Прага, 9 травня 2001 - У вівторок увечері македонські урядові війська розпочпли широкий наступ на позиції албанських екстремістів на заході республіки. Водночас у Скоп’є тривають переговори про створення уряду національної єдності за участю албанських опозиційних партій. Албанські лідери погоджуються увійти до уряду національної єдності лише за умови припинення наступу на позиції албанських партизанів.
Під тиском західних країн македонське керівництво погодилося розпочати переговори з албанськими лідерами для створення уряду національної єдності і ширшого залучення етнічних албанців до політичного і громадського життя країни. На думку західних лідерів, які намагаються недопустити до ескалації нового конфлікту на Балканах, коаліційний уряд міг би стати найліпшим вирішенням македонської проблеми. У вівторок прем’єр-міністр Македонії Ґеорґієвський заявив, що справа нового уряду за участю домінуючих слав’янської соціалістичної і албанської етнічної партії для демократичного процвітання майже вирішена. Водночас, у вівторок під вечір македонські керівники вирішили завдати нищівного удару по позиціях албанських бойовиків у районі міста Тетово на північному заході республіки неподалік від кордону з Косовом. Македонські сили безпеки за підтримкою танків, гелікоптерів та артилерії у середу вранці продовжили наступ на узгір’я, де закріпилися албанські бойовики. Згідно із заявами македонських керівників, загони албанських екстремістів продовжують прибувати із краю Косово і не мають особливої підтримки з боку албанської етнічної громади в Македонії, яка налічує приблизно 25 відсотків двомільйонного населення республіки і скупчена переважно у західних районах уздовж кордону із краєм Косово.
Проте неочікувано албанські етнічні лідери, зокрема керівники партії для демократичного процвітання відмовилися від дальших консультацій із прем’єр-міністром, вимагаючи спочатку припинити наступ урядових військ на позиції партизанів. Справу створення коаліційного уряду ускладнюють і вимоги лідерів албанської армії національного визволення, тобто албанських партизанів, що прибувають із Косова і продовжують воєнну конфронтацію з македонською армією. Один із ватажків цієї армії, командир Соколі (тобто сокіл) заявив Косовському агентству новин, що будь-який новий уряд Македонії без участі лідерів албанської армії національного визволення може лише допровадити до дальшого кровопролиття. Уряд у Скоп’є розглядає албанських бойовиків, як терористичні формування і відмовляється від прямих переговорів з ними. Тим часом албанські лідери заявляють, що вони продовжуватимуть боротьбу доти, доки македонський уряд не вступить з ними у прямі переговори.
За цих умов деякі оглядачі висловлюють досить песимістичні передбачення. На їхню думку Захід, який наполягає на мирному вирішенні міжетнічного конфлікту в Македонії, своїми вимогами обмежує дії македонського уряду, водночас не маючи особливого впливу на дії албанських лідерів, яких безкарність заохочує до дальшої конфронтації. Серед іншого македонський уряд під тиском Заходу відмовився від проголошення стану війни, яке дало б можливість вжити рішучих заходів проти сепаратистів і просити допомоги від інших країн.
Кореспондент агентства Асошіейтед пресс у своєму репортажі зі Скоп’є в середу наводить песимістичні настрої і серед населення, як слав’янського, так і албанського. Прямі переговори між урядом і албанськими партизанськими лідерами могли б припинити бої, але тепер вже запізно для мирного вирішення конфлікту, вважає один з македонських албанців. Інший 22-річний македонський студент вважає, що уряд національної єдності не зможе змініти нічого. Як здається, Македонія стала на краю безодні, каже він. Після останніх кривавих сутичок примирення неможливе.
Під тиском західних країн македонське керівництво погодилося розпочати переговори з албанськими лідерами для створення уряду національної єдності і ширшого залучення етнічних албанців до політичного і громадського життя країни. На думку західних лідерів, які намагаються недопустити до ескалації нового конфлікту на Балканах, коаліційний уряд міг би стати найліпшим вирішенням македонської проблеми. У вівторок прем’єр-міністр Македонії Ґеорґієвський заявив, що справа нового уряду за участю домінуючих слав’янської соціалістичної і албанської етнічної партії для демократичного процвітання майже вирішена. Водночас, у вівторок під вечір македонські керівники вирішили завдати нищівного удару по позиціях албанських бойовиків у районі міста Тетово на північному заході республіки неподалік від кордону з Косовом. Македонські сили безпеки за підтримкою танків, гелікоптерів та артилерії у середу вранці продовжили наступ на узгір’я, де закріпилися албанські бойовики. Згідно із заявами македонських керівників, загони албанських екстремістів продовжують прибувати із краю Косово і не мають особливої підтримки з боку албанської етнічної громади в Македонії, яка налічує приблизно 25 відсотків двомільйонного населення республіки і скупчена переважно у західних районах уздовж кордону із краєм Косово.
Проте неочікувано албанські етнічні лідери, зокрема керівники партії для демократичного процвітання відмовилися від дальших консультацій із прем’єр-міністром, вимагаючи спочатку припинити наступ урядових військ на позиції партизанів. Справу створення коаліційного уряду ускладнюють і вимоги лідерів албанської армії національного визволення, тобто албанських партизанів, що прибувають із Косова і продовжують воєнну конфронтацію з македонською армією. Один із ватажків цієї армії, командир Соколі (тобто сокіл) заявив Косовському агентству новин, що будь-який новий уряд Македонії без участі лідерів албанської армії національного визволення може лише допровадити до дальшого кровопролиття. Уряд у Скоп’є розглядає албанських бойовиків, як терористичні формування і відмовляється від прямих переговорів з ними. Тим часом албанські лідери заявляють, що вони продовжуватимуть боротьбу доти, доки македонський уряд не вступить з ними у прямі переговори.
За цих умов деякі оглядачі висловлюють досить песимістичні передбачення. На їхню думку Захід, який наполягає на мирному вирішенні міжетнічного конфлікту в Македонії, своїми вимогами обмежує дії македонського уряду, водночас не маючи особливого впливу на дії албанських лідерів, яких безкарність заохочує до дальшої конфронтації. Серед іншого македонський уряд під тиском Заходу відмовився від проголошення стану війни, яке дало б можливість вжити рішучих заходів проти сепаратистів і просити допомоги від інших країн.
Кореспондент агентства Асошіейтед пресс у своєму репортажі зі Скоп’є в середу наводить песимістичні настрої і серед населення, як слав’янського, так і албанського. Прямі переговори між урядом і албанськими партизанськими лідерами могли б припинити бої, але тепер вже запізно для мирного вирішення конфлікту, вважає один з македонських албанців. Інший 22-річний македонський студент вважає, що уряд національної єдності не зможе змініти нічого. Як здається, Македонія стала на краю безодні, каже він. Після останніх кривавих сутичок примирення неможливе.
