Прага, 11 вересня 2001 – У понеділок у столиці Болгарії Софії відкрилася міжнародна конференція, присвячена проблмі боротьби з корупцією у посткомуністичних країнах. На конференцію, яку організувало Агентство США для міжнародного розвитку, прибули міністри юстиції і керівники правоохоронних органів із низки країн колишнього Радянського союзу і східно-європейських країн.
Як вважають західні експерти, корупція, тобто підкупність представників влади усіх рівнів у посткомуністичних країнах стала головним гальмом економічних реформ і розвитку демократії у цих країнах. Перехідні економіки цих країн, як мовиться у звіті Агентства США для міжнародного розвитку, яке влаштувало конференцію в Софії, платять за корупцію значно тяжчу ціну, ніж становлять суми хабарів. У частині звіту, де мова іде про Росію, сказано, що успадкована централізована економіка і брак відкритості створили досконалі умови для корупції, яку приспішили також убогість і низькі зарплати державних службовців усіх рівнів. Безсумнівно це стосується й інших пострадянських країн.
Найбільша корупційна драма у посткомуністичних країнах розігралася під час першої хвилі приватизації, проведеної, образно кажучи, через задні двері. За словами одного із промовців на конференції в Софії міністра юстиції Грузії Саакашвілі, було великою помилкою проводити приватизацію у пострадянських республіках до того, як була підготована правова основа. У більшості випадків першими олігархами стали колишні комуністичні функціонери, представники таємних служб або їхні підставні особи. Вони перехопили контроль над економікою і засобами інформації. Почався розквіт тіньової економіки, а правова система у цих країнах, яка мала би поборювати корупцію, рухнула. Громадяни Східної Європи ніколи не повірять у демократію, якщо уряди не візмуться до подолання корупції по справжньому, каже інший промовець на конференції в Софії – президент Болгарії Петар Стоянов. Корупція є єдиним поясненням – чому протягом кількох років деякі люди стали надзвичайно багатими, а решта – дуже бідними, додає Стоянов. До речі, у самій Болгарії до 2000-го року політичні партії, в яких домінували колишні комуністи, фінансував бізнес.
У звіті Агентства США для міжнародного розвитку мовиться також і про успіхи в боротьбі з корупцією у тих країнах, де уряди обтинають адміністративні перешкоди на шляху до розвитку підприємництва і вдосконалюють правову систему. Прикладом такого успіху агентство ставить Угорщину, яка досягла колосального прогресу в боротьбі з корупцією і сповільнила розвиток чорного ринку буквально від першого року переходу на ринкову економіку.
Як вважають західні експерти, корупція, тобто підкупність представників влади усіх рівнів у посткомуністичних країнах стала головним гальмом економічних реформ і розвитку демократії у цих країнах. Перехідні економіки цих країн, як мовиться у звіті Агентства США для міжнародного розвитку, яке влаштувало конференцію в Софії, платять за корупцію значно тяжчу ціну, ніж становлять суми хабарів. У частині звіту, де мова іде про Росію, сказано, що успадкована централізована економіка і брак відкритості створили досконалі умови для корупції, яку приспішили також убогість і низькі зарплати державних службовців усіх рівнів. Безсумнівно це стосується й інших пострадянських країн.
Найбільша корупційна драма у посткомуністичних країнах розігралася під час першої хвилі приватизації, проведеної, образно кажучи, через задні двері. За словами одного із промовців на конференції в Софії міністра юстиції Грузії Саакашвілі, було великою помилкою проводити приватизацію у пострадянських республіках до того, як була підготована правова основа. У більшості випадків першими олігархами стали колишні комуністичні функціонери, представники таємних служб або їхні підставні особи. Вони перехопили контроль над економікою і засобами інформації. Почався розквіт тіньової економіки, а правова система у цих країнах, яка мала би поборювати корупцію, рухнула. Громадяни Східної Європи ніколи не повірять у демократію, якщо уряди не візмуться до подолання корупції по справжньому, каже інший промовець на конференції в Софії – президент Болгарії Петар Стоянов. Корупція є єдиним поясненням – чому протягом кількох років деякі люди стали надзвичайно багатими, а решта – дуже бідними, додає Стоянов. До речі, у самій Болгарії до 2000-го року політичні партії, в яких домінували колишні комуністи, фінансував бізнес.
У звіті Агентства США для міжнародного розвитку мовиться також і про успіхи в боротьбі з корупцією у тих країнах, де уряди обтинають адміністративні перешкоди на шляху до розвитку підприємництва і вдосконалюють правову систему. Прикладом такого успіху агентство ставить Угорщину, яка досягла колосального прогресу в боротьбі з корупцією і сповільнила розвиток чорного ринку буквально від першого року переходу на ринкову економіку.
