Прага, 18 лютого 2002 - «Російський бізнес диктує українській владі свої умови», – пише у суботу, 16 лютого, часопис «Нєзавісімая ґазєта»,
Російські бізнесмени контролюють ту частину українського ринку, котра є стратегічно важливою для самої Росії – наголошує часопис «Нєзавісімая ґазєта» і перераховує 6 найактивніших російських компаній, що діють в Україні.
Так, «Тюменська нафтова компанія» контролює 30 відсотків українського роздрібного ринку нафтопродуктів, а російський «Лукойл» - інші 15 відсотків. Компанія «СІБУР» контролює українську нафтохімічну промисловість, а «Русал» - Миколаївський глиноземний завод. Далі названо «АвтоВАЗ», що контролює Запорізький алюмінієвий комбінат та складання автомобілів «Жигулі» у Луцьку. І, нарешті, шоста компанія «Татнєфть» - контролює Кременчуцький нафтопереробний завод.
За офіційною статистикою, за останні 10 років російські інвестиції в українську економіку сягали 300 мільйонів доларів, а українські інвестиції в російську – 100 мільйонів. А зовнішньоторговельний обіг між Україною і Росією за цей період не перевищував 12 мільярдів доларів, хоча, як зауважує московський часопис, представники українського уряду вважають, що потенційний торговельний обіг між Україною і Росією може сягати 50 мільярдів доларів.
«Нєзавісімая ґазєта» пише про 5 вимог до України, які висунула всеросійська громадська організація «Дєловая Россія». Ці вимоги опубліковані під заголовком «П’ять кроків України на шляху реальної економічної інтеграції». Йдеться, серед іншого, про запровадження мораторію на радикальні зміни економічних правил в українсько-російських взаєминах, забезпечення сприятливих умов для російського транзиту через територію України, а також визнання російської мови - «мовою ділового спілкування», зокрема, для ведення документації.
Українське керівництво поки що ніяк не відреагувало на заяву представників ділових кіл Росії – зазначає «Нєзавісімая ґазєта». Але, - мовиться у статті, президент Леонід Кучма, який на момент оприлюднення «п’яти кроків – п’яти вимог» перебував у Сибіру, заявив, що Україна вважає своїм пріоритетним напрямком зміцнення бізнес-зв’язків між двома державами.
«Скоріше за все офіційний Київ піде на зустріч бізнес-еліті Росії», - прогнозує «Нєзавісімая ґазєта». При цьому автор статті зауважує, що на сьогодні (після зближення Росії і США в антитерористичній операції) Україна перестала розраховувати на «особливе ставлення» до себе з боку Заходу, як до так званої буферної зони. А те, що Польща оголосила, що запровадить візи для України, і те, що Світова організація торгівлі і Євросоюз, розмірковуючи про перспективи прийняття до себе Росії, не згадують Україну, а також прискіплива увага Сполучених Штатів до українського «касетного скандалу» - свідчить, що в України у 2002 році реально залишився лише один «стратегічний партнер» - Росія. Такий висновок робить московський часопис «Нєзавісімая ґазєта».
Російські бізнесмени контролюють ту частину українського ринку, котра є стратегічно важливою для самої Росії – наголошує часопис «Нєзавісімая ґазєта» і перераховує 6 найактивніших російських компаній, що діють в Україні.
Так, «Тюменська нафтова компанія» контролює 30 відсотків українського роздрібного ринку нафтопродуктів, а російський «Лукойл» - інші 15 відсотків. Компанія «СІБУР» контролює українську нафтохімічну промисловість, а «Русал» - Миколаївський глиноземний завод. Далі названо «АвтоВАЗ», що контролює Запорізький алюмінієвий комбінат та складання автомобілів «Жигулі» у Луцьку. І, нарешті, шоста компанія «Татнєфть» - контролює Кременчуцький нафтопереробний завод.
За офіційною статистикою, за останні 10 років російські інвестиції в українську економіку сягали 300 мільйонів доларів, а українські інвестиції в російську – 100 мільйонів. А зовнішньоторговельний обіг між Україною і Росією за цей період не перевищував 12 мільярдів доларів, хоча, як зауважує московський часопис, представники українського уряду вважають, що потенційний торговельний обіг між Україною і Росією може сягати 50 мільярдів доларів.
«Нєзавісімая ґазєта» пише про 5 вимог до України, які висунула всеросійська громадська організація «Дєловая Россія». Ці вимоги опубліковані під заголовком «П’ять кроків України на шляху реальної економічної інтеграції». Йдеться, серед іншого, про запровадження мораторію на радикальні зміни економічних правил в українсько-російських взаєминах, забезпечення сприятливих умов для російського транзиту через територію України, а також визнання російської мови - «мовою ділового спілкування», зокрема, для ведення документації.
Українське керівництво поки що ніяк не відреагувало на заяву представників ділових кіл Росії – зазначає «Нєзавісімая ґазєта». Але, - мовиться у статті, президент Леонід Кучма, який на момент оприлюднення «п’яти кроків – п’яти вимог» перебував у Сибіру, заявив, що Україна вважає своїм пріоритетним напрямком зміцнення бізнес-зв’язків між двома державами.
«Скоріше за все офіційний Київ піде на зустріч бізнес-еліті Росії», - прогнозує «Нєзавісімая ґазєта». При цьому автор статті зауважує, що на сьогодні (після зближення Росії і США в антитерористичній операції) Україна перестала розраховувати на «особливе ставлення» до себе з боку Заходу, як до так званої буферної зони. А те, що Польща оголосила, що запровадить візи для України, і те, що Світова організація торгівлі і Євросоюз, розмірковуючи про перспективи прийняття до себе Росії, не згадують Україну, а також прискіплива увага Сполучених Штатів до українського «касетного скандалу» - свідчить, що в України у 2002 році реально залишився лише один «стратегічний партнер» - Росія. Такий висновок робить московський часопис «Нєзавісімая ґазєта».
