Доступність посилання

ТОП новини

Чорногорії погрожують покаранням за незалежництво


Чорногорії погрожують покаранням за незалежництво

Прага, 12 квітня 2001 — Міжнародна контактна група в справах колишньої Югославії намагається домогтися стабільності на Балканах будь-що — навіть не дуже прихованими погрозами на адресу маленької югославської республіки Чорногорії, керівництво якої прагне незалежності.

Міністри закордонних справ шести країн Контактної групи, що зустрілися в середу в Парижі вперше після приходу до влади нового керівництва Югославії, взялися за становище в ре∂іоні широко. Але балканська стабільність для них — це не тільки фактична відмова від вимоги негайної видачі колишнього югославського президента Слободана Милошевича Гаазькому трибуналові, яка має на меті підтримати нову, демократичнішу югославську владу. Стабільність, як видно з підсумкової заяви зустрічі, — це чи не в першу чергу боротьба з усілякими прагненнями до відокремлень і незалежності.

Контактна група, що складається зі США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії й Росії, різко засудила хорватських сепаратистів у Боснії – Герце∂овині, підтримала територіяльну цілісність Македонії, вимагаючи водночас від країни йти на реформи й діялог зі своєю албанською меншиною, і, готуючись до планованих виборів у Косові, підтвердила, що їх не можна вважати за вибори якоїсь косовської влади чи майбутнього статусу краю.

А Чорногорії, нинішнє керівництво якої домагається незалежності від союзної Югославії, а фактично від Сербії, не дуже приховано погрозили: подальша допомога республіці залежатиме від того, як її Президент Мило Джуканович прислухається до думки Контактної групи — яка, мовиться в заяві, підтримує «демократичну Чорногорію в складі демократичної Югославії». Тільки такий процес, що «виключає односторонні дії, дасть змогу міжнародній спільноті продовжити політичну, економічну й фінансову підтримку Чорногорії» — ясніше, як у заяві, й не скажеш.

Республіканські вибори в Чорногорії — 22 квітня, і Джуканович уже давно обіцяє, що в разі перемоги його коаліції проведе референдум про незалежність. А становище в самій республіці далеко не однозначне: чималий уплив мають і просербські сили, супротивники відокремлення. І передвиборча кампанія вже розпалюється: Джуканович заявляє, що протинезалежницька опозиція в разі свого програшу «планує заворушення й втручання югославського війська», а просоюзницький табір відповідає, що легко змете сепаратистів із політичної сцени, посилаючись на «підтримку всього світу, Європейського Союзу, Росії й нової адміністрації США».

Мило Джуканович, свого часу прибічник Милошевича, здобувся на підтримку Заходу, коли ще за часів старої югославської влади розірвав зв’язки з колишнім сербським керівником і його урядом і, ставши президентом Чорногорії, пішов на певну демократизацію й поліпшення контактів із Заходом усупереч позиції югославського центру. Але зараз від нього відвертаються: тому ж Заходові вже не потрібна в Под∂ориці противага Белґрадові, де при владі тепер теж відносні демократи.

Сподівання на те, що конфлікту вдасться уникнути, дає, щоправда, позиція влади Сербії, яка й є головним гравцем у югославському союзі: вона має намір визнати результати чорногорського референдуму, заявив днями Прем’єр-міністр Сербії Зоран Джінджіч. Хоча її позиція незмінна — єдина югославська держава має існувати й далі, сказав він, — «більшість мешканців Чорногорії має сама визначити, в якій державі вона хоче жити».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG