія криз».
Жодних шансів для нинішньої влади на очищення через «справу Кучми» немає, стверджує експерт газети «День». Адже вона є спадкоємницею режиму Кучми, а в багатьох випадках ця влада є гіршою від влади Леоніда Даниловича. Кучму викликають на допити у справі, де йому інкримінують «перевищення влади», а за цією статтею термін давнини вичерпався ще восени минулого року. Тому від самого початку справа проти Кучми – це черговий псевдоюридичний фарс, наголошується в газеті «День».
Раніше вирішити питання в судах чи на митниці за гроші міг майже кожен. Зараз усе набагато складніше, переконує журналіст «Газети по-українськи». Не тому, що перестали брати. Просто корупційна машина віднедавна має чітку ієрархічну модель: питання у відомствах вирішують лише ті, кого уповноважили згори. Потоки хабарів, що раніше перерозподілялися на середній і нижній чиновницьких ланках, тепер по-максимуму повинні дістатися владним небожителям. Виходить, якщо будуємо авторитарний централізм, то в усьому, підсумовує газетяр. Стаття називається «Централізація корупції наближає самознищення режиму».
Людей, особливо в тоталітарних державах, привчають до теорії постійного прогресу. В СРСР постійно говорили про те, що радянська система розвивається й за стільки-то років буде збудований комунізм. Але якщо уважно подивитися на історію людства, то можна помітити, що ніякого прогресу не існує. Навпаки, вся історія – це суцільні кризи й боротьба з ними. Навіть біологічний розвиток людини переживає кризу. Про це переконує читачів «Ізвєстій» в Україні» почесний президент Києво-Могилянської академії В’ячеслав Брюховецький. Публікація має заголовок «Історія криз».
