Одеса, 15 березня 2001 — Українська мова на південних теренах України, зокрема на Одещині, перебуває нині майже у повному занепаді. Прикладом може бути місто Білгород-Дністровський, яке минулого року відзначило своє 2500-річчя.
Назви вулиць та проспектів тут дотепер написані виключно російською мовою. Що вже говорити про місцеві засоби масової інформації...
При цьому в місті багато соціальних проблем. Студенти Білгород-Дністровського педагогічного училища навчаються у холодних аудиторіях. У своєрідній холодній блокаді опинилося усе місто, а директор училища у приватній бесіді жартівливо сказав, що "у холоді людина краще зберігається"...
На постачання тепла у міської влади грошей немає, але знайшлося необхідне фінансування на відновлення (вже за часів незалежності України) пам"ятника Володимиру Леніну, знесеного свого часу активістом патріотичних організацій Петром Чернишуком.
Нинішня міська влада робить вигляд, що не чинить спротив українському національному відродженню, але ситуація насправді виглядає зовсім по-іншому.
В інтерв"ю для Радіо Свобода активіст Білгород-дністровської районної організації товариства "Просвіта" Володимир Мельник зазначив:
"Мешканці району з повагою ставляться до державної мови, на відміну від влади. Це засвідчили останні набори до україномовних класів та шкіл. У школах побоювалися, що не зможуть набрати дітей. У планах було зібрати два повних класи, але набрали три. Ще й довелося відмовляти бажаючим... Батьки вже зрозуміли ситуацію і ведуть своїх дітей навчатися українською мовою. Єдина проблема: вчителі, яким, за їхніми словами, "незручно" переходити на державну мову. З дітьми та батьками жодних проблем немає".
Ігор Столяров: "Здається, і засоби масової інформації Білгород-Дністровського негативно впливають на мовну ситуацію..."
Володимир Мельник: "Безумовно. Особливо негативно впливає міське державне радіо. Якщо на Одеському обласному радіо можна почути журналістів Котовська, Ізмаїла, які ведуть мовлення українською мовою, то у Білгород-Дністровську – 90% (якщо не більше) програм ведуться російською.
Назви вулиць та проспектів тут дотепер написані виключно російською мовою. Що вже говорити про місцеві засоби масової інформації...
При цьому в місті багато соціальних проблем. Студенти Білгород-Дністровського педагогічного училища навчаються у холодних аудиторіях. У своєрідній холодній блокаді опинилося усе місто, а директор училища у приватній бесіді жартівливо сказав, що "у холоді людина краще зберігається"...
На постачання тепла у міської влади грошей немає, але знайшлося необхідне фінансування на відновлення (вже за часів незалежності України) пам"ятника Володимиру Леніну, знесеного свого часу активістом патріотичних організацій Петром Чернишуком.
Нинішня міська влада робить вигляд, що не чинить спротив українському національному відродженню, але ситуація насправді виглядає зовсім по-іншому.
В інтерв"ю для Радіо Свобода активіст Білгород-дністровської районної організації товариства "Просвіта" Володимир Мельник зазначив:
"Мешканці району з повагою ставляться до державної мови, на відміну від влади. Це засвідчили останні набори до україномовних класів та шкіл. У школах побоювалися, що не зможуть набрати дітей. У планах було зібрати два повних класи, але набрали три. Ще й довелося відмовляти бажаючим... Батьки вже зрозуміли ситуацію і ведуть своїх дітей навчатися українською мовою. Єдина проблема: вчителі, яким, за їхніми словами, "незручно" переходити на державну мову. З дітьми та батьками жодних проблем немає".
Ігор Столяров: "Здається, і засоби масової інформації Білгород-Дністровського негативно впливають на мовну ситуацію..."
Володимир Мельник: "Безумовно. Особливо негативно впливає міське державне радіо. Якщо на Одеському обласному радіо можна почути журналістів Котовська, Ізмаїла, які ведуть мовлення українською мовою, то у Білгород-Дністровську – 90% (якщо не більше) програм ведуться російською.
