Прага, 27 липня 2001 ― Україні вдалося збільшити обсяг свого експорту цього року, однак вона не докладає достатньо зусиль до пошуку нових ринків, тому їй буде важко підтримати нинішній експортний бум, вважають експерти впливової аналітичної компанії The Economist Intelligence Unit. Аналітики очікують, що запровадження Росією податку на додану вартість може різко зменшити привабливість цього найбільшого ринку для української продукції.
За перші півроку український експорт зріс на понад 25% в основному за рахунок підйому пост-радянських економік та підйому світових цін на сталь, головний експортний продукт України. Також експерти вказують на все ще триваючий ефект девальвації після кризи 98 року, коли гривня втратила половину вартості по відношенню до американського долара.
Найбільший підйом експорту відбувся на ринках західної Європи та Росії, де Україна зуміла продати своєї продукції у півтора рази більше, ніж до липня минулого року. На цих двох найбільших українських ринках разом продається 45% всієї продукції, що йде на експорт. Однак питома вага у торгівлі з 380-мільйонним Європейським Союзом і досі відстає від Росії, яка є двічи меншою від ЄС за кількістю населення, і ціла економіка якої не перевищує невеличку Голландію.
Український експорт до Європейського Союзу почав зростати ще наприкінці 99 року і збільшенню його обсягів посприяло рішення Європейського Союзу скасувати обмеження на закупівлю українського текстилю. ЄС купив би більше української продукції, якби не уповільнення його власного економічного розвитку, і відповідно, попиту на імпортні товари.
На цьому тлі Росія з її високими темпами зростання виглядає набагато приваблівіше для українських експортерів, до того ж в Росії ставлять нижчі вимоги до якості українського металу, продукції хімічної промисловості та машинобудування. Однак експерти компанії The Economist Intelligence Unit попереджають, що запровадження від першого липня 20% податку на додану вартість на українську продукцію в Росії завдасть великої шкоди розвитку експорту. У цьому зв’язку аналітики підкреслюють, що українські експортери не дуже поспішали просуватися на нетрадиційні для себе ринки, і можуть сильно пошкодувати про це, коли побачать скорочення кількості замовлень з Росії.
Британські експерти також нагадують, що Україна і досі перебуває під загрозою торговельних санкцій з боку Сполуечних Штатів, через піратське виробництво компакт-дисків. Санкції можуть коштувати Україні близько чверті всього експорту до Сполучених Штатів, і звичайно, рештків репутації.
Щодо імпорту, то Україна стала менше купувати за кордоном. Особливо це позначилося на закупівлях російської нафти. Політика попереднього уряду, який змусив підприємства до грошової оплати, поставив багатьох перед необхідністю скорочувати свої потреби у пальному, а тому експерти зауважують, що українські підприємства стали більш ощадливими щодо енергоресурсів, за які доводиться платити. Росія, як головний постачальник енергоресурсів до України залишається найбільшим джерелом українського імпорту. Проте закупівлі на західноєвропейських ринках відбувалися у перші півроку динамічніше, в осоновному через те, що українські промисловці та аграрії, які значно збільшили виробництво, закуповували продукцію хімічної промисловості.
На майбутнє британські експерти прогнозують скорочення українського експорту. Вони пояснюють це тим, що на традиційних українських ринках готують, чи вже запровадженні протекціоніські заходи, в осоновному проти україсньких металів, а Україна поки що не може ані знайти інші ринки, ані запропонувати іншої продукції.
За перші півроку український експорт зріс на понад 25% в основному за рахунок підйому пост-радянських економік та підйому світових цін на сталь, головний експортний продукт України. Також експерти вказують на все ще триваючий ефект девальвації після кризи 98 року, коли гривня втратила половину вартості по відношенню до американського долара.
Найбільший підйом експорту відбувся на ринках західної Європи та Росії, де Україна зуміла продати своєї продукції у півтора рази більше, ніж до липня минулого року. На цих двох найбільших українських ринках разом продається 45% всієї продукції, що йде на експорт. Однак питома вага у торгівлі з 380-мільйонним Європейським Союзом і досі відстає від Росії, яка є двічи меншою від ЄС за кількістю населення, і ціла економіка якої не перевищує невеличку Голландію.
Український експорт до Європейського Союзу почав зростати ще наприкінці 99 року і збільшенню його обсягів посприяло рішення Європейського Союзу скасувати обмеження на закупівлю українського текстилю. ЄС купив би більше української продукції, якби не уповільнення його власного економічного розвитку, і відповідно, попиту на імпортні товари.
На цьому тлі Росія з її високими темпами зростання виглядає набагато приваблівіше для українських експортерів, до того ж в Росії ставлять нижчі вимоги до якості українського металу, продукції хімічної промисловості та машинобудування. Однак експерти компанії The Economist Intelligence Unit попереджають, що запровадження від першого липня 20% податку на додану вартість на українську продукцію в Росії завдасть великої шкоди розвитку експорту. У цьому зв’язку аналітики підкреслюють, що українські експортери не дуже поспішали просуватися на нетрадиційні для себе ринки, і можуть сильно пошкодувати про це, коли побачать скорочення кількості замовлень з Росії.
Британські експерти також нагадують, що Україна і досі перебуває під загрозою торговельних санкцій з боку Сполуечних Штатів, через піратське виробництво компакт-дисків. Санкції можуть коштувати Україні близько чверті всього експорту до Сполучених Штатів, і звичайно, рештків репутації.
Щодо імпорту, то Україна стала менше купувати за кордоном. Особливо це позначилося на закупівлях російської нафти. Політика попереднього уряду, який змусив підприємства до грошової оплати, поставив багатьох перед необхідністю скорочувати свої потреби у пальному, а тому експерти зауважують, що українські підприємства стали більш ощадливими щодо енергоресурсів, за які доводиться платити. Росія, як головний постачальник енергоресурсів до України залишається найбільшим джерелом українського імпорту. Проте закупівлі на західноєвропейських ринках відбувалися у перші півроку динамічніше, в осоновному через те, що українські промисловці та аграрії, які значно збільшили виробництво, закуповували продукцію хімічної промисловості.
На майбутнє британські експерти прогнозують скорочення українського експорту. Вони пояснюють це тим, що на традиційних українських ринках готують, чи вже запровадженні протекціоніські заходи, в осоновному проти україсньких металів, а Україна поки що не може ані знайти інші ринки, ані запропонувати іншої продукції.
