Прага, 29 жовтня 2001 - У зв’язку з подіями в Афганістані, Узбекистан практично став важливим учасником світової антитерористичної кампанії. Однак, не дивлячись на підтримку, що її Узбекистан надає міжнародній коаліції у боротьбі з тероризмом, у самій країні влада Президента Іслама Карімова посилює політині репресії.
Узбекистан й надалі залишається країною, де найбільше вдаються до політичних репресій у порівнянні з іншими державами, що постали на теренах колишнього Радянського Союзу. Число політичних в’язнів в Узбекистані, яке перевищує 7 тисяч осіб - у кілька разів вище від кількості засуджених з політичних причин у всіх інших республіках колишнього СРСР. Про це заявили представники Правозахисного центру «Меморіал» на прес-конференції, яка відбулася наприкінці минулого тижня у Москві.
В Узбекистані відсутня вільна преса, заборонена діяльність світської опозиції, серйозно обмежені права релігійних та етнічних меншин. А найбільшого переслідування зазнають ісламські групи. «Правоохоронні органи Узбекистану широко практикують тортури, а суди виносять неоправдано жорсткі вироки. (Наприклад, до 20 років позбавлення волі за поширення листівок, у яких немає заклику до насильства). В Каракалпакстані існує спеціальний концтабір для ісламських активістів. Закрито 70 відсотків мечетей», - мовиться в інформаційному повідомленні «Меморіалу».
А влада Узбекистану заявляє, що подібна політика є відповіддю на загрозу з боку ісламського тероризму. Проте, як наголошують правозахисники, більшість жертв репресій не мало жодного відношення до тероризму. Так, за останні три роки, зареєстровано 15 випадків загибелі від тортур осіб, яких підозрювали у зв’язках з ісламською опозицією. Скажімо, на початку цього року внаслідок тортур загинув відомий письменник Емін Усмон. У липні місяці було видано родичам тіло правозахисника, колишнього депутата парламенту Шоврука Рузімурадова, який нібито повісився у тюремній камері. А вже цього місяця – 17 жовтня, через 5 годин після затримання, від тортур загинув 32-річний мешканець Ташкенту Равшан Хаїдов, який був членом партії «Хізб ут-Тахрір».
За словами представника Правозахисного центру «Меморіал» Віталія Пономарьова, масштаб репресій в Узбекистані, що розпочалися у 1997 році після замаху на президента Карімова, досяг розмірів, що їх можна співставляти зі сталінськими репресіями.
На погіршення ситуації з правами людини в Узбекистані звертають увагу також Сполучені Штати. Цими днями на брифінгу у Вашингтоні, офіційний представник Держдепартаменту США Річард Баучер сказав: «У розділі, стосовно Узбекистану, в щорічному звіті Держдепартаменту про стан релігійної свободи сказано, що узбецький уряд лише частково зважає на права віруючих, які гарантовані контитуцією. Крім того, ми раніше чітко заявляли, що Узбекистан не забезпечує ісламським групам, ісламові належної пошани, що є необхідним, згідно з міжнародним правом», – заявив журналістам офіційний представник Держдепартаменту Сполучених Штатів Річард Баучер.
За висновками політичних оглядачів та правозахисників, масові репресії в Узбекистані лише посилюють позиції ісламських радиків у республіці, що, в свою чергу, ставить під загрозу стабільність усього центрально-азійського реґіону.
Узбекистан й надалі залишається країною, де найбільше вдаються до політичних репресій у порівнянні з іншими державами, що постали на теренах колишнього Радянського Союзу. Число політичних в’язнів в Узбекистані, яке перевищує 7 тисяч осіб - у кілька разів вище від кількості засуджених з політичних причин у всіх інших республіках колишнього СРСР. Про це заявили представники Правозахисного центру «Меморіал» на прес-конференції, яка відбулася наприкінці минулого тижня у Москві.
В Узбекистані відсутня вільна преса, заборонена діяльність світської опозиції, серйозно обмежені права релігійних та етнічних меншин. А найбільшого переслідування зазнають ісламські групи. «Правоохоронні органи Узбекистану широко практикують тортури, а суди виносять неоправдано жорсткі вироки. (Наприклад, до 20 років позбавлення волі за поширення листівок, у яких немає заклику до насильства). В Каракалпакстані існує спеціальний концтабір для ісламських активістів. Закрито 70 відсотків мечетей», - мовиться в інформаційному повідомленні «Меморіалу».
А влада Узбекистану заявляє, що подібна політика є відповіддю на загрозу з боку ісламського тероризму. Проте, як наголошують правозахисники, більшість жертв репресій не мало жодного відношення до тероризму. Так, за останні три роки, зареєстровано 15 випадків загибелі від тортур осіб, яких підозрювали у зв’язках з ісламською опозицією. Скажімо, на початку цього року внаслідок тортур загинув відомий письменник Емін Усмон. У липні місяці було видано родичам тіло правозахисника, колишнього депутата парламенту Шоврука Рузімурадова, який нібито повісився у тюремній камері. А вже цього місяця – 17 жовтня, через 5 годин після затримання, від тортур загинув 32-річний мешканець Ташкенту Равшан Хаїдов, який був членом партії «Хізб ут-Тахрір».
За словами представника Правозахисного центру «Меморіал» Віталія Пономарьова, масштаб репресій в Узбекистані, що розпочалися у 1997 році після замаху на президента Карімова, досяг розмірів, що їх можна співставляти зі сталінськими репресіями.
На погіршення ситуації з правами людини в Узбекистані звертають увагу також Сполучені Штати. Цими днями на брифінгу у Вашингтоні, офіційний представник Держдепартаменту США Річард Баучер сказав: «У розділі, стосовно Узбекистану, в щорічному звіті Держдепартаменту про стан релігійної свободи сказано, що узбецький уряд лише частково зважає на права віруючих, які гарантовані контитуцією. Крім того, ми раніше чітко заявляли, що Узбекистан не забезпечує ісламським групам, ісламові належної пошани, що є необхідним, згідно з міжнародним правом», – заявив журналістам офіційний представник Держдепартаменту Сполучених Штатів Річард Баучер.
За висновками політичних оглядачів та правозахисників, масові репресії в Узбекистані лише посилюють позиції ісламських радиків у республіці, що, в свою чергу, ставить під загрозу стабільність усього центрально-азійського реґіону.
