Брюссель, 17 липня 2002 - В Брюсселі завершилось створення дорадчої групи щодо прискорення виконання проекту “Галілео”. “Галілео” - це європейська радіокосмічна система навігації. До створення цієї системи окрім країн Європейського Союзу залучатимуться і треті країни, зокрема Росія. Україна свого часу також робила спроби долучитись до співпраці у створенні європейської космічної системи “Галілео”. Однак ці спроби успіхом поки-що не увінчались.
Мабуть не всім відомо, що Європейський Союз, населення якого налічує 379 мільйонів жителів, не має власної космічної системи навігації. У продовж усієї історії свого існування ЄС користувався американською космічною системою . Але, як вважає переважна більшість європейських економістів і політмейкерів, Євросоюз не може сподіватися на модернізацію своєї економіки і зокрема на створення ефективної оборонної політики Євросоюзу без власної космічної системи. Тому, аби не бути залежним від Сполучених Штатів Америки у цій сфері ЄС, вже давно виношував плани створення власної радіокосмічної системи навігації. Першим узявся за розвиток цього проекту близько семи років тому Західноєвропейський військово-політичний союз, в той час коли в Брюсселі очолював українське посольство відомий дипломат Борис Тарасюк. Західноєвропейським Військово-політичним Союзом тоді керував Хосе Кутілейро. І сам е тоді Борис Тарасюк, звісно не без узгодження Українського Національного Космічного Агентства, провів із Хосе Кутілейро кілька раундів переговорів про можливу співпрацю між Західноєвропейським Союзом та Україною у створенні європейської космічної системи навігації.
З цією метою дніпропетровський виробничий комплекс ”Південмаш”, який спеціалізується саме на ракето та супутникобудуванні відвідала група європейських високопосадовців на чолі з комісаром Єврокомісії Сером Леоном Бріттаном. Як повідомили пізніше представники цієї делегації, візит не приніс ніякої користі. Він звівся до знайомства з керівництвом “Південмашу” та розпиттям кількох пляшок шампанського. Європейських представників не допустили в жоден виробничий цех, чи конструкторське бюро. Але знову ж таки завдяки лобіюванню цієї теми Борисом Тарасюком, у 1997-му році після підписання в Мадриді між НАТО і Україною Хартії про особливе партнерство, президента Кучму було запрошено відвідати Європейський космічний центр, що базується в містечку Торрихон, неподалік Мадриду. Здавалося, що діалог про співпрацю між ЄС і Україною в космічній галузі буде відновлено. Однак, на жаль, сказав для радіо Свобода керівник проекту створення європейської космічної системи навігації “Галілео” Жан Пол Бечат зійшов на нуль. Натомість Росія більш стрімко провела переговорний процес, продовжив пан Бечат і зараз ЄС та Росія вже активно співробітничають у космічній сфері.
Але разом з тим у Брюсселі діються дивні події. Більш як рік тому до Брюсселя делегується колишній український дипломат Олег Вінцьковський з метою створення представництва “Південмашу” у Брюсселі. Про створення цього представництва, окрім українських дипломатів, в жодній євроустанові нічого невідомо, як і невідомо, яка мета й завдання діяльності цього представництва.
Глава української місії при ЄС Роман Шпек на прохання прокоментувати цю ситуацію, також нічого не міг сказати, окрім того, що керівник представництва “Південмашу“ не координує свої дії з місією України при ЄС. Тому, яким чином “Південмаш” у Брюсселі здійснює контакти з представниками євроустанов, повз диппредставництво невідомо. Зв’язавшись по телефону з брюссельським представництвом “Південмашу” і попрохавши розповісти про діяльність цієї установи, його керівник відповів, що поки що рано давати якісь інтерв’ю, чи коментарі.
Мабуть не всім відомо, що Європейський Союз, населення якого налічує 379 мільйонів жителів, не має власної космічної системи навігації. У продовж усієї історії свого існування ЄС користувався американською космічною системою . Але, як вважає переважна більшість європейських економістів і політмейкерів, Євросоюз не може сподіватися на модернізацію своєї економіки і зокрема на створення ефективної оборонної політики Євросоюзу без власної космічної системи. Тому, аби не бути залежним від Сполучених Штатів Америки у цій сфері ЄС, вже давно виношував плани створення власної радіокосмічної системи навігації. Першим узявся за розвиток цього проекту близько семи років тому Західноєвропейський військово-політичний союз, в той час коли в Брюсселі очолював українське посольство відомий дипломат Борис Тарасюк. Західноєвропейським Військово-політичним Союзом тоді керував Хосе Кутілейро. І сам е тоді Борис Тарасюк, звісно не без узгодження Українського Національного Космічного Агентства, провів із Хосе Кутілейро кілька раундів переговорів про можливу співпрацю між Західноєвропейським Союзом та Україною у створенні європейської космічної системи навігації.
З цією метою дніпропетровський виробничий комплекс ”Південмаш”, який спеціалізується саме на ракето та супутникобудуванні відвідала група європейських високопосадовців на чолі з комісаром Єврокомісії Сером Леоном Бріттаном. Як повідомили пізніше представники цієї делегації, візит не приніс ніякої користі. Він звівся до знайомства з керівництвом “Південмашу” та розпиттям кількох пляшок шампанського. Європейських представників не допустили в жоден виробничий цех, чи конструкторське бюро. Але знову ж таки завдяки лобіюванню цієї теми Борисом Тарасюком, у 1997-му році після підписання в Мадриді між НАТО і Україною Хартії про особливе партнерство, президента Кучму було запрошено відвідати Європейський космічний центр, що базується в містечку Торрихон, неподалік Мадриду. Здавалося, що діалог про співпрацю між ЄС і Україною в космічній галузі буде відновлено. Однак, на жаль, сказав для радіо Свобода керівник проекту створення європейської космічної системи навігації “Галілео” Жан Пол Бечат зійшов на нуль. Натомість Росія більш стрімко провела переговорний процес, продовжив пан Бечат і зараз ЄС та Росія вже активно співробітничають у космічній сфері.
Але разом з тим у Брюсселі діються дивні події. Більш як рік тому до Брюсселя делегується колишній український дипломат Олег Вінцьковський з метою створення представництва “Південмашу” у Брюсселі. Про створення цього представництва, окрім українських дипломатів, в жодній євроустанові нічого невідомо, як і невідомо, яка мета й завдання діяльності цього представництва.
Глава української місії при ЄС Роман Шпек на прохання прокоментувати цю ситуацію, також нічого не міг сказати, окрім того, що керівник представництва “Південмашу“ не координує свої дії з місією України при ЄС. Тому, яким чином “Південмаш” у Брюсселі здійснює контакти з представниками євроустанов, повз диппредставництво невідомо. Зв’язавшись по телефону з брюссельським представництвом “Південмашу” і попрохавши розповісти про діяльність цієї установи, його керівник відповів, що поки що рано давати якісь інтерв’ю, чи коментарі.
