Вашингтон, 20 червня, 2001 ― “Саддам Хусейн повертається, незважаючи на те, готовий до цього світ, чи ні ” – мовиться у статті, котра в середу з’явилася в американському журналі “Commentary”. Купувати зброю іракському режимові допомагали Росія, Білорусь, Україна, Румунія, Йорданія та Сирія – стверджують американські експерти.
“Дослідження щодо порушення режиму санкцій проти Іраку ми проводили передусім на основі досі неопублікованих документів та звітів інспекторів ООН, котрі до 98-го року виконували завдання міжнародного співтовариства відшукати і знищити зброю та технології озброєнь масового знищення, що були приховані іракським режимом після війни у Перській затоці. Крім того, ми провели додаткові розслідування,” ― заявила в інтерв’ю Радіо Свобода доктор Келлі Матц, експерт проекту Wisconsin (Вісконсін) ― контролю над ядерними озброєннями. Цей проект спонсорує університет штату Вісконсін та діє з 86-го року. Серед іншого, в результаті його досліджень було припинено таємні норвезькі поставки ядерних матеріалів до Ізраїлю, продаж західнонімецьких технологій Індії та Південній Африці, скасовано дозвіл міністерства торгівлі США на продаж американських надпотужних комп’ютерів, котрі можна використати в процесі виготовлення ядерних боєголовок та балістичних ракет, таким країнам як Бразилія, Ізраїль та Індія. В цьому контексті слід розуміти й останні перестороги групи проекту Вісконсін щодо режиму Саддама Хуссейна.
Стосовно України, то іракські представники намагалися отримати передусім ракетні технології. 93-го року до Багдана прибули українські підприємці Юрій Оршанський та Юрій Айзенберг з фірми “Хартрон.” Порушуючи санкції, у середині дев’яностих років Оршанський у співпраці з “Хартроном” намагався доставити ракетні технології.
Існують докази, що до 1998-го року він продовжув вести оборудки з Іраком. Іракські власті назначили його іракським консулом в Україні, що дозволяє припускати, що ті зв’язки є активними дотепер.
“Не можу з певністю сказати, що дійсно українським урядом запроваджено суворий контроль щодо торгових взаємин з Іраком. Проте деякі оборудки з іракською стороною реалізовано без співучасті українських властей. Останній відомий випадок участі представників українського уряду припадає на 94-ий рік, проте в 95-тому році виникла справа постачання вертольотів та літаків й іншої військової техніки Іракові. Йдеться про очевидне порушення ембарго й не виключено, що це було відомо українській владі й було здійснено Оршанським,” ― каже Келлі Матц.
Експерти американської організації звертають увагу урядів Сполучених Шттатів, Росії, України та інших країн, що за допомогою посередників, передусім в Йорданії та Сирії, технології та озброєння попадають в руки іракському режимові.
“З певністю можна сказати, що українські підприємці ведуть торгівлю із йорданськими фірмами, які мають контакти з іракськими компаніями. Немає доказів, що були використані й сирійські шляхи,”– зазначила Келлі Матц. При цьому вона перестерегла, що ймовірно українські власті ба й навіть самі підприємства не знають, що в деяких випадках вони мають до діла з компаніями, які відтак нелегально співпрацюють із Іраком. Як зазначила американський експерт, головна мета проекту Вісконсін – привернути увагу ООН, урядів Сполучених Штатів та інших країн до того, що існують проблеми із дотриманням домовленостей про нерозповсюдження зброї масового знищення та що слід посилити заходи у цій сфері.
“Дослідження щодо порушення режиму санкцій проти Іраку ми проводили передусім на основі досі неопублікованих документів та звітів інспекторів ООН, котрі до 98-го року виконували завдання міжнародного співтовариства відшукати і знищити зброю та технології озброєнь масового знищення, що були приховані іракським режимом після війни у Перській затоці. Крім того, ми провели додаткові розслідування,” ― заявила в інтерв’ю Радіо Свобода доктор Келлі Матц, експерт проекту Wisconsin (Вісконсін) ― контролю над ядерними озброєннями. Цей проект спонсорує університет штату Вісконсін та діє з 86-го року. Серед іншого, в результаті його досліджень було припинено таємні норвезькі поставки ядерних матеріалів до Ізраїлю, продаж західнонімецьких технологій Індії та Південній Африці, скасовано дозвіл міністерства торгівлі США на продаж американських надпотужних комп’ютерів, котрі можна використати в процесі виготовлення ядерних боєголовок та балістичних ракет, таким країнам як Бразилія, Ізраїль та Індія. В цьому контексті слід розуміти й останні перестороги групи проекту Вісконсін щодо режиму Саддама Хуссейна.
Стосовно України, то іракські представники намагалися отримати передусім ракетні технології. 93-го року до Багдана прибули українські підприємці Юрій Оршанський та Юрій Айзенберг з фірми “Хартрон.” Порушуючи санкції, у середині дев’яностих років Оршанський у співпраці з “Хартроном” намагався доставити ракетні технології.
Існують докази, що до 1998-го року він продовжув вести оборудки з Іраком. Іракські власті назначили його іракським консулом в Україні, що дозволяє припускати, що ті зв’язки є активними дотепер.
“Не можу з певністю сказати, що дійсно українським урядом запроваджено суворий контроль щодо торгових взаємин з Іраком. Проте деякі оборудки з іракською стороною реалізовано без співучасті українських властей. Останній відомий випадок участі представників українського уряду припадає на 94-ий рік, проте в 95-тому році виникла справа постачання вертольотів та літаків й іншої військової техніки Іракові. Йдеться про очевидне порушення ембарго й не виключено, що це було відомо українській владі й було здійснено Оршанським,” ― каже Келлі Матц.
Експерти американської організації звертають увагу урядів Сполучених Шттатів, Росії, України та інших країн, що за допомогою посередників, передусім в Йорданії та Сирії, технології та озброєння попадають в руки іракському режимові.
“З певністю можна сказати, що українські підприємці ведуть торгівлю із йорданськими фірмами, які мають контакти з іракськими компаніями. Немає доказів, що були використані й сирійські шляхи,”– зазначила Келлі Матц. При цьому вона перестерегла, що ймовірно українські власті ба й навіть самі підприємства не знають, що в деяких випадках вони мають до діла з компаніями, які відтак нелегально співпрацюють із Іраком. Як зазначила американський експерт, головна мета проекту Вісконсін – привернути увагу ООН, урядів Сполучених Штатів та інших країн до того, що існують проблеми із дотриманням домовленостей про нерозповсюдження зброї масового знищення та що слід посилити заходи у цій сфері.
