Стразбург, 11 травня 2001 - Цієї п’ятниці у Страсбурзі завершилось засідання Комітету міністрів Ради Європи. Під час засідання міністр закордонних справ України Анатолій Зленко виступив з доповіддю в якій висвітлив нинішнє політико-економічне становище в Україні, а також представив позицію офіційного Києва щодо кризи на Балканах та в Чечні.
Відповідаючи на запитання для радіо «СВОБОДА» міністр закордонних справ України Анатолій Зленко зауважив: « Відверто скажу. Кілька тижнів тому ,коли Парламентська Асамблея Ради Європи обговорювала «українське» питання , із Страссбурга я повертався з кепським настроєм. Нині ж я налаштований оптимістично».
Протягом двох днів перебування в Страсбурзі в Раді Єєвропи Анатолій Зленко провів низку неформальних зустрічей із своїми закордонними колегами, з Генеральним секретарем Ради Європи Вальтером ШВІММЕРОМ, Генеральним секретарем ПАРЄ Бруно ХАЛЛЕРОМ, а під час офіційного засідання міністерського Комітету Ради Європи виступив на тему «Позиція України щодо загострення кризи на Балканах, становища в Чечні і , хоча це не було передбачено порядком денним , доповів про ті зусилля які, по при нелегке нинішнє політичне становище, Україна намагається зробити, аби встигнути до червневого засідання Парламентської Асамблеї ради Європи виконати, бодай, основні зобов’язання, які взяла на себе Україна перед цією міжнародною організацією. При цьому Анатолій Зленко зазначив, що часу до наступного засідання ПАРЄ злишилось обмаль, і тому всім зрозуміло, що Україна не встигне виконати взяті на себе усі зобов’язання.
Я поцікавився у міністра, чим пояснити, що ще кілька тижнів тому на адресу офіційного Києва із Страсбурга лунала різка і жорстка критика, а нині напруга вже, начебто, зменшилась?
Анатолій Зленко поясяснив це так: «Даруйте, що відповім не дуже скромно, але МЗС довелось досить міцно попотіти, аби переконати керівництво Ради Європи не застосовувати супроти України жорстких санкцій. Українські дипломати за допомогою також вітчизняних проєвропейських політиків, західних симпатиків України з дня на день інформували представників Ради Європи про ухвалення парламентом України низки законодавчих документів, та документів, які ще чекають свого ухвалення - зокрема цивільного кодексу, бюджетного кодексу, законопроекту про судовий устрій, тощо. До парламентарів та міністрів Ради Європи із закликом не призупиняти членство України в цій міжнародній організації звернувся навіть Союз Українських Студентів Західної Європи. Тому більшість міністрів Ради Європи, повірили в те, що Україна врешті -решт зуміє подолати теперішні політичні труднощі і незабаром могтиме робити для Ради Європи багато користі.
Відповідаючи на запитання для радіо «СВОБОДА» міністр закордонних справ України Анатолій Зленко зауважив: « Відверто скажу. Кілька тижнів тому ,коли Парламентська Асамблея Ради Європи обговорювала «українське» питання , із Страссбурга я повертався з кепським настроєм. Нині ж я налаштований оптимістично».
Протягом двох днів перебування в Страсбурзі в Раді Єєвропи Анатолій Зленко провів низку неформальних зустрічей із своїми закордонними колегами, з Генеральним секретарем Ради Європи Вальтером ШВІММЕРОМ, Генеральним секретарем ПАРЄ Бруно ХАЛЛЕРОМ, а під час офіційного засідання міністерського Комітету Ради Європи виступив на тему «Позиція України щодо загострення кризи на Балканах, становища в Чечні і , хоча це не було передбачено порядком денним , доповів про ті зусилля які, по при нелегке нинішнє політичне становище, Україна намагається зробити, аби встигнути до червневого засідання Парламентської Асамблеї ради Європи виконати, бодай, основні зобов’язання, які взяла на себе Україна перед цією міжнародною організацією. При цьому Анатолій Зленко зазначив, що часу до наступного засідання ПАРЄ злишилось обмаль, і тому всім зрозуміло, що Україна не встигне виконати взяті на себе усі зобов’язання.
Я поцікавився у міністра, чим пояснити, що ще кілька тижнів тому на адресу офіційного Києва із Страсбурга лунала різка і жорстка критика, а нині напруга вже, начебто, зменшилась?
Анатолій Зленко поясяснив це так: «Даруйте, що відповім не дуже скромно, але МЗС довелось досить міцно попотіти, аби переконати керівництво Ради Європи не застосовувати супроти України жорстких санкцій. Українські дипломати за допомогою також вітчизняних проєвропейських політиків, західних симпатиків України з дня на день інформували представників Ради Європи про ухвалення парламентом України низки законодавчих документів, та документів, які ще чекають свого ухвалення - зокрема цивільного кодексу, бюджетного кодексу, законопроекту про судовий устрій, тощо. До парламентарів та міністрів Ради Європи із закликом не призупиняти членство України в цій міжнародній організації звернувся навіть Союз Українських Студентів Західної Європи. Тому більшість міністрів Ради Європи, повірили в те, що Україна врешті -решт зуміє подолати теперішні політичні труднощі і незабаром могтиме робити для Ради Європи багато користі.
