Белград, 18 листопада 2002 – Співробітники Аннана відзначають, що ситуація в країнах колишньої Югославії помітно стабілізується.
Миротворча місія ООН у Боснії і Герцеговині має завершитися 31 грудня. Від початку наступного року сторожем миру в країні стане Європейський союз. Вітаючи гостя, боснійські урядовці з компліментами говорили про роль світової організації в країні. Масмедіа ж нагадали, що представники ООН не раз в минулому діяли надто повільно й із своїм зволіканням посередньо сприяли продовженню кровопролиття. Незважаючи на зауваги, Аннан між сказати, що міжнародне співтовариство свого часу врятувало Боснію і Герцеговину та що ООН покидає країну якій дала ефективну конституцію та в якій є органи влади й стабільні інституції політичної системи.
У Косові ситуація складніша. Там невідомі перед приїздом Аннана підірвали дві православних церкви. За сербськими джерелами, від червня 2000 року, коли в провінції розташували миротворчі сили, там зруйновано або пошкоджено 136 сербських церков. Інцидент напередодні прибуття генерального секретаря ООН осудили як серби, так і прем’єр-міністр Косова Байрам Реджепі та голова міжнародної адміністрації Міхаел Штайнер, який ствердив, що зруйновані храми буде відновлено коштом миротворчої місії.
Офіційний Белград висловлює незадоволення результатами ООН у Косові, а косовські серби бойкотом інституцій постійно ускладнюють ситуацію. Рада Трайкович, одна із сербських лідерів у провінції, перед зустріччю із Аннаном сказала: “Сербьский екстремізм у Косові покарано. Наразі треба дати відповідь на екстремізм й фундаменталізм албанців.”
Після відбудованого й європеїзованого Сараєва, пан Аннан у Приштині почув чимало гірких слів й побачив справжні Балкани: руїни, виключність, нетолерантність й маніпуляцію національними й релігійними почуттями. Все-ж, без миротворчих сил й міжнародної адміністрації ситуація у Косові була б набагато гіршою. Генеральний секретар попередив своїх співрозмовників, що ні албанська ні сербська громада не мають права створювати паралельні етнічні інституції та що про статус Косова вирішуватимуть не Приштина й Белград, а Рада безпеки ООН.
Миротворча місія ООН у Боснії і Герцеговині має завершитися 31 грудня. Від початку наступного року сторожем миру в країні стане Європейський союз. Вітаючи гостя, боснійські урядовці з компліментами говорили про роль світової організації в країні. Масмедіа ж нагадали, що представники ООН не раз в минулому діяли надто повільно й із своїм зволіканням посередньо сприяли продовженню кровопролиття. Незважаючи на зауваги, Аннан між сказати, що міжнародне співтовариство свого часу врятувало Боснію і Герцеговину та що ООН покидає країну якій дала ефективну конституцію та в якій є органи влади й стабільні інституції політичної системи.
У Косові ситуація складніша. Там невідомі перед приїздом Аннана підірвали дві православних церкви. За сербськими джерелами, від червня 2000 року, коли в провінції розташували миротворчі сили, там зруйновано або пошкоджено 136 сербських церков. Інцидент напередодні прибуття генерального секретаря ООН осудили як серби, так і прем’єр-міністр Косова Байрам Реджепі та голова міжнародної адміністрації Міхаел Штайнер, який ствердив, що зруйновані храми буде відновлено коштом миротворчої місії.
Офіційний Белград висловлює незадоволення результатами ООН у Косові, а косовські серби бойкотом інституцій постійно ускладнюють ситуацію. Рада Трайкович, одна із сербських лідерів у провінції, перед зустріччю із Аннаном сказала: “Сербьский екстремізм у Косові покарано. Наразі треба дати відповідь на екстремізм й фундаменталізм албанців.”
Після відбудованого й європеїзованого Сараєва, пан Аннан у Приштині почув чимало гірких слів й побачив справжні Балкани: руїни, виключність, нетолерантність й маніпуляцію національними й релігійними почуттями. Все-ж, без миротворчих сил й міжнародної адміністрації ситуація у Косові була б набагато гіршою. Генеральний секретар попередив своїх співрозмовників, що ні албанська ні сербська громада не мають права створювати паралельні етнічні інституції та що про статус Косова вирішуватимуть не Приштина й Белград, а Рада безпеки ООН.
