Прага, 4 травня 2001 — Поїздка високої делегації Європейського Союзу до Північної Кореї принесла одну добру звістку й одну погану — а ще збіглася в часі з одним скандалом навколо останньої держави сталіністського зразка в світі.
Добра вістка — це те, що керівник Північної Кореї Кім Чен Ір пообіцяв продовжити принаймні до 2003 року свій мораторій на випробування ракет, що їх так бояться не лише сусідні держави, а й далекі Сполучені Штати Америки. Північна Корея, як уважають, уже наблизилася до виробництва балістичних ракет.
Ці випробування було припинено 1999 року, коли Президент США Бил Клинтон заявив про готовність переглянути деякі з американських економічних санкцій проти тоталітарного комуністичного режиму.
Але на другу вимогу США — припинити й поширення своїх ракет і ракетних технологій — Пхеньян тоді відповів своєю вимогою фінансового відшкодування.
І зараз світ почув і погану вістку: Кім Чен Ір і далі продаватиме ракети й технології за кордон. Такий експорт — просто торгівля, і коли хтось захоче ці технології купити, то їх і продадуть — так передав у Сеулі слова північнокорейського керівника шеф зовнішньої політики й політики безпеки Європейського Союзу Хав’єр Соляна, який разом із делегацією під проводом Прем’єр-міністра Швеції Йорана Перссона після п’ятигодинних переговорів у Пхеньяні перед відльотом додому завітав до Південної Кореї.
Саме поширення Пхеньяном ракетних технологій і його ракетна загроза є однією з підстав для Президента США Джорджа Буша почати розгортання американської системи національної протиракетної оборони. За американськими даними, Північна Корея продає свої ракети й ракетні технології таким самим країнам, що є в американському переліку держав, які підтримують тероризм — Іранові, Іракові, Сірії чи Лівії.
Цими ж самими днями Північна Корея привернула увагу засобів інформації ще з одного приводу: в Японії на міжнародному летовищі Наріта затримано групу з чотирьох північнокорейців при спробі в’їхати до країни з підробленими домініканськими паспортами — і дуже швидко, без офіційного встановлення особи, депортовано.
Газети й агентства повідомляють: затриманий чоловік заявив імі∂раційній службі, що він насправді син керівника Північної Кореї Кім Чен Іра — Кім Чен Нам, і хотів потрапити до Японії разом із дружиною, малим сином і родичкою для того, щоби відвідати розважальний парк Диснейленд попід Токіо.
Японські офіційні особи уникають прямих коментарів. Токіо не має жодних офіційних контактів із Пхеньяном — переговори про зближення застрягли на місці минулого року — і зовсім не хоче зайве псувати ставлення Північної Кореї до себе. Неназвані японські урядові джерела дають знати, що спершу всю справу хотіли просто втримати в таємниці — але журналісти таки дізналися й рознесли її на весь світ.
Спробувати подорожувати світом із північнокорейським паспортом — річ безперспективна: тоталітарна комуністична країна загнала себе в таку ізоляцію, що її громадян впускають кудись хіба на офіційні візити. Інші ж змушені роздобувати інакші документи — якщо мають гроші: за повідомленнями, таємничий прибулець, що зовні дійсно дуже схожий на портрети Кім Чен Нама, розповів, що заплатив за свої паспорти по 2 тисячі доларів. Гроші ж дехто таки має: знову ж за повідомленнями, затриманий мав Ролекса, всипаного діямантами, а жінки — вельми недешеві торбинки Луї Вуїтон; а в їхніх речах було й чимало стодоларових банківок — додамо, саме тих, що їх вельми якісною підробкою й славиться Північна Корея.
Тим часом, за даними гуманітарних організацій, від 1995 року в Північній Кореї внаслідок низки повеней і посух, помножених на всі «принади» колгоспної системи, померло до двох мільйонів людей — від голоду.
Добра вістка — це те, що керівник Північної Кореї Кім Чен Ір пообіцяв продовжити принаймні до 2003 року свій мораторій на випробування ракет, що їх так бояться не лише сусідні держави, а й далекі Сполучені Штати Америки. Північна Корея, як уважають, уже наблизилася до виробництва балістичних ракет.
Ці випробування було припинено 1999 року, коли Президент США Бил Клинтон заявив про готовність переглянути деякі з американських економічних санкцій проти тоталітарного комуністичного режиму.
Але на другу вимогу США — припинити й поширення своїх ракет і ракетних технологій — Пхеньян тоді відповів своєю вимогою фінансового відшкодування.
І зараз світ почув і погану вістку: Кім Чен Ір і далі продаватиме ракети й технології за кордон. Такий експорт — просто торгівля, і коли хтось захоче ці технології купити, то їх і продадуть — так передав у Сеулі слова північнокорейського керівника шеф зовнішньої політики й політики безпеки Європейського Союзу Хав’єр Соляна, який разом із делегацією під проводом Прем’єр-міністра Швеції Йорана Перссона після п’ятигодинних переговорів у Пхеньяні перед відльотом додому завітав до Південної Кореї.
Саме поширення Пхеньяном ракетних технологій і його ракетна загроза є однією з підстав для Президента США Джорджа Буша почати розгортання американської системи національної протиракетної оборони. За американськими даними, Північна Корея продає свої ракети й ракетні технології таким самим країнам, що є в американському переліку держав, які підтримують тероризм — Іранові, Іракові, Сірії чи Лівії.
Цими ж самими днями Північна Корея привернула увагу засобів інформації ще з одного приводу: в Японії на міжнародному летовищі Наріта затримано групу з чотирьох північнокорейців при спробі в’їхати до країни з підробленими домініканськими паспортами — і дуже швидко, без офіційного встановлення особи, депортовано.
Газети й агентства повідомляють: затриманий чоловік заявив імі∂раційній службі, що він насправді син керівника Північної Кореї Кім Чен Іра — Кім Чен Нам, і хотів потрапити до Японії разом із дружиною, малим сином і родичкою для того, щоби відвідати розважальний парк Диснейленд попід Токіо.
Японські офіційні особи уникають прямих коментарів. Токіо не має жодних офіційних контактів із Пхеньяном — переговори про зближення застрягли на місці минулого року — і зовсім не хоче зайве псувати ставлення Північної Кореї до себе. Неназвані японські урядові джерела дають знати, що спершу всю справу хотіли просто втримати в таємниці — але журналісти таки дізналися й рознесли її на весь світ.
Спробувати подорожувати світом із північнокорейським паспортом — річ безперспективна: тоталітарна комуністична країна загнала себе в таку ізоляцію, що її громадян впускають кудись хіба на офіційні візити. Інші ж змушені роздобувати інакші документи — якщо мають гроші: за повідомленнями, таємничий прибулець, що зовні дійсно дуже схожий на портрети Кім Чен Нама, розповів, що заплатив за свої паспорти по 2 тисячі доларів. Гроші ж дехто таки має: знову ж за повідомленнями, затриманий мав Ролекса, всипаного діямантами, а жінки — вельми недешеві торбинки Луї Вуїтон; а в їхніх речах було й чимало стодоларових банківок — додамо, саме тих, що їх вельми якісною підробкою й славиться Північна Корея.
Тим часом, за даними гуманітарних організацій, від 1995 року в Північній Кореї внаслідок низки повеней і посух, помножених на всі «принади» колгоспної системи, померло до двох мільйонів людей — від голоду.
