Прага, 19 червня 2001 ― Пропозиція російського банку, пов’язаного з керівництвом Ґазпрому про перетворення газового боргу українських підприємств на єврооблігації є вигідною для Ґазпрому, але для України може обернутися зростанням суми боргу. Такої думки щодо останньої російської ініціативи дотримуються західні експерти.
Зміна уряду в Україні підштовхнула російських кредиторів до пошуку нових шляхів стягнення боргів України перед Ґазпромом. Після вже відмої пропозиції про погашення боргу за рахунок продажу акцій українських підприємств, з’явилася ініціатива російського уряду про погашення боргу бартером устаткування для шахт, і вже зовсім свіжа ідея – організувати випуск єврооблігацій під українські борги.
З останньою пропозицією до нового українського звернувся голова правління російського Національного Резервного Банку Олександр Лебедєв. За словами пана Лебедєва, що його цитує агентство Інтрефакс, він не вірить у можливість того, що Україна віддаватиме борги підприємствами, а тому він пропонує конвертувати борг перед Ґазпромом у єврооблігації, чиїм розміщенням на ринку займався б банк пана Лебедєва.
Західні оглядачі вважають, що перетворення боргу приватних компаній на державні облігації було б невигідним кроком для України і могло б в кінцевому результаті збільшити її витрати на обслуговування цього боргу. Економіст німецького Коммерцбанку, Патрішія Бартолом’ю говорить, що в умовах, коли сторони навіть не можуть дійти згоди щодо суми боргу, змінювати його статус, було б невигідно для України.
«Я не думаю, що це була б добра ідея для України, тому що таким чином, вона би фактично втратила силу своєї переговорної позиції щодо всіх питань, що стосуються цього боргу, тобто його величини, умов та терміну погашення. Замість однєї компанії – Ґазпрому, вона мала би справу з великою кількістю дрібних інвесторів, що куплять її зобов’язання на вторинному ринку цінних паперів, і з ними майже не можливо вести переговори. Крім того, Україна сплачувала б відсотки на борг, що в кінцевому результаті збільшить його суму. Тому, я гадаю, що для України ця пропозиція пов’язана з великим ризиком, але не обіцяє якихось істотних вигод».
На думку експерта Коммерцбанку, така пропозиція надходить від Націоанльного Резервного банку Росії тому, що цей банк пов’язують тісні дружні та неформальні зв’язки з керівництвом Ґазпрому. Фактично донедавна, багато керівників Ґазпрому засідало також у правлінні Резервного банку. Банк є також власником майже всього попереднього випуску українських облігацій, якими погашалися борги перед Ґазпромом.
Для Ґазпрому такий варіант погашення боргу є вигідний тим, що єврооблігації він може продати і отримати за них реальні гроші, в той час як зараз Ґазпром не може отримати від України ні копійки.
Економіст інвестиційного банку Меррілл Лінч Ендрю Кеннґхем говорить, що в перспективі Україна могла б пристати на пропозицію Резервного банку, оскільки такий спосіб виплати є прозорий і виключає закулісні ігри. При цьому він зазначає, що цей варіант також вимагав би повної деполітизації цього питання, що зараз для України і Росії виглядає як малоймовірний сценарій.
Зміна уряду в Україні підштовхнула російських кредиторів до пошуку нових шляхів стягнення боргів України перед Ґазпромом. Після вже відмої пропозиції про погашення боргу за рахунок продажу акцій українських підприємств, з’явилася ініціатива російського уряду про погашення боргу бартером устаткування для шахт, і вже зовсім свіжа ідея – організувати випуск єврооблігацій під українські борги.
З останньою пропозицією до нового українського звернувся голова правління російського Національного Резервного Банку Олександр Лебедєв. За словами пана Лебедєва, що його цитує агентство Інтрефакс, він не вірить у можливість того, що Україна віддаватиме борги підприємствами, а тому він пропонує конвертувати борг перед Ґазпромом у єврооблігації, чиїм розміщенням на ринку займався б банк пана Лебедєва.
Західні оглядачі вважають, що перетворення боргу приватних компаній на державні облігації було б невигідним кроком для України і могло б в кінцевому результаті збільшити її витрати на обслуговування цього боргу. Економіст німецького Коммерцбанку, Патрішія Бартолом’ю говорить, що в умовах, коли сторони навіть не можуть дійти згоди щодо суми боргу, змінювати його статус, було б невигідно для України.
«Я не думаю, що це була б добра ідея для України, тому що таким чином, вона би фактично втратила силу своєї переговорної позиції щодо всіх питань, що стосуються цього боргу, тобто його величини, умов та терміну погашення. Замість однєї компанії – Ґазпрому, вона мала би справу з великою кількістю дрібних інвесторів, що куплять її зобов’язання на вторинному ринку цінних паперів, і з ними майже не можливо вести переговори. Крім того, Україна сплачувала б відсотки на борг, що в кінцевому результаті збільшить його суму. Тому, я гадаю, що для України ця пропозиція пов’язана з великим ризиком, але не обіцяє якихось істотних вигод».
На думку експерта Коммерцбанку, така пропозиція надходить від Націоанльного Резервного банку Росії тому, що цей банк пов’язують тісні дружні та неформальні зв’язки з керівництвом Ґазпрому. Фактично донедавна, багато керівників Ґазпрому засідало також у правлінні Резервного банку. Банк є також власником майже всього попереднього випуску українських облігацій, якими погашалися борги перед Ґазпромом.
Для Ґазпрому такий варіант погашення боргу є вигідний тим, що єврооблігації він може продати і отримати за них реальні гроші, в той час як зараз Ґазпром не може отримати від України ні копійки.
Економіст інвестиційного банку Меррілл Лінч Ендрю Кеннґхем говорить, що в перспективі Україна могла б пристати на пропозицію Резервного банку, оскільки такий спосіб виплати є прозорий і виключає закулісні ігри. При цьому він зазначає, що цей варіант також вимагав би повної деполітизації цього питання, що зараз для України і Росії виглядає як малоймовірний сценарій.
