Доступність посилання

ТОП новини

Екстремізм в Європі зростає?


Екстремізм в Європі зростає?

Прага, 13 травня 2002 – Впродовж кількох місяців в Європі тривають напади на синагоги. Праві політики, що висловлюють анти-іміграційні та антисемітські погляди, не лише засідають у парламентах поважних європейських демократій, але і входять до урядових коаліцій деяких із них. А один із найбільш одіозних політиків Європи нещодавно дістався на друге місце у президентських перегонах. І на довершення картини, гучне політичне вбивство у тихій країні, яка не бачила нічого подібного впродовж останніх трьохсот років. Не дивно, що багато оглядачів занепокоєно тим, що багато з них бачать як зростання екстремізму. Проте реальність може бути не такою вже і страшною.

Багато аналітиків, особливо американських, занепокоєні зростанням насильства в Європі та електоральною підтримкою партій, що пропагують насильство. Проте європейці ставляться до проблеми з поміркованим оптимізмом. Зрештою, Жан Марі Ле Пен, лідер французького національного Фронту програв президентські перегони, а голосувати проти нього вийшла рекордна кількість французів. Його прихильники будуть щасливі, якщо їм удасться отримати хоча б жменьку місць у новому парламенті у червні, а до середини літа про них уже всі забудуть, говорить оглядач впливового британського часопису Економіст.

Вбивство правого політика у Нідерландах напередодні виборів, залишило голландське суспільство, скоріше у шоку, ніж із прагненням помсти. Щодо підйому антисемітизму в Європі, то більшість нападів було скоєно у Франції молодими мусульманами із північної Африки, і в цих нападах можна побачити більше розпачу від того, що їм не вдається просунутися далі у французьке суспільство та від несправедливості до їхніх єдиновірців у Палестині, ніж справжнього, суто європейського антисемітизму, що існував у 30-40 роки минулого століття, веде далі британський оглядач.

Антиімігарційні настрої, пов’язані із зростанням злочинності, в Європі дійсно існують, говорять оглядачі, але вони перетворюються на підтримку правих лише тоді, коли правлячі партії виявляються неспроможними забезпечити безпеку своїх співвітчизників. Після закінчення холодної війни вже усталені праві і ліві партії стали наближатися до центру в своїй ідеології, і виборець відчув, що йому немає до кого звернутися зі своїми проблемами, адже і ліві і праві, потрапивши у міністерські крісла найкраще, робили те, що уникали вирішення проблеми, ніж дійсно намагалися її вирішити. І з цього, на думку багатьох аналітиків, і народилася підтримка крайньо правих.

Деякі оглядачі вважають, що невдовзі ця проблема вже буде відчутною і на сході Європи, і тут вона може стати небезпечнішою, ніж на Заході, бо у колишніх соціалістичних країнах демократія проходить лише період становлення. Аналітик Радіо Свобода Майкла Шафір, говорить, що тенденцію можуть продемонструвати нещодавні парламентські вибори в Угорщині, під час яких права партія прем’єр міністра Віктора Орбана вирішила зіграти на націоналістичній карті і програла. Цей результат, на думку аналітика Радіо Свобода, не можна вважати заспокійливим.

«Голосування проти Фідес, партії прем’єра, не було голосуванням проти його націоналістичних гасел. Це були голоси пенсіонерів та бідніших верств населення, тих, хто кому важко дається конкуренція. Молодих націоналістичні гасли не хвилювали, і в цьому є небезпека для наступних виборів», - попереджає експерт Радіо Свобода.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG