Як сталося, що від простої моди на “гарних хлопців з України” (як колись рекламували гурт “Океан Ельзи” у Москві), україномовна музика вибила собі законне місце на ринку Росії?
Я особисто не раз була присутня на концертах у Москві гуртів “ВВ” та “Океану Ельзи”. І назавжди запам’ятала картинку: сотні молодих росіян примруживши очі, під сценою співали “Відпусти, бо не можу більше йти...” А якщо хтось зголошував своє знання української мови – вони молитовно просили його перекласти бодай декілька рядків з приспіву. Ось там і можна знімати рекламний ролик “Вчи державну мову”.
Невже це лише мода? Чи українські виконавці – це лише екзотика на російських теренах? Як сприймають українців в Росії? Як вважає керівник відділу зв’язків з громадськістю компанії звукозапису “Нова Рекордз” Віталій Бардецький, це вияв певного “музичного українофільства”.
Лідер відомого українського гурту “Океан Ельзи” В’ячеслав Вакарчук не погоджується із точкою зору, що російське українофільство щодо музики – є лише даниною моді. На його думку, підсвідомо Росія намагається відкрити для себе Україну, у тому числі й Україну музичну. Адже сучасна українська музика має свій особливий “смак” і якість.
Співачка Марія Бурмака корені інтересу Росії до українських музичних проектів теж вбачає у якості останньої.
Однак слід зауважити, що з площини емоцій, любові, моди сотень і сотень російських слухачів, україномовна музика перейшла до площини, власне, бізнесу. І українські виконавці їдуть до Росії не для того, щоб бути етнічним орнаментом збірних концертів. Вони дійсно прийшли на російський ринок. Сольними концертами та аудіо продукцією. І більше того. Досвід останнього часу показує, що чимало компаній звукозапису Росії не збирається пасивно очікувати талановитих виконавців з країн СНД. Шоу-бізнес Росії зрозумів, що з українськими музикантами можна робити успішний бізнес. Наприклад, не встиг вийти у світ останній альбом Марії Бурмаки, як вже на неї вийшла російська рекордингова компанія з пропозицією видання альбому в Росії, і відповідної там розкрутки.