Прага, 10 липня 2002 – Далай-Лама – у перекладі з тибетської дослівно «монах-море». Такий титул від 1391 року має глава Ламаїстського духовенства в Тибеті. До приєднання Тибету до Китаю, тобто ще 50 років тому, він був також і теократичним, тобто духовним правителем тибетців і вшановувався, як Живий Бог. Нинішній Далай-Лама – 14-й в історії. 1959 року, після захоплення Тибету комуністичним режимом Китаю, Далай-Лама змушений був емігрувати. Нині він живе в індійському місті Дгарамсала, де також перебуває уряд Тибету на вигнанні й де свій притулок знайшли тисячі тибетських утікачів.
До Чеської Республіки, зокрема – до президента країни Вацлава Гавела Далай-Лама має особливе ставлення. Річ у тім, що Вацлав Гавел був першим главою держави, котрий офіційно прийняв тибетського лідера. Сталось це через кілька місяців після того, як Гавел став президентом тоді ще Чехословаччини, і з цього часу вони стали друзями. Нинішній приїзд Далай-Лами до Праги – четвертий, цього разу він був запрошений, щоб узяти участь у дебатах про відповідальність релігій у нинішньому світі.
Нинішня празька зустріч є продовженням щорічних міжнародних форумів за участю відомих учених, філософів, духовних лідерів, письменників на загальну тему «Міст через глобальну прірву», започаткованих чеським президентом іще 5 років тому. Їхня мета – зблизити різні релігії та культури, щоби зблизити народи.
Цьогорічна зустріч тривала один день і мала характер медитацій – глибоких роздумів учасників форуму про те, що потрібно зробити для того, щоб у нинішньому світі розширити спілкування людей різних віросповідань, мов, культур, щоб зрозуміти, як глобалізаційні процеси змінюють стосунки між релігіями і як можна зменшити ризик зловживань релігійною ідеєю чи символом заради ескалації конфлікту. Ось що з цього приводу сказав на зустрічі Далай-Лама: «Усі головні релігійні традиції є посланцями любові, співчуття, терпимості, згоди, самодисципліни. Тому релігії повинні спілкуватися одна з одною».
На зустрічі Далай-Лама говорив із присутніми про співчуття. Він наголосив на тому, що йдеться не тільки про співчуття до хворого чи немічного і не про співчуття, котре можемо мати до своїх найближчих. Співчуття має бути життєвою позицією, наголосив Далай-Лама, – позицією ласкавості до всіх, усіх без винятку – чи то друзів, чи неприятелів. Далі Далай-Лама розповів про те, як недавно був гостем одного дуже багатого чоловіка і жив у його палаці. «У цього чоловіка є все. Та в його домашній аптеці, – продовжив він, – я знайшов ліки на заспокоєння». Тобто багатство не означає духовний спокій, після його насичення, вважає Далай-Лама, неминуче настає потреба повернення до духовних цінностей. Урешті, любов і спокій у душі провадять до фізичного здоров’я – цей висновок підтверджують і вчені.
Серед учасників нинішньої зустрічі були також президент Чехії Вацлав Гавел, головний чеський рабин Карел Сідон, авторитетний філософ, голова Чеської християнської академії, професор Томаш Галік. Стосовно терористичних актів у США, зокрема того, що стоїть за ними – конфлікт релігій, культур чи міжнаціональна ненависть, – професор Галік сказав:
«На мою думку, після падіння радянської імперії весь світ почав структуруватись по-новому, встановлюється і новий міжнародний порядок. Колишні так звані перший світ і третій світ після занепаду комуністичного блоку шукають для себе нових визначень. На цьому тлі групи осіб, які представляє бін Ладін, намагаються значній частині людей третього світу, а також закордонним заробітчанам, бездомним, знедоленим, що живуть посеред світу багатіїв і часто є мусульманами, подати іслам – радикальний іслам – як ідеологію, котра поставила б їх проти західного світу. Йдеться не про конфлікт релігій, а про зловживання певними релігійними поняттями і почуттями, про втілення певних інтересів».
І далі чеський філософ і теолог Томаш Галік продовжив: «Бін Ладін та його люди – це часто ті, хто навчався на Заході й знають цю культуру. Але вони почуваються не прийнятими цією культурою, так само як часто не можуть на повну силу реалізуватись і в світі, з котрого вийшли. Саме ці люди є певною вибухівкою, їхня ментальність та ідеологія дуже подібні до тієї, з якою починав комунізм чи нацизм. Однак цього разу вони вдягли на себе шати релігії, зокрема – ісламської релігії».
Далі в професора Томаша Галіка я запитала, що сьогодні є найбільшою перешкодою на шляху людини до людини, як можуть порозумітися народи, коли сусід не хоче чути сусіда?
«Ми зараз перебуваємо в епіцентрі такої соціокультурної революції, котру називаємо глобалізація. Всі суспільства на землі стають взаємно залежними. Ми дізнаємось багато один про одного, нас поглинули потоки інформації. Так ми зіштовхуємось із відмінними людьми, але до цього ми часто не готові. Тому тих, інших, нам потрібно зустрічати як людей, що нас можуть збагатити. Часто в нас ця “інакшість” збуджує страх чи захисні реакції. Гадаю, що сьогодні йдеться про те, що потрібно долати цей страх і навчитися сприймати відмінність як те, що передусім збагатить нас».
На думку празького філософа Томаша Галіка, порозуміння і добра воля – це єдиний шлях до взаємозбагачення і духовного зближення. І Далай-Лама вважає, що справа не в різниці між культурами чи релігіями: «Чому в світі так багато релігій? Чи це так необхідно? Я вважаю – що так! Так, це необхідно! Адже людство має так багато різних переконань, що однієї релігії й однієї філософії – недостатньо».
Далай-Лама, котрого чехи бачили вже вчетверте, так само, як і всі, хто з ним зустрічається щоденно, зауважують, що духовний лідер Тибету завжди усміхнений і незмінно в доброму настрої. І цього разу, посміхаючись і поблагословивши присутніх, він сів до авта. У мить, коли двері за ним закрились, у Празі почалась сильна злива – однак радість і світлий настрій зустрічі ще довго зігрівав серця.
До Чеської Республіки, зокрема – до президента країни Вацлава Гавела Далай-Лама має особливе ставлення. Річ у тім, що Вацлав Гавел був першим главою держави, котрий офіційно прийняв тибетського лідера. Сталось це через кілька місяців після того, як Гавел став президентом тоді ще Чехословаччини, і з цього часу вони стали друзями. Нинішній приїзд Далай-Лами до Праги – четвертий, цього разу він був запрошений, щоб узяти участь у дебатах про відповідальність релігій у нинішньому світі.
Нинішня празька зустріч є продовженням щорічних міжнародних форумів за участю відомих учених, філософів, духовних лідерів, письменників на загальну тему «Міст через глобальну прірву», започаткованих чеським президентом іще 5 років тому. Їхня мета – зблизити різні релігії та культури, щоби зблизити народи.
Цьогорічна зустріч тривала один день і мала характер медитацій – глибоких роздумів учасників форуму про те, що потрібно зробити для того, щоб у нинішньому світі розширити спілкування людей різних віросповідань, мов, культур, щоб зрозуміти, як глобалізаційні процеси змінюють стосунки між релігіями і як можна зменшити ризик зловживань релігійною ідеєю чи символом заради ескалації конфлікту. Ось що з цього приводу сказав на зустрічі Далай-Лама: «Усі головні релігійні традиції є посланцями любові, співчуття, терпимості, згоди, самодисципліни. Тому релігії повинні спілкуватися одна з одною».
На зустрічі Далай-Лама говорив із присутніми про співчуття. Він наголосив на тому, що йдеться не тільки про співчуття до хворого чи немічного і не про співчуття, котре можемо мати до своїх найближчих. Співчуття має бути життєвою позицією, наголосив Далай-Лама, – позицією ласкавості до всіх, усіх без винятку – чи то друзів, чи неприятелів. Далі Далай-Лама розповів про те, як недавно був гостем одного дуже багатого чоловіка і жив у його палаці. «У цього чоловіка є все. Та в його домашній аптеці, – продовжив він, – я знайшов ліки на заспокоєння». Тобто багатство не означає духовний спокій, після його насичення, вважає Далай-Лама, неминуче настає потреба повернення до духовних цінностей. Урешті, любов і спокій у душі провадять до фізичного здоров’я – цей висновок підтверджують і вчені.
Серед учасників нинішньої зустрічі були також президент Чехії Вацлав Гавел, головний чеський рабин Карел Сідон, авторитетний філософ, голова Чеської християнської академії, професор Томаш Галік. Стосовно терористичних актів у США, зокрема того, що стоїть за ними – конфлікт релігій, культур чи міжнаціональна ненависть, – професор Галік сказав:
«На мою думку, після падіння радянської імперії весь світ почав структуруватись по-новому, встановлюється і новий міжнародний порядок. Колишні так звані перший світ і третій світ після занепаду комуністичного блоку шукають для себе нових визначень. На цьому тлі групи осіб, які представляє бін Ладін, намагаються значній частині людей третього світу, а також закордонним заробітчанам, бездомним, знедоленим, що живуть посеред світу багатіїв і часто є мусульманами, подати іслам – радикальний іслам – як ідеологію, котра поставила б їх проти західного світу. Йдеться не про конфлікт релігій, а про зловживання певними релігійними поняттями і почуттями, про втілення певних інтересів».
І далі чеський філософ і теолог Томаш Галік продовжив: «Бін Ладін та його люди – це часто ті, хто навчався на Заході й знають цю культуру. Але вони почуваються не прийнятими цією культурою, так само як часто не можуть на повну силу реалізуватись і в світі, з котрого вийшли. Саме ці люди є певною вибухівкою, їхня ментальність та ідеологія дуже подібні до тієї, з якою починав комунізм чи нацизм. Однак цього разу вони вдягли на себе шати релігії, зокрема – ісламської релігії».
Далі в професора Томаша Галіка я запитала, що сьогодні є найбільшою перешкодою на шляху людини до людини, як можуть порозумітися народи, коли сусід не хоче чути сусіда?
«Ми зараз перебуваємо в епіцентрі такої соціокультурної революції, котру називаємо глобалізація. Всі суспільства на землі стають взаємно залежними. Ми дізнаємось багато один про одного, нас поглинули потоки інформації. Так ми зіштовхуємось із відмінними людьми, але до цього ми часто не готові. Тому тих, інших, нам потрібно зустрічати як людей, що нас можуть збагатити. Часто в нас ця “інакшість” збуджує страх чи захисні реакції. Гадаю, що сьогодні йдеться про те, що потрібно долати цей страх і навчитися сприймати відмінність як те, що передусім збагатить нас».
На думку празького філософа Томаша Галіка, порозуміння і добра воля – це єдиний шлях до взаємозбагачення і духовного зближення. І Далай-Лама вважає, що справа не в різниці між культурами чи релігіями: «Чому в світі так багато релігій? Чи це так необхідно? Я вважаю – що так! Так, це необхідно! Адже людство має так багато різних переконань, що однієї релігії й однієї філософії – недостатньо».
Далай-Лама, котрого чехи бачили вже вчетверте, так само, як і всі, хто з ним зустрічається щоденно, зауважують, що духовний лідер Тибету завжди усміхнений і незмінно в доброму настрої. І цього разу, посміхаючись і поблагословивши присутніх, він сів до авта. У мить, коли двері за ним закрились, у Празі почалась сильна злива – однак радість і світлий настрій зустрічі ще довго зігрівав серця.
