Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 21:26

Генеральний директор, фахівець з інформаційних технологій, бренд-менеджер… Представники цих професій мають в Україні найвищі зарплати. А найбільше вакансій є для програмістів, медиків, аудиторів і бухгалтерів. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Міжнародним кадровим порталом «Head Hunter».

Середня зарплата генерального директора - 50 тисяч гривень на місяць, фінансового директора - 41 тисяча, ІТ директора - 24 тисячі гривень на місяць…

Які професії в дефіциті?

Загалом до десятки найбільш оплачуваних потрапили п’ять спеціальностей з інформаційних технологій. Ця професія не лише добре оплачується, але й затребувана на українському ринку праці. Наприклад, середня зарплата фахівця із мови програмування «C++» становить 15 тисяч гривень на місяць. Водночас на одного такого спеціаліста припадає аж 5 вакансій.

Крім програмістів на ринку бракує фахівців зі страхування - співвідношення кількості розміщених резюме і наявності вакансій становить приблизно один до одного (це третє місце у рейтингу дефіцитних професій). Хоча за зарплатами вони до «гарячої десятки професій» не потрапляють, говорить генеральний директор міжнародного кадрового порталу «Head Hunter» Марина Маковій. «Ми спостерігаємо активізацію з боку страхових компаній. І найактивніше розглядають кандидатів на позиції страхових агентів. Їх, як правило, набирають масово. Є велика кількість вакансій, але у компаній все одно залишаються труднощі з масовим наймом».

Серед найдефіцитніших спеціалістів в Україні медичні представники. Український ринок фармації та медицини зріс торік удвічі, тому попит на таких фахівців теж побільшав. Зараз на одну вакансію у цій сфері припадає три претенденти.

Загалом кількість вакансій на українському ринку праці збільшується, констатує Марина Маковій. Вона ілюструє свій висновок на прикладі спеціальності, яка завжди була дефіцитною. «4-те місце за дефіцитом у нас посідають менеджери з продажу. Це ми пов’язуємо з активізацією на ринку праці. Якщо раніше, під час кризи, компанії в основному відкривали позиції, пов’язані з продажем, тепер на ринку з’явилися інші вакансії, окрім менеджерів із продажу. На сьогодні зросло число вакансій в цілому, в інших професійних галузях».

Найвищі закордонні зарплати

Якщо взяти для порівняння найкращі оплачувані професії у Бельгії, то на вершині піраміди тут перебувають директори підприємств та інші керівні посади у промислових компаніях. Їх середня зарплатня складає від 6 до 7 з половиною тисяч євро щомісяця. Далі йдуть такі професії, як економісти та бізнес-радники або консультанти, зазначає кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі. Зарплату, що перевищує 4 тисячі євро, тут отримують також архітектори, юристи, адвокати, психологи й перекладачі. З несуттєвою різницею від попередніх категорій заробляють у Бельгії також спеціалісти з інформатики та програмісти. Пристойні зарплати ще у місцевих інженерів та науковців (особливо у галузі фізики та хімії).
А от у сусідній Франції, згідно із даними Національного інституту статистики та економічних досліджень, найкращі зарплати у менеджерів фінансових установ. Вони сягають 14 тисяч євро на місяць. На другій позиції перебувають менеджери промислових підприємств, що отримують понад 10 тисяч євро щомісяця. Третю сходинку посідають адвокати, що, залежно від спеціалізації, можуть мати середню зарплату близько 9 тисяч євро.

Досвід, потенціал і націленість на успіх

Двадцятип’ятирічній киянці Олені вдалося влаштуватися на престижну роботу бренд-менеджера (за рівнем зарплат вона посідає десяте місце в Україні – у середньому вісім тисяч гривень на місяць). Дівчина отримала роботу без протекції, вдало пройшовши 6 етапів відбору, і працює в одній з відомих міжнародних компаній.

Запорука успіху, за словами Олени, – це відкритість, щирість, креативність, вміння повніше висвітлити свій потенціал саме для цієї роботи. «Треба бути відкритою людиною, на співбесіді якомога ясніше показувати те, що ти готовий до співпраці, до роботи в колективі, націлений на результат, що в тебе розвинуті комунікаційні якості. Треба бути готовим до того, що тебе будуть запитувати про твій досвід і про твої досягнення. Треба одразу вибрати правильну модель поведінки, якої і дотримуватися впродовж усіх етапів співбесід». Крім цього, звичайно, освіта, досвід роботи та знання іноземних мов також мають велике значення, зазначає Олена.

Резюме та співбесіда

Вказувати бажану зарплату в резюме не варто. Це зазначає експерт однієї з київських агенцій із працевлаштування Ганна. Вона дає поради, на що орієнтуватися тим, хто працевлаштовується, чого просити у потенційного роботодавця . «Якщо вас все ж попросили вказати бажану зарплату в резюме, то слід назвати суму на 30% більшу від того, що ви маєте зараз. При реальному оформленні вас на роботу роботодавець зменшить цю суму на 15-20 %. Це така своєрідна гра між роботодавцем і робітником. І бажано, щоб виграли її ви. Можна також ставити мінімум, при цьому вказуючи соціальний пакет, страхування, оплату обідів, оплату проїзду, мобільного телефону або інший компенсаційний пакет, який може вас влаштувати», - говорить спеціаліст.

Взагалі важливо добре підготуватися до співбесіди, передусім зібрати максимум інформації про компанію, куди Ви вирішили найматися на роботу. З одного боку, спеціалісти з підбору персоналу компанії оцінять ваші знання, усвідомлення того, яку саме позицію ви можете зайняти і як посприяти розвиткові саме цього підприємства.

З іншого боку, варто пам’ятати, що значна частина обіцянок, особливо у вакансіях, що розміщені в Інтернеті, можуть виявитися неправдивими. Умови праці можуть виявитися важчими, а зарплата – нижчою.

Щороку попит на професії змінюється. Наприклад, з осені 2008-го року
стали менше потрібні банківські й фінансові спеціалісти, маркетологи, рекламісти. Це зазначають в агенціях із працевлаштування. І як би не змінювався попит на ринку праці, робочі спеціальності (наприклад, будівельники), потрібні завжди. Не залишаються без роботи електрики, токарі, слюсарі, фрезерувальники. Знову затребувані і послуги інженерів. Хоча представникам цих професій платять не так, як, наприклад, фахівцям із інформаційних технологій.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG