Берлін, 10 липня 2002 - Закон передбачає створення при Федеральному відомстві з питань економіки та контролю за експортом спеціальної бази даних, до якої заноситимуться так звані ненадійні підприємства. Йдеться про фірми, яких було помічено в хабарництві, в домовленості з конкурентами про встановлення цін на свою продукцію або у використанні нелегальної праці. До “чорного списку” заноситимуть також і ті фірми, які намагаються за рахунок хабарів забезпечити собі замовлення за кордоном. До речі, ще нещодавно німецькі компанії могли навіть списувати з податків сплачені за кордоном хабарі.
Для занесення ненадійних підприємств до корупційного реєстру не обов'язково мати рішення суду, однак необхідна наявність доказів про порушення. Ці компанії протягом певного часу не матимуть права на привабливі державні замовлення. Відповідну законодавчу базу для заснування корупційного реєстру минулого тижня ухвалив бундестаг голосами правлячої червоно-зеленої коаліції та представників Партії демократичного соціалізму. Християнські партії та ліберали виступили проти.
На думку депутата від Християнсько-демократичного союзу Гартмута Шауерте, складання “чорного списку” ненадійних підприємств суперечить принципам правової держави. Він висловив побоювання, що до цієї бази даних можуть потрапити не лише фірми, які сприяють розвитку корупції. Крім того, як зазначають критики, для багатьох фірм це надзвичайно серйозне покарання, яке може навіть призвести до їхнього банкрутства. Адже таким чином компанії втрачають важливих клієнтів, тому що у ФРН є 35 тисяч державних підприємств та установ, які мають право роздавати державні замовлення.
Створення корупційного реєстру в Німеччині піддали критиці також спілки підприємців. Бізнесмени вважають несправедливим, що за провину одного співробітника, який заплатив або взяв хабара, каратиметься ціле підприємство. Тим більше, що такий співробітник міг діяти без відома керівництва компанії. На ухваленні чітких юридичних норм, які б регулювали поводження з “чорним списком”, наполягають також Федеральна спілка німецької промисловості та Центральна спілка будівельної галузі. Тим часом представник фракції “зелених” Ганс-Крістіан Штрьобеле визнав, що в майбутньому доведеться ще попрацювати над удосконаленням нового закону.
Для занесення ненадійних підприємств до корупційного реєстру не обов'язково мати рішення суду, однак необхідна наявність доказів про порушення. Ці компанії протягом певного часу не матимуть права на привабливі державні замовлення. Відповідну законодавчу базу для заснування корупційного реєстру минулого тижня ухвалив бундестаг голосами правлячої червоно-зеленої коаліції та представників Партії демократичного соціалізму. Християнські партії та ліберали виступили проти.
На думку депутата від Християнсько-демократичного союзу Гартмута Шауерте, складання “чорного списку” ненадійних підприємств суперечить принципам правової держави. Він висловив побоювання, що до цієї бази даних можуть потрапити не лише фірми, які сприяють розвитку корупції. Крім того, як зазначають критики, для багатьох фірм це надзвичайно серйозне покарання, яке може навіть призвести до їхнього банкрутства. Адже таким чином компанії втрачають важливих клієнтів, тому що у ФРН є 35 тисяч державних підприємств та установ, які мають право роздавати державні замовлення.
Створення корупційного реєстру в Німеччині піддали критиці також спілки підприємців. Бізнесмени вважають несправедливим, що за провину одного співробітника, який заплатив або взяв хабара, каратиметься ціле підприємство. Тим більше, що такий співробітник міг діяти без відома керівництва компанії. На ухваленні чітких юридичних норм, які б регулювали поводження з “чорним списком”, наполягають також Федеральна спілка німецької промисловості та Центральна спілка будівельної галузі. Тим часом представник фракції “зелених” Ганс-Крістіан Штрьобеле визнав, що в майбутньому доведеться ще попрацювати над удосконаленням нового закону.
