Київ, 6 квітня 2001 - Візит до Москви наприкінці минулого тижня віце-прем’єр-міністра України Олега Дубини так і не зміг вирішити одне із актуальних питань у двосторонніх економічних стосунках - проблему постачання української трубної продукції на російський ринок. І тепер, як заявив прем’єр-міністр Віктор Ющенко, він уже сам у Москві вирішуватиме це питання із представниками російського уряду.
За офіційними даними, минулого року чотири українські заводи виробили понад один мільйон тонн труб, із яких до Росії експортовано близько восьмисот тисяч тонн, що складає близько 17 відсотків російського ринку цієї продукції. Практично увесь експорт з України сьогодні контролюється однією компанією - “Інтерпайп”, засновником якої є Віктор Пінчук, близький до сім’ї президента Кучми.
Рік тому Фонд трубної промисловості Російської Федерації ініціював спеціальне розслідування щодо імпорту українських труб. По його завершенні ніякого рішення не було ухвалено. Однак, цим проблема із постачанням українських труб до Росії не вичерпалася. Упродовж останнього часу Київ і Москва вели досить активні консультації на міжурядовому рівні. Візит до російської столиці віце-прем’єр-міністра Олега Дубини, за ідеєю, мав завершити цей процес.
Однак, як виявилося, навіть по його завершенні російська та українська сторони по-різному тлумачили результати переговорів. Українська сторона спочатку оголосила про те, що їй вдалося домогтися від Кремля щорічної квоти на постачання труб у розмірі чотириста вісімдесяти тисяч тонн. Офіційні ж російські речники заявили про намір запровадити захисне мито на імпорт українських труб у розмірі 40 відсотків, а для труб великого діаметру – у розмірі 20 відсотків. Пізніше з’ясувалося, що Дубині вдалося відтермінувати до 15 квітня запровадження Росією нових ввізних ставок на українські труби. І, за словами українського віце-прем’єра, до того часу це питання має бути вирішено на рівні прем’єрів.
Директор енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень Володимир Саприкін каже, що під час візиту до Москви Дубина фактично програв переговори.
Володимир Саприкін:
“Останні переговори, що вів Дубина, фактично не надали результатів. Україна не підтвердила обмеження своєї квоти у 480 тисяч тонн, тобто це зупинить на піврік українських виробників труб”.
Заступник голови парламентського комітету з питань бюджету Євген Жовтяк вважає, що економічна політика Росії щодо України у цілому є дискримінаційною.
Євген Жовтяк далі:
“Економічні стосунки між Україною і Росією є нерівноправними вже упродовж багатьох років. З одного боку, проголошуючи заяви про вільну торгівлю, про свою прихильність до зони вільної торгівлі на теренах СНД, Росія, разом з цим, постійно вводить дискримінуючі заходи щодо України (вводячи додаткові мита не на товар, як весь світ, а додаткові товари походженням саме з України). Усе це підкріплюється риторикою про дружній союз братських народів”.
Один із лідерів фракції “Трудова Україна” Андрій Деркач, чиї підприємницькі інтереси експерти пов’язують із Росією, каже, що так зване трубне питання слід розглядати у всьому комлексі російсько-українських стосунків.
Андрій Деркач:
“Що стосується питань, пов”язаних із квотами на трубну продукцію. Цинічно говорити, що політичні цілі можуть виправдати позбавлення роботи 40 тисяч робітників, які працюють на українських трубних підприємствах. З іншого боку, Росія, як будь-яка держава, обстоює свої інтереси. І це питання пов’язане із позицією України щодо об’єднання енергосистем, позицією щодо нафтомаршруту Адріа, із будівництвом Суходольная-Родіоновська, можливістю приватизації миколаївської “Зарі” Єдиними Енергетичними Системами Росії.
Тобто у нас дуже багато складних комплексних питань, які слід вирішувати. Але підходити чи Росії, чи Україні з позиції ультиматумів та санкцій… ні до чого доброго це не приведе”.
У разі запровадження росіянами обмежень для українських трубовиробників щорічно Україна втрачатиме близько ста мільйонів доларів. До того ж, слід зауважити, що сьогодні проти України ведеться близько ста антидемпінгових розслідувань у 13 країнах світу за 26 товарними групами. І більшість із них – торкаються саме металопродукції. А відтак, російські санкції проти українських трубовиробників можуть стати першими, але не останніми у низці антидемпінгових розслідувань.
За офіційними даними, минулого року чотири українські заводи виробили понад один мільйон тонн труб, із яких до Росії експортовано близько восьмисот тисяч тонн, що складає близько 17 відсотків російського ринку цієї продукції. Практично увесь експорт з України сьогодні контролюється однією компанією - “Інтерпайп”, засновником якої є Віктор Пінчук, близький до сім’ї президента Кучми.
Рік тому Фонд трубної промисловості Російської Федерації ініціював спеціальне розслідування щодо імпорту українських труб. По його завершенні ніякого рішення не було ухвалено. Однак, цим проблема із постачанням українських труб до Росії не вичерпалася. Упродовж останнього часу Київ і Москва вели досить активні консультації на міжурядовому рівні. Візит до російської столиці віце-прем’єр-міністра Олега Дубини, за ідеєю, мав завершити цей процес.
Однак, як виявилося, навіть по його завершенні російська та українська сторони по-різному тлумачили результати переговорів. Українська сторона спочатку оголосила про те, що їй вдалося домогтися від Кремля щорічної квоти на постачання труб у розмірі чотириста вісімдесяти тисяч тонн. Офіційні ж російські речники заявили про намір запровадити захисне мито на імпорт українських труб у розмірі 40 відсотків, а для труб великого діаметру – у розмірі 20 відсотків. Пізніше з’ясувалося, що Дубині вдалося відтермінувати до 15 квітня запровадження Росією нових ввізних ставок на українські труби. І, за словами українського віце-прем’єра, до того часу це питання має бути вирішено на рівні прем’єрів.
Директор енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень Володимир Саприкін каже, що під час візиту до Москви Дубина фактично програв переговори.
Володимир Саприкін:
“Останні переговори, що вів Дубина, фактично не надали результатів. Україна не підтвердила обмеження своєї квоти у 480 тисяч тонн, тобто це зупинить на піврік українських виробників труб”.
Заступник голови парламентського комітету з питань бюджету Євген Жовтяк вважає, що економічна політика Росії щодо України у цілому є дискримінаційною.
Євген Жовтяк далі:
“Економічні стосунки між Україною і Росією є нерівноправними вже упродовж багатьох років. З одного боку, проголошуючи заяви про вільну торгівлю, про свою прихильність до зони вільної торгівлі на теренах СНД, Росія, разом з цим, постійно вводить дискримінуючі заходи щодо України (вводячи додаткові мита не на товар, як весь світ, а додаткові товари походженням саме з України). Усе це підкріплюється риторикою про дружній союз братських народів”.
Один із лідерів фракції “Трудова Україна” Андрій Деркач, чиї підприємницькі інтереси експерти пов’язують із Росією, каже, що так зване трубне питання слід розглядати у всьому комлексі російсько-українських стосунків.
Андрій Деркач:
“Що стосується питань, пов”язаних із квотами на трубну продукцію. Цинічно говорити, що політичні цілі можуть виправдати позбавлення роботи 40 тисяч робітників, які працюють на українських трубних підприємствах. З іншого боку, Росія, як будь-яка держава, обстоює свої інтереси. І це питання пов’язане із позицією України щодо об’єднання енергосистем, позицією щодо нафтомаршруту Адріа, із будівництвом Суходольная-Родіоновська, можливістю приватизації миколаївської “Зарі” Єдиними Енергетичними Системами Росії.
Тобто у нас дуже багато складних комплексних питань, які слід вирішувати. Але підходити чи Росії, чи Україні з позиції ультиматумів та санкцій… ні до чого доброго це не приведе”.
У разі запровадження росіянами обмежень для українських трубовиробників щорічно Україна втрачатиме близько ста мільйонів доларів. До того ж, слід зауважити, що сьогодні проти України ведеться близько ста антидемпінгових розслідувань у 13 країнах світу за 26 товарними групами. І більшість із них – торкаються саме металопродукції. А відтак, російські санкції проти українських трубовиробників можуть стати першими, але не останніми у низці антидемпінгових розслідувань.
