Варшава, 6 листопада 2003 - В оприлюдненому вчора звіті Європейської Комісії щодо стану підготовки країн-кандидатів до вступу в ЄС найбільше зауважень було стосовно Польщі. Тобто, у звіті Польщу визнано найгірше підготованим кандидатом до інтеграції з європейськими структурами. Окрім завданого удару по іміджеві країни, це може мати для Польщі також цілком конкретні фінансові наслідки.
Найбільш занедбаною сферою польської економіки в області пристосування до стандартів Європейської Спільноти виявилося сільське господарство. У звіті Європейської Комісії зазначається, що практично жоден польський пункт прийому молока не відповідає загальним європейським вимогам. Серед 3500 підприємств з переробки м’яса європейським стандартам відповідає лише 70. Такий обсяг занедбань Польщі буде важко виправити за півроку, що залишилося до вступу країни в ЄС, а це може означати, що європейські ринки залишаться закритими для м’ясо-молочних товарів із Польщі.
Однак, не менша загроза очікує на тих польських фермерів, котрі найактивніше готувалися до праці в нових умовах згідно з вимогами Європейського Союзу або не займаються тваринництвом. Причиною їхніх проблем є не санітарний стан їхніх господарств, а вітчизняна бюрократія, яка досі не підготувала загальноєвропейської системи обліку фермерських субсидій під назвою АЯКС (IACS). Європейці це коментують просто: немає системи, то не буде й субсидій.
Тому деякі політики намагаються шукати політичних контекстів гострої критики з боку Брюсселю або й навіть помсти за тверду позицію під час переговорів. Однак, більшість таки визнає, що у звіті наведені правильні факти. Говорить лідер ліберальної партії Громадянська Платформа Ян-Марія Рокіта:
“Я цим брюссельським бюрократам, що готували звіт, вірю. Зокрема тому, що мій особистий досвід як польського політика підказує, що Польща погано підготована до вступу в Європейський Союз. І якби я готував такий звіт, опираючись на власний досвід, то він теж був би критичний”.
У четвер розглядом зауважень, закладених у звіті Європейської Комісії, зайнялася рада експертів при президентові Польщі, на чолі з самим Александром Кваснєвським. Щоправда, керівники країни займаються цією темою не для того, щоб виправдовуватися перед європейськими колегами, а щоб спробувати покращити ситуацію у самій Польщі. Говорить радник президента Кваснєвського Даріуш Шимчиха:
“Це не просте погрожування пальцем, це питання нашої співвідповідальності. Адже йдеться не про те, щоб добре виглядати в очах Європейської Комісії, а щоб добре виглядати в очах суспільства. Адже ті конкретні зауваження щодо вступу Польщі до ЄС пов’язані з майбутньою ситуацією фермерів”.
Для польської влади це може означати суттєву кризу, адже фермери – це найбільш євроскептична частина польського суспільства, яку влада саме перспективою субсидій і доступу до європейських ринків заманювала проголосувати на всенародному референдумі за вступ до Євросоюзу. Відсутність цих двох позитивних моментів може викликати в польському селі радикалізацію антиєесівських настроїв, а відтак і незадоволення владою, котра їх до Євросоюзу заохочувала.
Найбільш занедбаною сферою польської економіки в області пристосування до стандартів Європейської Спільноти виявилося сільське господарство. У звіті Європейської Комісії зазначається, що практично жоден польський пункт прийому молока не відповідає загальним європейським вимогам. Серед 3500 підприємств з переробки м’яса європейським стандартам відповідає лише 70. Такий обсяг занедбань Польщі буде важко виправити за півроку, що залишилося до вступу країни в ЄС, а це може означати, що європейські ринки залишаться закритими для м’ясо-молочних товарів із Польщі.
Однак, не менша загроза очікує на тих польських фермерів, котрі найактивніше готувалися до праці в нових умовах згідно з вимогами Європейського Союзу або не займаються тваринництвом. Причиною їхніх проблем є не санітарний стан їхніх господарств, а вітчизняна бюрократія, яка досі не підготувала загальноєвропейської системи обліку фермерських субсидій під назвою АЯКС (IACS). Європейці це коментують просто: немає системи, то не буде й субсидій.
Тому деякі політики намагаються шукати політичних контекстів гострої критики з боку Брюсселю або й навіть помсти за тверду позицію під час переговорів. Однак, більшість таки визнає, що у звіті наведені правильні факти. Говорить лідер ліберальної партії Громадянська Платформа Ян-Марія Рокіта:
“Я цим брюссельським бюрократам, що готували звіт, вірю. Зокрема тому, що мій особистий досвід як польського політика підказує, що Польща погано підготована до вступу в Європейський Союз. І якби я готував такий звіт, опираючись на власний досвід, то він теж був би критичний”.
У четвер розглядом зауважень, закладених у звіті Європейської Комісії, зайнялася рада експертів при президентові Польщі, на чолі з самим Александром Кваснєвським. Щоправда, керівники країни займаються цією темою не для того, щоб виправдовуватися перед європейськими колегами, а щоб спробувати покращити ситуацію у самій Польщі. Говорить радник президента Кваснєвського Даріуш Шимчиха:
“Це не просте погрожування пальцем, це питання нашої співвідповідальності. Адже йдеться не про те, щоб добре виглядати в очах Європейської Комісії, а щоб добре виглядати в очах суспільства. Адже ті конкретні зауваження щодо вступу Польщі до ЄС пов’язані з майбутньою ситуацією фермерів”.
Для польської влади це може означати суттєву кризу, адже фермери – це найбільш євроскептична частина польського суспільства, яку влада саме перспективою субсидій і доступу до європейських ринків заманювала проголосувати на всенародному референдумі за вступ до Євросоюзу. Відсутність цих двох позитивних моментів може викликати в польському селі радикалізацію антиєесівських настроїв, а відтак і незадоволення владою, котра їх до Євросоюзу заохочувала.
