Бєлград, 4 сiчня 2002 – Новий рiк у Сербiї розпочався фiнансовим землетрусом. Голова Нацбанку Младян Дiнкич у четвер повiдомив, що розпочинається лiквiдацiя чотирьох найбiльших сербських банкiв. Цей захiд за полiтичною вагою можна порiвнювати лише з торiшньою видачею екс-президента Слободана Мiлошевича Гаазькому трибуналовi. В згаданих банках, якi були становим хребтом сербської економiки, зайнято 8,5 тисяч працiвникiв. Iноземнi борги цих банкiв становлять 3,5 мiльярда нiмецьких марок, а для їхньої санацiї було б необхiдно понад десять мiльярдiв марок. Чотири банки можна було врятувати лише таким чином, щоби усi зайнятi у Сербiї зреклися зарплат протягом вiсiмнадцяти мiсяцiв – пояснив голова Нацбанку.
Кiлькасот працiвникiв зачинилося в примiщеннях окремих банкiв у столицi й їхнiх фiлiалах в iнших мiстах, не допускаючи, щоби до них увiйшли лiквiдацiйнi керiвники. Окремi з них заявляють про намiр розпочати голодовку. Президент Югославiї Воїслав Коштунiца у четвер прийняв лiдерiв профспiлки банкiвських працiвникiв, якi вимагали вiд нього призупинити лiквiдацiю. Проте, адмiнiстрацiя глави держави не оприлюднила жодного повiдомлення з приводу їхнiх вимог. Лише один з радникiв Коштунiци зазначив, що з лiквiдацiєю не треба було поспiшати. Голова Нацбанку ствердив, що великi банки не було можливо врятувати та, що вони скерували Сербiю прямо на аргентинський шлях, тобто до цiлковитого фiнансового колапсу. За його словами, усi громадяни й пiдприємства в змозi термiново отримати грошi, якi вклали в згаданi банки. Отож, не йдеться про операцiю без анестезiї, а про необхiдний й невiдкладний захiд.
Нагадаємо, що протягом минулого року у Сербiї закрито 19 нелiквiдних приватних банкiв. Проте, це не викликало бiльших заворушень оскiльки йшлося про меншi фiнансовi заклади. Вiд чотирьох великих банкiв безпосередньо залежить бiльшiсть державних компанiй, також переважно нелiквiдних. Отож, раз було необхiдно поставити крапку, незважаючи на цiну, оскiльки кожний новий день їхнього животiння лише збiльшував збитки.
Цiкаво, що громадскiсть про лiквiдацiю банкiв разом з головою Нацбанку Дiнкичем повiдомили заступник союзного прем’єр-мiнiстра Миролюб Лабус та республiканський мiнiстр фiнансiв Божидар Дєлич. Йдеться про трьох полiтикiв, яким серби найбiльше довiряють. Вони запевняють, що ранiше чи пiзнiше треба було покiнчити з рештками фальшивої економiки та квазi банкiв, на яких була заснована держава часiв Мiлошевича.
Уряд взяв на себе великий ризик. На хiрургiчному столi майже уся сербська економiка. Чимало пацiєнтiв бiльше не зведеться на власнi ноги.
Кiлькасот працiвникiв зачинилося в примiщеннях окремих банкiв у столицi й їхнiх фiлiалах в iнших мiстах, не допускаючи, щоби до них увiйшли лiквiдацiйнi керiвники. Окремi з них заявляють про намiр розпочати голодовку. Президент Югославiї Воїслав Коштунiца у четвер прийняв лiдерiв профспiлки банкiвських працiвникiв, якi вимагали вiд нього призупинити лiквiдацiю. Проте, адмiнiстрацiя глави держави не оприлюднила жодного повiдомлення з приводу їхнiх вимог. Лише один з радникiв Коштунiци зазначив, що з лiквiдацiєю не треба було поспiшати. Голова Нацбанку ствердив, що великi банки не було можливо врятувати та, що вони скерували Сербiю прямо на аргентинський шлях, тобто до цiлковитого фiнансового колапсу. За його словами, усi громадяни й пiдприємства в змозi термiново отримати грошi, якi вклали в згаданi банки. Отож, не йдеться про операцiю без анестезiї, а про необхiдний й невiдкладний захiд.
Нагадаємо, що протягом минулого року у Сербiї закрито 19 нелiквiдних приватних банкiв. Проте, це не викликало бiльших заворушень оскiльки йшлося про меншi фiнансовi заклади. Вiд чотирьох великих банкiв безпосередньо залежить бiльшiсть державних компанiй, також переважно нелiквiдних. Отож, раз було необхiдно поставити крапку, незважаючи на цiну, оскiльки кожний новий день їхнього животiння лише збiльшував збитки.
Цiкаво, що громадскiсть про лiквiдацiю банкiв разом з головою Нацбанку Дiнкичем повiдомили заступник союзного прем’єр-мiнiстра Миролюб Лабус та республiканський мiнiстр фiнансiв Божидар Дєлич. Йдеться про трьох полiтикiв, яким серби найбiльше довiряють. Вони запевняють, що ранiше чи пiзнiше треба було покiнчити з рештками фальшивої економiки та квазi банкiв, на яких була заснована держава часiв Мiлошевича.
Уряд взяв на себе великий ризик. На хiрургiчному столi майже уся сербська економiка. Чимало пацiєнтiв бiльше не зведеться на власнi ноги.
