Івано-Франківськ, 20 березня 2002 - Реакція на це рішення була доволі неоднозначною.
Відповіддю на рішення Івано-Франківської міської ради про визнання ветеранів Української дивізії “Галичина” учасниками бойових дій за незалежність держави стало оприлюднення відразу двох заяв. У першій з них колишні вояки дивізії “Галичина” висловили вдячність за визнання і додали до заяви невелику довідку, в якій зазначено, що визнанню підлягають 24 ветерани дивізії. Практично всі вони інваліди війни або ж стали інвалідами в результаті перебування в концтаборах. Третина з них це інваліди першої групи. Згідно із законом тепер цим людям передбачено підвищення пенсії та пільги при оплаті за комунальні послуги. Прикметно, що заява написана державною мовою і починається з фрази “Прошу помістити (вказується видання) у вашій заяві наступну заяву”. Інша ж заява написана російською мовою. Початок її більш аніж промовистий: “Прєкратіть рєабілітацію фашистскіх формірованій СС” і належить це звернення російській громаді міста Івано-Франківська. Принаймні так підписано цей документ. У заяві наголошується, що Івано-Франківська міська рада, визнавши учасниками бойових дій ветеранів Української дивізії “Галичина”, вчинила блюзнірський акт щодо вояків радянської армії та жертв нацизму. Відповідно російська громада Івано-Франківська звернулася також до державного керівництва України з вимогою негайно скасувати рішення міськради, яка чомусь у заяві названа “горсоветом”. На завершення варто лише зауважити, що колишні вояки Української дивізії “Галичина” вже неодноразово виступали ініціаторами та послідовно втілювали в життя процес примирення між вояками, які брали участь у Другій світовій війні, виступаючи на боці різних армій. Не лише політичні аналітики, але й державне керівництво визнавало й визнає, що саме колишні вояки “Галичини” найпослідовніше упродовж останнього десятиліття виступають за порозуміння між колишніми ворогами, за ведення діалогу на європейському цивілізованому рівні. Однак їхні зусилля поки що залишаються значною мірою марними. Очевидно, лише вони прагнуть думати про майбутнє держави. Інша ж сторона заклопотана передовсім самим протистоянням між ветеранами.
Відповіддю на рішення Івано-Франківської міської ради про визнання ветеранів Української дивізії “Галичина” учасниками бойових дій за незалежність держави стало оприлюднення відразу двох заяв. У першій з них колишні вояки дивізії “Галичина” висловили вдячність за визнання і додали до заяви невелику довідку, в якій зазначено, що визнанню підлягають 24 ветерани дивізії. Практично всі вони інваліди війни або ж стали інвалідами в результаті перебування в концтаборах. Третина з них це інваліди першої групи. Згідно із законом тепер цим людям передбачено підвищення пенсії та пільги при оплаті за комунальні послуги. Прикметно, що заява написана державною мовою і починається з фрази “Прошу помістити (вказується видання) у вашій заяві наступну заяву”. Інша ж заява написана російською мовою. Початок її більш аніж промовистий: “Прєкратіть рєабілітацію фашистскіх формірованій СС” і належить це звернення російській громаді міста Івано-Франківська. Принаймні так підписано цей документ. У заяві наголошується, що Івано-Франківська міська рада, визнавши учасниками бойових дій ветеранів Української дивізії “Галичина”, вчинила блюзнірський акт щодо вояків радянської армії та жертв нацизму. Відповідно російська громада Івано-Франківська звернулася також до державного керівництва України з вимогою негайно скасувати рішення міськради, яка чомусь у заяві названа “горсоветом”. На завершення варто лише зауважити, що колишні вояки Української дивізії “Галичина” вже неодноразово виступали ініціаторами та послідовно втілювали в життя процес примирення між вояками, які брали участь у Другій світовій війні, виступаючи на боці різних армій. Не лише політичні аналітики, але й державне керівництво визнавало й визнає, що саме колишні вояки “Галичини” найпослідовніше упродовж останнього десятиліття виступають за порозуміння між колишніми ворогами, за ведення діалогу на європейському цивілізованому рівні. Однак їхні зусилля поки що залишаються значною мірою марними. Очевидно, лише вони прагнуть думати про майбутнє держави. Інша ж сторона заклопотана передовсім самим протистоянням між ветеранами.
