Доступність посилання

23 Вересень 2017, Київ 20:16

Прага – Світова преса розмірковує над можливими наслідками умовлянь російським прем’єром Володимиром Путіним України з метою загітувати її до Митного союзу під егідою Москви. Експерти також губляться у прогнозах щодо європейської перспективи України та її східних сусідів. У багатьох впливових на Заході газетах детально інформують про непрості переговори між ЄС та Києвом з приводу укладення нової угоди про зону вільної торгівлі.

Впливова «Файненшел Таймз» зауважує, що вчорашній візит російського прем’єр-міністра Володимира Путіна до Києва з його пакетом заманливих газово-економічних пропозицій для нинішньої української влади став черговим збуренням «у геополітичному перетягуванні мотузки між Москвою і Брюсселем щодо майбутнього Києва». У матеріалі лондонського видання також наголошено, що візит Путіна відбувся через тиждень після серйозних і жорстких переговорів України з Брюсселем на тему нової угоди про зону вільної торгівлі, де сторони намагалися витворити захисні бар’єри для їхніх галузей економіки. «Файненшел Таймз» звертає увагу, що сприятлива для Москви адміністрація Віктора Януковича не дала явних ознак того, що прийме привабливі пропозиції Москви на кшталт знижки в газових цінах і щорічних вигод у 9 мільярдів доларів за рахунок відмови від угоди про зону вільної торгівлі з ЄС і входження до Митного союзу під орудою Росії. Лондонська газета цитує тут блог посла Великої Британії в Києві Лі Тернера, який вважає, що для України є добрий шанс для поглиблення демократії та зближення з Європою. Лакмусовим папірцем, як зауважує Тернер, тут є саме здатність України підписати з Європою угоду про зону вільної торгівлі. Цей матеріал кореспондент «Файненшел Таймз» у Києві Роман Олеарчик завершує словами про те, що українські офіційні особи, котрі хотіли б мати угоди про вільну торгівлю і з Європою, і з Росією, вимушені наступати на горло цій власній пісні, щоб не пустити під укіс торгову угоду саме з ЄС, яку вони хотіли б укласти.

Американське видання «Національний інтерес» вважає, що в ЄС «охолонули» до «Східного партнерства». Це підтверджує не лише перенесення чергового саміту ЄС із Білоруссю, Україною, Молдовою, Вірменією, Грузією та Азербайджаном із травня на осінь, але й у все більшій кількості голосів з Іспанії, Франції, Італії із закликами забрати раніше заплановані Брюсселем кошти на «Східне партнерство» і віддати їх єгиптянам чи тунісцям, котрі прагнуть до демократії більше, аніж українці чи вірмени. Автор матеріалу, британський журналіст Томас де Ваал, звертає увагу на російську абревіатуру шести членів програми «Східного партнерства» – БУМАГА (Белоруссия, Украина, Молдавия, Армения, Грузия і Азербайджан). А після цього запитує: наскільки реальні шанси на те, що «Східне партнерство» не залишиться на «бумазі»? Томас де Ваал зауважує також, що проблеми тут є як з боку ЄС, так і з боку членів «Східного партнерства». Бо керівники у країнах з абревіатурою «БУМАГА» бояться, що «зближення з Європою може стати тим троянським конем, котрий знищить їхню владу зсередини».

Московська «Нєзавісімая газета» вважає, що «Київ зустрів Путіна непривітно» та й Євросоюз того ж таки дня пішов ще на низку поступок у досить затяжних переговорах про створення зони вільної торгівлі з Україною. У виданні також зауважується, що відкриття Генпрокуратурою у Києві нової кримінальної справи проти Тимошенко якраз з приводу нібито перевищення нею своїх повноважень при підписанні нової газової угоди 2009 року саме з Путіним кинуло тінь на прибулого до Києва російського прем’єра і зробило цей візит досить похмурим. Газета посилається на експертів, котрі не виключають, що проблеми на цьому лише розпочинаються, бо від російської сторони варто очікувати атаки у відповідь. «Питання лише у тому, чи буде це спрямовано проти лідера української опозиції, чи проти України як держави».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG