Бєлград, 5 грудня 2001 – В боротьбi за владу у Бєлградi беруть участь i мертвi душi. Республiканський парламент в понедiлок ухвалив в першому читаннi проект закону про працю. В дебатах про законопроект виникла й бийка мiж мiнiстром працi й соцiалiстичними депутатами. Разом з соцiалiстами та радикалами, проти ухвалення закону проголосували й депутати Демократичної партiї Сербiї, яку очолює президент Коштунiца. На їхню думку, закон дає необмеженi права працедавцям, а працiвникiв перетворює на беззахисну робочу силу. Вони пiсля голосування ствердили, що результати фальсифiковано та, що голосували й окремi члени Кабiнету мiнiстрiв. Голосував, за їхнiми словами, й мер Нового Сада, який в той же час перебував з вiзитом до Грецiї.
Адмiнiстративний комiтет парламенту встановив, що жодної фальсифiкацiї не було. Новосадський мер заявив, що вiн дiйсно був у Солунi, але - що вiдлетiв пiсля голосування. В полемiку включилися навiть офiцiанти, якi пiдтвердили, що згаданий депутат обiдав в парламентському ресторанi. Одна газета з цього приводу зазначила, що в Сербiї не дiють навiть закони фiзики, оскiльки одна особа може одночасно перебувати i в країнi i за кордоном.
Проте, справа складнiша. Не йдеться про один голос, а про стосунки мiж двома найбiльшими партiями. Президентська партiя ще на початку осенi сформувала окремий клуб депутатiв й почала виступати, як кажуть її лiдери, проти надто радикальних реформ. Довкола цiєї партiї гуртуються нацiоналiстичнi й консервативнi кола, включаючи й чимало прихильникiв колишнього режиму. Вони, зокрема, виступають проти видачi Гаазькому трибуналовi осiб, яких звинувачено з воєнних злочинiв.
Реформатори, тобто прихильники прагматичного прем’єра Зорана Джiнджича, звинувачують своїх колишнiх соратникiв в тому, що створили неформальну коалiцiю з ворогами демократiї – Мiлошевичевими соцiалiстами та радикалами Шешеля. В цьому є чимало правди: окремi заяви спiвробiтникiв Коштунiци нi в чому не вiдрiзняються вiд псевдопатрiотичних нарiкань колишнiх можновладцiв. Заступник Коштунiци на чолi Демократичної партiї Сербiї Драган Маршiчанин, який одночасно спiкер республiканського парламенту, опонентiв назвав слiпцями та людьми без совiстi.
Прибiчники Джiнджича заявляють, що реформатори спроможнi керувати Сербiєю й без президентської партiї оскiльки мають, хоча й незначну, бiльшiсть депутатiв у парламентi. Популярний Чедомир Йованович, колишнiй лiдер студентських протестiв проти Мiлошевича, каже, що партiя Коштунiци стала гальмом демократiї та – що справжнi демократи вмiтимуть розправитися з нею в цивiлiзований спосiб. Отож, без кулакiв.
Адмiнiстративний комiтет парламенту встановив, що жодної фальсифiкацiї не було. Новосадський мер заявив, що вiн дiйсно був у Солунi, але - що вiдлетiв пiсля голосування. В полемiку включилися навiть офiцiанти, якi пiдтвердили, що згаданий депутат обiдав в парламентському ресторанi. Одна газета з цього приводу зазначила, що в Сербiї не дiють навiть закони фiзики, оскiльки одна особа може одночасно перебувати i в країнi i за кордоном.
Проте, справа складнiша. Не йдеться про один голос, а про стосунки мiж двома найбiльшими партiями. Президентська партiя ще на початку осенi сформувала окремий клуб депутатiв й почала виступати, як кажуть її лiдери, проти надто радикальних реформ. Довкола цiєї партiї гуртуються нацiоналiстичнi й консервативнi кола, включаючи й чимало прихильникiв колишнього режиму. Вони, зокрема, виступають проти видачi Гаазькому трибуналовi осiб, яких звинувачено з воєнних злочинiв.
Реформатори, тобто прихильники прагматичного прем’єра Зорана Джiнджича, звинувачують своїх колишнiх соратникiв в тому, що створили неформальну коалiцiю з ворогами демократiї – Мiлошевичевими соцiалiстами та радикалами Шешеля. В цьому є чимало правди: окремi заяви спiвробiтникiв Коштунiци нi в чому не вiдрiзняються вiд псевдопатрiотичних нарiкань колишнiх можновладцiв. Заступник Коштунiци на чолi Демократичної партiї Сербiї Драган Маршiчанин, який одночасно спiкер республiканського парламенту, опонентiв назвав слiпцями та людьми без совiстi.
Прибiчники Джiнджича заявляють, що реформатори спроможнi керувати Сербiєю й без президентської партiї оскiльки мають, хоча й незначну, бiльшiсть депутатiв у парламентi. Популярний Чедомир Йованович, колишнiй лiдер студентських протестiв проти Мiлошевича, каже, що партiя Коштунiци стала гальмом демократiї та – що справжнi демократи вмiтимуть розправитися з нею в цивiлiзований спосiб. Отож, без кулакiв.
