Прага, 29 червня 2001 – Після закінчення візиту Папи Римського в Україну головне місце на сторінках західної преси зайняла інша подія – передання колишнього югославського керівника Мілошевича міжнародному трибуналові в Гаазі за звинуваченнями у воєнних злочинах та етнічних чистках під час конфліктів у Боснії, Хорватії і краї Косово. Західні оглядачі, як і політичні діячі схвально відгукнулися на екстрадицію Мілошевича, вважаючи це актом справедливості і дальшим кроком Югославії до демократії і європейської спільноти.
Екстрадицію Мілошевича газета «Нью-Йорк таймс» називає «монументальним кроком». Людина, звинувачена у плануванні і підбурюванні до найогидніших злочинів останніх років, веде далі «Нью-Йорк таймс» у редакційній статі, нині впав від майже абсолютної влади до відповідальності за свої вчинки. Переведення колишнього диктатора до в’язничної келії газета називає історичним моментом і ствердженням міжнародної справедливості. Президент Коштуніца наполягав на судовому процесі над Мілошевичем в Югославії за звинуваченням у корупції. Проте орієнтовані на Захід члени нинішнього керівництва вирішили передати Мілошевича міжнародному трибуналові. Газета вважає, що цей крок допоможе врешті закінчити політичну кризу в Югославії.
Британська газета «Економіст» у редакційній статті теж схвально відгукується про екстрадицію Мілошевича, нав’язуючи цю подію до ситуації в Македонії, яка стоїть на грані громадянської війни. Мілошевич, як виявляється, не має монополії на політику ненависті, пише газета. Його усунення з політичної сцени навіть ускладнило миротворчу місію на Балканах. Висловившись цинічно, веде далі британська газета, в акції Заходу на Балканах найусішнішим виявилося усунення Мілошевича від влади. З огляду на його особливу арогантність Захід без викидів сумління подав допомогу сербській опозиції. Тому нині він прощає старі гріхи ворогів Мілошевича, зокрема брутальності проти хорватів 95-го року.
Повертаючись до ситуації в Македонії, газета підкреслює, що досі західним лідерам не вдалося винайти доброго рішення македонської проблеми. Однак, як зазначає на закінчення «Економіст», їм вдалося принаймні відвернути найгірше: Македонія поки що не постраждала від страшних масових убивств.
Аналізуючи причини, які допровадили до остаточного падіння Мілошевича, коментатор газети «Вашінгтон пост» Майкл Доббс вказує на стратегічні промахи колишнього югославського диктатора. Рік тому, коли югославська опозиція, як здавалося, була надто слабкою, Мілошевич призначив нові вибори на рік раніше від закінчення його президентського терміну, вручивши таким чином власну долю в руки виборців. Перемога опозиції у виборах 24-го вересня минулого року стала для багатьох несподіванкою. Дальші спроби маніпуляцій Мілошевича викликали обурення і масові протести в Бєлграді. Переконаність сербів у тому, що їм ніколи не вдасться вийти із соціально-економічних проблем, як вважає коментатор, привела опозицію до остаточної перемоги і до відповідальності Мілошевича за його злочини.
Екстрадицію Мілошевича газета «Нью-Йорк таймс» називає «монументальним кроком». Людина, звинувачена у плануванні і підбурюванні до найогидніших злочинів останніх років, веде далі «Нью-Йорк таймс» у редакційній статі, нині впав від майже абсолютної влади до відповідальності за свої вчинки. Переведення колишнього диктатора до в’язничної келії газета називає історичним моментом і ствердженням міжнародної справедливості. Президент Коштуніца наполягав на судовому процесі над Мілошевичем в Югославії за звинуваченням у корупції. Проте орієнтовані на Захід члени нинішнього керівництва вирішили передати Мілошевича міжнародному трибуналові. Газета вважає, що цей крок допоможе врешті закінчити політичну кризу в Югославії.
Британська газета «Економіст» у редакційній статті теж схвально відгукується про екстрадицію Мілошевича, нав’язуючи цю подію до ситуації в Македонії, яка стоїть на грані громадянської війни. Мілошевич, як виявляється, не має монополії на політику ненависті, пише газета. Його усунення з політичної сцени навіть ускладнило миротворчу місію на Балканах. Висловившись цинічно, веде далі британська газета, в акції Заходу на Балканах найусішнішим виявилося усунення Мілошевича від влади. З огляду на його особливу арогантність Захід без викидів сумління подав допомогу сербській опозиції. Тому нині він прощає старі гріхи ворогів Мілошевича, зокрема брутальності проти хорватів 95-го року.
Повертаючись до ситуації в Македонії, газета підкреслює, що досі західним лідерам не вдалося винайти доброго рішення македонської проблеми. Однак, як зазначає на закінчення «Економіст», їм вдалося принаймні відвернути найгірше: Македонія поки що не постраждала від страшних масових убивств.
Аналізуючи причини, які допровадили до остаточного падіння Мілошевича, коментатор газети «Вашінгтон пост» Майкл Доббс вказує на стратегічні промахи колишнього югославського диктатора. Рік тому, коли югославська опозиція, як здавалося, була надто слабкою, Мілошевич призначив нові вибори на рік раніше від закінчення його президентського терміну, вручивши таким чином власну долю в руки виборців. Перемога опозиції у виборах 24-го вересня минулого року стала для багатьох несподіванкою. Дальші спроби маніпуляцій Мілошевича викликали обурення і масові протести в Бєлграді. Переконаність сербів у тому, що їм ніколи не вдасться вийти із соціально-економічних проблем, як вважає коментатор, привела опозицію до остаточної перемоги і до відповідальності Мілошевича за його злочини.
