Прага, 16 січня 2002 - Реформаторські кола в Ірані здобули маленьку перемогу: депутата іранського парламенту, ув’язненого за «неповагу» до консервативної судової влади, звільнено. Але до перемоги реформаторів у цій ісламській державі ще дуже далеко.
Хоссейна Локманяна його колеґи-реформатори зустріли в середу в парламенті квітами: першого депутата, що його було ув’язнено за століття існування в Ірані парламенту, амністовано й звільнено за наказом «самого» Верховного керівника ісламської республіки, Аятолли Алі Хаменеї.
«Свобода - головна потреба людства», – заявив Локманян у своєму виступі в середу з парламентської трибуни, яку передавало в прямому ефірі державне тегеранське радіо. «Система, яка блокує реформи й зачиняє народові двері до критики й протесту, тим зачиняє й собі шлях до життя і розвалиться», – сказав Локманян.
А голові парламенту Мехді Каррубі він поклав на плечі вінок - як подяку за драматичний крок, що й призвів до його звільнення.
У вівторок Каррубі заявив, що не головуватиме в парламенті доти, доки Локманяна не буде звільнено, - і вийшов із зали. За ним вийшла й переважна більшість парламентарів; багато з них погрозили й подати в відставку. І - консерватори відступили: через кілька годин Локманяна таки звільнили за амністією Верховного керівника.
Потрапив він до в’язниці 25 грудня минулого року, після більш як року судових слухань, - за свій давній виступ у парламенті, в якому назвав іранські суди несправедливими й засудив їх за закриття десятків газет. Судова влада, яку в Ірані повністю контролюють консерватори, розцінила це як «неповагу» до себе - та таку, що Локманянові не допоміг і його депутатський статус.
Його ув’язнення реформаторські сили країни - а саме їхні представники мають більшість серед депутатів - сприйняли як перехід консерваторів у наступ на парламент після того, як вони придушили пресу, залякали більшість журналістів і поарештовували активістів демократизації.
Реформатори в Ірані не ставлять під сумнів принцип «ісламської держави» і домагаються власне послаблення жорстких лещат, у яких тримають країну релігійні консерватори. Але ті не бажають віддавати свої позиції - і задля цього ладні піти й на тактичний відступ.
Саме таким незначним відступом уважають оглядачі й нинішнє звільнення депутата. Аятолла Алі Хаменеї й раніше інколи ставав на бік прогресивних кіл - коли становище ставало загрозливим.
Але рівноваги сил його останнє рішення не змінило: у в’язницях і далі сидять десятки дисидентів, позакривано десятки видань. Понад півсотні парламентарів останніми роками ставали перед судом за переважно політичними звинуваченнями; трьох із них, серед того й одну жінку, як і Хоссейна Локманяна, теж засуджено до ув’язнення.
Вони ще на волі - і сподіваються тепер, що і їхня доля може змінитися. Якщо ж вони потраплять до в’язниці, на переважно реформаторський парламент і консервативну судову владу в Ірані чекає нове випробування сили волі.
Хоссейна Локманяна його колеґи-реформатори зустріли в середу в парламенті квітами: першого депутата, що його було ув’язнено за століття існування в Ірані парламенту, амністовано й звільнено за наказом «самого» Верховного керівника ісламської республіки, Аятолли Алі Хаменеї.
«Свобода - головна потреба людства», – заявив Локманян у своєму виступі в середу з парламентської трибуни, яку передавало в прямому ефірі державне тегеранське радіо. «Система, яка блокує реформи й зачиняє народові двері до критики й протесту, тим зачиняє й собі шлях до життя і розвалиться», – сказав Локманян.
А голові парламенту Мехді Каррубі він поклав на плечі вінок - як подяку за драматичний крок, що й призвів до його звільнення.
У вівторок Каррубі заявив, що не головуватиме в парламенті доти, доки Локманяна не буде звільнено, - і вийшов із зали. За ним вийшла й переважна більшість парламентарів; багато з них погрозили й подати в відставку. І - консерватори відступили: через кілька годин Локманяна таки звільнили за амністією Верховного керівника.
Потрапив він до в’язниці 25 грудня минулого року, після більш як року судових слухань, - за свій давній виступ у парламенті, в якому назвав іранські суди несправедливими й засудив їх за закриття десятків газет. Судова влада, яку в Ірані повністю контролюють консерватори, розцінила це як «неповагу» до себе - та таку, що Локманянові не допоміг і його депутатський статус.
Його ув’язнення реформаторські сили країни - а саме їхні представники мають більшість серед депутатів - сприйняли як перехід консерваторів у наступ на парламент після того, як вони придушили пресу, залякали більшість журналістів і поарештовували активістів демократизації.
Реформатори в Ірані не ставлять під сумнів принцип «ісламської держави» і домагаються власне послаблення жорстких лещат, у яких тримають країну релігійні консерватори. Але ті не бажають віддавати свої позиції - і задля цього ладні піти й на тактичний відступ.
Саме таким незначним відступом уважають оглядачі й нинішнє звільнення депутата. Аятолла Алі Хаменеї й раніше інколи ставав на бік прогресивних кіл - коли становище ставало загрозливим.
Але рівноваги сил його останнє рішення не змінило: у в’язницях і далі сидять десятки дисидентів, позакривано десятки видань. Понад півсотні парламентарів останніми роками ставали перед судом за переважно політичними звинуваченнями; трьох із них, серед того й одну жінку, як і Хоссейна Локманяна, теж засуджено до ув’язнення.
Вони ще на волі - і сподіваються тепер, що і їхня доля може змінитися. Якщо ж вони потраплять до в’язниці, на переважно реформаторський парламент і консервативну судову владу в Ірані чекає нове випробування сили волі.
