Прага, 2 лютого 2004 – Увага західних оглядачів цього понеділка зосереджена на останніх заявах президента США Буша про намір розпочати слідство у справі помилкових звітів американських розвідувальних служб про іракську зброю масового знищення, які послужили виправданням воєнної акції в Іраку. Західна преса широко відгукується також на відставку 40% іранського парламенту на знак протесту проти спроб ісламських консервативних кіл не допустити до виборів близько чотирьох тисяч ліберальних кандидатів.
Газета «Вашингтон пост» містить коментар колишнього радника президента США з питань національної безпеки Збігнєва Бжезинського, в якому автор порушує проблему помилкових звітів розвідувальних служб про зброю масового знищення в Іраку. Ці звіти послужили головною причиною воєнного удару по Іраку, а нині стали у центрі уваги передвиборчої кампанії у США і причиною гострої критики адміністрації Буша. Ці ж звіти, як підкреслює Бжезинський, серйозно підірвали довір’я у світі до США і до спроможностей американських розвідувальних служб. І це є справді серйозна справа, як вважає автор, коли провідна у світі наддержава розпочинає війну, висунувши неправдиве виправдання цієї війни з посиланням на дані розвідувальних служб. Урешті виявляється, що США не лише не були поінформовані у справі іракського військового потенціалу, а й про іракське військове та політичне планування. Тут не може бути вибачення, веде далі Бжезинський, коли неправдиві дані розвідки використані для виправдання важливого політичного рішення США. За даних умов, як вважає автор, потрібна відповідна реакція (з боку адміністрації США). Ігнорування цієї проблеми було б ще гірше.
Газета «Нью-Йорк таймс» порушує питання політичної кризи в Ірані, яка постала внаслідок відставки 124-х членів парламенту на знак протесту проти втручання консервативних ісламістів у передвиборчий процес. Рада стражів революції не допустила до виборів, які відбудуться 20 лютого, майже 4 тисячі кандидатів – прихильників реформ. Коментатор газети Назіла Фаті наводить заяви обурених членів меджлісу, які звинуватили консервативних ісламістів у керівництві при спробах установити в Ірані релігійну диктатуру зразка талібану, який донедавна привив у Афганістані. Незважаючи на заклики реформістів і іранського верховного лідера, підкреслює коментатор, стражі ісламської революції відмовилися відновити у списках відкинених ними кандидатів. Цей крок, на думку автора, лише загострить боротьбу іранських реформістів проти ісламських консерваторів, прихильників твердої лінії.
Газета «Вашингтон пост» містить коментар колишнього радника президента США з питань національної безпеки Збігнєва Бжезинського, в якому автор порушує проблему помилкових звітів розвідувальних служб про зброю масового знищення в Іраку. Ці звіти послужили головною причиною воєнного удару по Іраку, а нині стали у центрі уваги передвиборчої кампанії у США і причиною гострої критики адміністрації Буша. Ці ж звіти, як підкреслює Бжезинський, серйозно підірвали довір’я у світі до США і до спроможностей американських розвідувальних служб. І це є справді серйозна справа, як вважає автор, коли провідна у світі наддержава розпочинає війну, висунувши неправдиве виправдання цієї війни з посиланням на дані розвідувальних служб. Урешті виявляється, що США не лише не були поінформовані у справі іракського військового потенціалу, а й про іракське військове та політичне планування. Тут не може бути вибачення, веде далі Бжезинський, коли неправдиві дані розвідки використані для виправдання важливого політичного рішення США. За даних умов, як вважає автор, потрібна відповідна реакція (з боку адміністрації США). Ігнорування цієї проблеми було б ще гірше.
Газета «Нью-Йорк таймс» порушує питання політичної кризи в Ірані, яка постала внаслідок відставки 124-х членів парламенту на знак протесту проти втручання консервативних ісламістів у передвиборчий процес. Рада стражів революції не допустила до виборів, які відбудуться 20 лютого, майже 4 тисячі кандидатів – прихильників реформ. Коментатор газети Назіла Фаті наводить заяви обурених членів меджлісу, які звинуватили консервативних ісламістів у керівництві при спробах установити в Ірані релігійну диктатуру зразка талібану, який донедавна привив у Афганістані. Незважаючи на заклики реформістів і іранського верховного лідера, підкреслює коментатор, стражі ісламської революції відмовилися відновити у списках відкинених ними кандидатів. Цей крок, на думку автора, лише загострить боротьбу іранських реформістів проти ісламських консерваторів, прихильників твердої лінії.
