Київ, 19 липня 2001 - 75,5% громадян України взяли б участь у референдумі за народною ініціативою про недовіру президентові Леонідові Кучмі. З них – 76% погодилися б з тим, що нинішній президент повинен добровільно піти у відставку на знак покаяння за те, що він довів державу до такого зубожіння. Такі результати днями оприлюднив директор Інституту політики Микола Томенко, а сьогодні з цими цифрами знайомлять читачів газети “Сільські вісті” та “Вечірні вісті”.
За десять років незалежності здивувати когось банкрутством українського банку дуже важко. Як згадує газета “Вечірні вісті”, назавжди зникли з фінансового ринку країни такі впливові банківські заклади, як ”Відродження”, “ІНКО”, “Градобанк”. Причина краху одна – неповернення кредитів, значна частина яких не була забезпечена жодною заставою.
Керівництво цих банків, а також чергового банкрута банку “Україна” відпрацювало просту, але для себе прибуткову схему, а саме: видача великих кредитів своїм клієнтам, відправка “нагору” значної суми з метою отримання пільг та повна безконтрольність за цільовим використанням кредиту і його поверненням. Кореспондент газети конкретизує, що до процесу створення чималих боргів доклали руки представники української влади. “Урвавши найжирніші та найласіші шматки, вони забули повернути гроші”, - йдеться в газеті. Подробиці читайте в статті “Хто знищив банк ”Україна”?”
У статті “Хто оплатить нашу медицину?” “Вечірні вісті” коментують рішення державних мужів України ввести в державі обов”язкове медичне страхування, механізм якого буде відпрацьований на населенні Києва та Київської області. Газета наголошує, що при сьогоднішньому зубожінні ідея створення і повноцінного функціонування страхового фонду може виявитися утопічною і стане ще однією спробою чиновників залізти до кишені і без того обкраденого населення.
Газета “Україна молода” у рубриці “Постаті” розмірковує про впливовість голови Верховної Ради України. “Так вже сталося, - мовиться в статті, - що фігура спікера в історії українського парламентаризму відігравала велику роль. Фактично від нього залежало, яким шляхом крокуватиме парламент. Так, Леонід Кравчук підтримав прогресивні ідеї. А Іванові Плющу випало прокладати дорогу першому українському парламенту, а тепер її разом з ними і втоптувати. Олександр Мороз змусив політиків задуматися над тим, що республіка може бути не лише президентською, а й парламентською. Навіть Олександр Ткаченко зіграв свою роль. Його фігура стала каталізатором тих процесів, які повинні були трохи розворушити політичне болото. “ Докладніше про особливості кожного з українських спікерів можна довідатися в статті “Чотири “богатирі”, яку друкує газета “Україна молода”.
Увагу кореспондента газети “День” привернули останні події в кримському парламенті. Про них читайте в статті “Прем”єра зняли ще раз”.
Для тих, хто хоче довідатися коли вийде друком та чи інша книжка, де можна придбати необхідну літературу, як українські політики дбають про ваше право мати кращі книжки дає вичерпні відповіді газета “Книжник-ревю”, яка також розповідає про останні новинки на книжковому ринку України.
За десять років незалежності здивувати когось банкрутством українського банку дуже важко. Як згадує газета “Вечірні вісті”, назавжди зникли з фінансового ринку країни такі впливові банківські заклади, як ”Відродження”, “ІНКО”, “Градобанк”. Причина краху одна – неповернення кредитів, значна частина яких не була забезпечена жодною заставою.
Керівництво цих банків, а також чергового банкрута банку “Україна” відпрацювало просту, але для себе прибуткову схему, а саме: видача великих кредитів своїм клієнтам, відправка “нагору” значної суми з метою отримання пільг та повна безконтрольність за цільовим використанням кредиту і його поверненням. Кореспондент газети конкретизує, що до процесу створення чималих боргів доклали руки представники української влади. “Урвавши найжирніші та найласіші шматки, вони забули повернути гроші”, - йдеться в газеті. Подробиці читайте в статті “Хто знищив банк ”Україна”?”
У статті “Хто оплатить нашу медицину?” “Вечірні вісті” коментують рішення державних мужів України ввести в державі обов”язкове медичне страхування, механізм якого буде відпрацьований на населенні Києва та Київської області. Газета наголошує, що при сьогоднішньому зубожінні ідея створення і повноцінного функціонування страхового фонду може виявитися утопічною і стане ще однією спробою чиновників залізти до кишені і без того обкраденого населення.
Газета “Україна молода” у рубриці “Постаті” розмірковує про впливовість голови Верховної Ради України. “Так вже сталося, - мовиться в статті, - що фігура спікера в історії українського парламентаризму відігравала велику роль. Фактично від нього залежало, яким шляхом крокуватиме парламент. Так, Леонід Кравчук підтримав прогресивні ідеї. А Іванові Плющу випало прокладати дорогу першому українському парламенту, а тепер її разом з ними і втоптувати. Олександр Мороз змусив політиків задуматися над тим, що республіка може бути не лише президентською, а й парламентською. Навіть Олександр Ткаченко зіграв свою роль. Його фігура стала каталізатором тих процесів, які повинні були трохи розворушити політичне болото. “ Докладніше про особливості кожного з українських спікерів можна довідатися в статті “Чотири “богатирі”, яку друкує газета “Україна молода”.
Увагу кореспондента газети “День” привернули останні події в кримському парламенті. Про них читайте в статті “Прем”єра зняли ще раз”.
Для тих, хто хоче довідатися коли вийде друком та чи інша книжка, де можна придбати необхідну літературу, як українські політики дбають про ваше право мати кращі книжки дає вичерпні відповіді газета “Книжник-ревю”, яка також розповідає про останні новинки на книжковому ринку України.