Берлін, 5 лютого 2002 - Суперечку викликав документальний фільм, який минулими вихідними було показано по другому каналу німецького телебачення – ZDF.
У фільмі передусім наводяться результати досліджень, проведених Костянтином Чечеровим, фізиком московського інституту імені Курчатова. До 1996-го року він входив до складу російської слідчої комісії, що вивчала причини та наслідки чорнобильскої катастрофи. За його даними, 1986-го року середина реактора повністю розірвалася. Це означає, що в довкілля потрапило значно більше радіоактивного матеріалу, ніж, як стверджується досі, лише три відсотки. За даними Чечерова, на справді випаровувалося близько 95 відсотків радіоактивного палива. У зв’язку з цим, російський вчений робить висновок, що спорудження нового саркофагу є непотрібним, а значить і гроші, які виділяються для цього можна було б заощадити. Колишній директор об”єкту “Укриття” Валентин Купний звернув у фільмі увагу на те, що західні експерти ніколи не були всередині саркофагу і не проводили власних досліджень, покладаючись виключно на українські та російські дані, згідно з якими в саркофазі залишилося 96 відсотків ядерного палива. Крім того, радник з питань Чорнобиля в українському парламенті Володимир Усенко не виключає, що в Україні зловживали західною допомогою, використовуючи її не за призначенням. За його словами, до 1995-го року Європа виділила приблизно 565 мільйонів доларів для подалання наслідків чорнобильскої катастрофи, але лише на третину цієї суми існують докази, як саме використовувалися західні гроші. На реакцію міністерства з питань довкілля та безпеки ядерних реакторів ФРН не довелося довго чекати. Як повідомила газета “Берлінер цайтунг”, німецьке міністерство назвало фільм німецьких документалістів про наслідки чорнобильскої катастрофи, який було відзнято на замовлення телеканалу ZDF, “несерйозним”. Тим часом керівництво німецького телебачення взяло під захист своїх авторів, які разом з датськими колегами протягом двох років працювали над цією документальною стрічкою.
У фільмі передусім наводяться результати досліджень, проведених Костянтином Чечеровим, фізиком московського інституту імені Курчатова. До 1996-го року він входив до складу російської слідчої комісії, що вивчала причини та наслідки чорнобильскої катастрофи. За його даними, 1986-го року середина реактора повністю розірвалася. Це означає, що в довкілля потрапило значно більше радіоактивного матеріалу, ніж, як стверджується досі, лише три відсотки. За даними Чечерова, на справді випаровувалося близько 95 відсотків радіоактивного палива. У зв’язку з цим, російський вчений робить висновок, що спорудження нового саркофагу є непотрібним, а значить і гроші, які виділяються для цього можна було б заощадити. Колишній директор об”єкту “Укриття” Валентин Купний звернув у фільмі увагу на те, що західні експерти ніколи не були всередині саркофагу і не проводили власних досліджень, покладаючись виключно на українські та російські дані, згідно з якими в саркофазі залишилося 96 відсотків ядерного палива. Крім того, радник з питань Чорнобиля в українському парламенті Володимир Усенко не виключає, що в Україні зловживали західною допомогою, використовуючи її не за призначенням. За його словами, до 1995-го року Європа виділила приблизно 565 мільйонів доларів для подалання наслідків чорнобильскої катастрофи, але лише на третину цієї суми існують докази, як саме використовувалися західні гроші. На реакцію міністерства з питань довкілля та безпеки ядерних реакторів ФРН не довелося довго чекати. Як повідомила газета “Берлінер цайтунг”, німецьке міністерство назвало фільм німецьких документалістів про наслідки чорнобильскої катастрофи, який було відзнято на замовлення телеканалу ZDF, “несерйозним”. Тим часом керівництво німецького телебачення взяло під захист своїх авторів, які разом з датськими колегами протягом двох років працювали над цією документальною стрічкою.
