Київ, 12 лютого 2002 – Ігор Столяров: “Я хотів би запитати про Ваше бачення стану УПЦ Київського Патріархату в Одесі. Чи міська влада сприяє розвитку Національної Церкви?”
Єпископ Одеський та Балтський Паісій:
“Багато чого змінилося за чотири місяці, від часу мого призначення митрополитом Одеським та Балтським. Мабуть, Ви знаєте, що у перші дні перебування в Одесі, я зустрівся з міським головою Русланом Боделаном і офіційним листом накреслив йому той жахливий стан, у якому, на мою думку, знаходиться УПЦ КП в місті Одесі.
Для зміни нинішньої ситуації ми пропонували реалізувати три основних наші прохання. Перше: створення можливостей для роботи єпархіального управління, бо наразі невелике приміщення, де ми перебуваємо, об’єднує і єпархіальне управління, і духовне училище, і мої архієрейські покої. Це все контрастує зі станом, у якому є Московська церква, яка дуже вільно користується адміністративним ресурсом. За його допомогою Московська церква утворює багато комерційних, ідеологічних структур, має можливість видавати газети. Я вже не кажу про те, що всі 99,9% церковних приміщень у місті належать Московському Патріархату.
Ми маємо нині в Одесі чотири приміщення. Єдине церковне - це Храм Різдва Христового. Але Ви знаєте, що більша частина храму без даху, зі стінами, які руйнуються внаслідок несприятливих екологічних умов.
На цьому фоні контрастує відбудова Кафедрального Спасо - Преображенського Собору.
Дуже важливо підкреслити, що духовно започаткували відбудову цієї святині саме ми – Українська Православна Церква Київського патріархату. У 1995 році ігумен Пантелеймон Бондаревський, який є кліриком нашої Одеської єпархії, встановив хрест, освятив це місце і заклав наріжний камінь відбудови Собору. Тоді відбудови не сталося, бо держава була ще досить слабка економічно.
Нині йде процес відновлення Собору .Але нас не лише не запрошують на всі ці заходи. Нам відверто дають зрозуміти, що ми небажані гості на таких заходах, як телемарафон зі збирання пожертв на Преображенський собор чи освячення нижнього храму Собору...
Перед цими заходами я особисто мав бесіди з заступником міського голови паном Палієнко, але...”
Ігор Столяров: “Чим, на Вашу думку, пояснити таку позицію міської влади?”
Владика Паісій: “Я думаю, ці люди все - таки мають свої духовні церкви за межами України. Інакше я не можу пояснити таку діяльність.
Може, на них впливають ще фінансові кола, а може - особисті переконання, бо ми всі є людьми з минулого, коли панувала виключно Російська Церква.
У нас була національна церква. Але вона була знищена...”
Ігор Столяров: “Є надія на те, що ситуація все -таки покращиться?”
Владика Паісій: “Надія завжди, як Ви знаєте, залишає людину останньою. Як віруюча людина, я не можу не вірити у краще.
Але досвід спілкування нині не дає якихось підстав думати, що буде конструктивний діалог...”
Єпископ Одеський та Балтський Паісій:
“Багато чого змінилося за чотири місяці, від часу мого призначення митрополитом Одеським та Балтським. Мабуть, Ви знаєте, що у перші дні перебування в Одесі, я зустрівся з міським головою Русланом Боделаном і офіційним листом накреслив йому той жахливий стан, у якому, на мою думку, знаходиться УПЦ КП в місті Одесі.
Для зміни нинішньої ситуації ми пропонували реалізувати три основних наші прохання. Перше: створення можливостей для роботи єпархіального управління, бо наразі невелике приміщення, де ми перебуваємо, об’єднує і єпархіальне управління, і духовне училище, і мої архієрейські покої. Це все контрастує зі станом, у якому є Московська церква, яка дуже вільно користується адміністративним ресурсом. За його допомогою Московська церква утворює багато комерційних, ідеологічних структур, має можливість видавати газети. Я вже не кажу про те, що всі 99,9% церковних приміщень у місті належать Московському Патріархату.
Ми маємо нині в Одесі чотири приміщення. Єдине церковне - це Храм Різдва Христового. Але Ви знаєте, що більша частина храму без даху, зі стінами, які руйнуються внаслідок несприятливих екологічних умов.
На цьому фоні контрастує відбудова Кафедрального Спасо - Преображенського Собору.
Дуже важливо підкреслити, що духовно започаткували відбудову цієї святині саме ми – Українська Православна Церква Київського патріархату. У 1995 році ігумен Пантелеймон Бондаревський, який є кліриком нашої Одеської єпархії, встановив хрест, освятив це місце і заклав наріжний камінь відбудови Собору. Тоді відбудови не сталося, бо держава була ще досить слабка економічно.
Нині йде процес відновлення Собору .Але нас не лише не запрошують на всі ці заходи. Нам відверто дають зрозуміти, що ми небажані гості на таких заходах, як телемарафон зі збирання пожертв на Преображенський собор чи освячення нижнього храму Собору...
Перед цими заходами я особисто мав бесіди з заступником міського голови паном Палієнко, але...”
Ігор Столяров: “Чим, на Вашу думку, пояснити таку позицію міської влади?”
Владика Паісій: “Я думаю, ці люди все - таки мають свої духовні церкви за межами України. Інакше я не можу пояснити таку діяльність.
Може, на них впливають ще фінансові кола, а може - особисті переконання, бо ми всі є людьми з минулого, коли панувала виключно Російська Церква.
У нас була національна церква. Але вона була знищена...”
Ігор Столяров: “Є надія на те, що ситуація все -таки покращиться?”
Владика Паісій: “Надія завжди, як Ви знаєте, залишає людину останньою. Як віруюча людина, я не можу не вірити у краще.
Але досвід спілкування нині не дає якихось підстав думати, що буде конструктивний діалог...”
