Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 15:53

Українці Севастополя: між русифікацією і ренесансом


Учасники конгресу українців Севастополя, фото з сайту www.ukrlife.org/main/index.html

Севастополь – У вихідні на Кримському півострові пройшов четвертий Конгрес українців Севастополя. Лише в останній момент зал для проведення зібрання надав один із академічних науково-дослідних інститутів, підпорядкованих Національній академії наук України. Ціла низка інших установ, в тому числі Севастопольський український культурний центр, попри попередні домовленості, у виділенні українцям приміщення відмовили. Разом із тим, вперше конгрес проходив без протестів проросійських радикалів, які ще кілька років тому вимагали заборонити проведення у «місті російської слави» будь-яких «зборищ націоналістів і бандерівців».

Попри те, що зал Морського гідрофізичного інституту НАН України був переповнений і в роботі Конгресу брали участь депутати українського і кримського парламентів і кілька колишніх командувачів ВМС України, захід проігнорували всі місцеві телеканали і комунальні видання, навіть телерадіоцентр Міноборони України «Бриз» не зацікавився Конгресом.

Уперше на цей захід не прийшли й керівники міської адміністрації і ради. Журналісти помітили в залі лише одну чиновницю невисокого рангу з управління освіти, яка від виступу відмовилася і швидко покинула зібрання. Засновник інтернет-порталу «Українське життя в Севастополі» Микола Владзимірський відсутність керівників міста на Конгресі вважає не тільки проявом неповаги до великої етнічної групи населення міста, а й свідченням небажання влади навіть вислухати своїх виборців.

Попри проблеми, відродження українського Севастополя триває

Учасники Конгресу у своїх виступах зазначали, що українці регіону відчувають значний тиск русифікації та ігнорування прав й інтересів української меншини з боку міської влади. Це насамперед стосується освітньої сфери, один із яскравих прикладів – рішення про закриття з метою «оптимізації» єдиного в Севастополі україномовного навчального закладу, школи-інтернату №7.

Це стосується й інформаційної політики: агресія щодо всього українського в місцевих медіа в останні роки значно зросла.

Це стосується і релігійної сфери: громади УПЦ Київського Патріархату, УАПЦ та УГКЦ досі не мають своїх храмів і не можуть отримати дозволи на їхнє спорудження, а громаді Римо-католицької церкви, яка служби теж веде українською мовою, влада не повертає приміщення колишнього костелу.

Олесь Доній під час виступу, фото з сайту «Українське життя Севастополя» (www.ukrlife.org/main/index.html)
Чимало скарг звучало і з приводу відсутності єдності серед українських організацій міста. Говорили про політизацію національного руху в регіоні, інертність і байдужість етнічних українців до проблем рідної мови та самоідентифікації, про пасивність керівників українських громадських об’єднань.

Попри ці нарікання, гість Конгресу, народний депутат України Олесь Доній, усе ж, помітив у Севастополі і на цьому заході чимало позитивного. За його словами, український рух в Севастополі є, існує «відчуття плеча українців». А найвідраднішим є те, що нині на Конгресі присутні багато молодих людей, які народилися тут, у Севастополі, вони активно працюють в українських організаціях, відстоюють українське обличчя міста. Це головний підсумок 20-ліття незалежності України, вважає Олесь Доній.

Наступний Конгрес українців Севастополі, як сподіваються його організатори, пройде за 2 роки.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG