Доступність посилання

21 Вересень 2017, Київ 11:57

Україна хоче, щоб ЄС визначився з її європерспективою, і домагається скасування віз


Брюссель – Черговий раунд переговорів щодо нових угод, які у майбутньому служитимуть основою відносин між Україною та Євросоюзом, триває цього тижня у Брюсселі. Цей складний діалог, за прогнозами і європейських політиків, і представників офіційного Києва, мав би завершитися до кінця нинішнього року. Проте в обох сторін є низка політичних та економічних вимог, які залишаються перешкодами у здійсненні цих планів.

Насамперед, Україна наполягає, щоб в Угоді про асоціацію із Європейським Союзом була чітко виписана майбутня перспектива її членства у співдружності. На що Брюссель, зокрема, на вимогу держав так званої «старої Європи» систематично відповідає відмовою.

Цього тижня протягом 16-го раунду переговорів українська делегація знову наполягає на тому, щоб ЄС визначився, як офіційно має виглядати європейська перспектива України.

Заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін, який очолює групу учасників переговорного процесу від України, каже, що держави європейського блоку щодо перспективи приєднання до ЄС умовно поділені на три категорії. Це традиційні країни-друзі України на чолі з Польщею, держави, які сприймають майбутнє членство позитивно, але не заявляють про це офіційно і, нарешті, країни-скептики з табору «старої Європи». Представник українського МЗС вважає, що змінити позиції останніх могли б зрушення у самій Україні.

«Менталітет деяких країн полягає в тому, що є список певних ключових зрушень, – каже Павло Клімкін. – Це ключові моменти, які мають бути досягнуті щодо реформування економіки, у сфері верховенства права і щодо реформування міграційно-візової ділянки».

Умови створення зони вільної торгівлі – справа виключно Києва і Брюсселя – дипломат

Водночас, говорячи про тиск Росії на переговорний процес щодо зони вільної торгівлі (ЗТВ) між Україною та ЄС, український дипломат зауважив, що це виключно справа Києва та Брюсселя – «визначати, якими будуть умови цієї зони».

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо можливих ускладнень торговельних стосунків із росіянами, якими погрожує Кремль після встановлення ЗВТ, Павло Клімкін зазначив, що зона вільної торгівлі, «навпаки, створить нові можливості, у першу чергу, для інвестицій та нових товарних потоків».

«Нові можливості з’являться також у рамках торгівлі послугами. Таким чином, я вважаю, що це є класична ситуація взаємного виграшу», – сказав Павло Клімкін.

Заступник голови зовнішньополітичного відомства України також додав: «Говорити про те, що це якимось чином негативно вплине на економічне співробітництво з іншими країнами, я не бачу жодних підстав – ні економічних, ні політичних. Україна, крім того, може достатньо ефективно працювати з країнами Митного союзу в різних форматах».

Поступ України до безвізового режиму перевірять у червні

Іншим важливим пунктом нинішніх зустрічей у Брюсселі було обговорення реалізації плану дій для переходу до безвізового режиму між Україною та державами так званої шенгенської зони. Заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін повідомив, що у червні на зустрічі європейських міністрів внутрішніх справ Київ представить свій звіт про виконання вимог Євросоюзу для скасування віз для громадян України. При цьому він вважає, що втілення цього Плану дій йде належним чином.

«Балканські країни розпочинали виконання таких планів дій майже з нуля, – зауважує Павло Клімкін. – Ми ще до його отримання зробили достатньо багато: починаючи від захисту персональних даних і завершуючи ратифікаціями конвенцій Ради Європи. Тож ми не є на початку цього шляху. З багатьох питань ми достатньо успішно працюємо, і це оцінка не наша, а й Єврокомісії і – що дуже важливо – окремих країн-членів ЄС, оскільки дуже важливо, що з цього приводу думають німці, австрійці або голландці, а не лише Європейська комісія».

Тим часом з огляду на те, що у другій половині цього року в Євросоюзі головуватиме Польща, українські дипломати покладають великі надії на те, що деяких зрушень як у політичному сенсі, так і щодо підготовки зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом таки вдасться досягти.

Україна має пропозиції щодо «Східного партнерства»

Важливою віхою у зближенні українців та співдружності європейських держав також має відіграти саміт «Східного партнерства», якого очікують на початку осені. Подія знакова, бо на тлі посиленої уваги до держав Північної Африки нині треба довести, що східний вектор європейської політики не повинен залишатися на узбіччі.

З огляду на це Київ налаштований рішуче, каже представник зовнішньополітичного відомства. Для цього Україна підготувала низку пропозицій.

Серед них – формулювання політичної перспективи для країн-партнерів, лібералізація візового режиму, й не лише у віддаленій перспективі, створення умов для руху робочої сили, проведення бізнес-форумів і, нарешті, розвиток транскордонного співробітництва між самими країнами-учасницями програми «Східного партнерства».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG