Київ, 15 липня 2004 -За минулий рік Україна, за індексом людського розвитку, перемістилася у світовій табелі з 75 на 70 місце. Про це свідчить щорічна Глобальна доповідь, яку готує відділ “Програма Розвитку” Організації Об’єднаних Націй. Україна має гірші показники, ніж сусідні Росія і Білорусь.
Такий документ ООН готує щороку з 1990 року. Причому тематика доповідей щоразу змінюється. Торік у ній ішлося про те, як людству позбутися такого ганебного явища, як зубожіння. Цього року доповідь називається так: "Культурна свобода в сучасному різноманітному світі". З її змістом журналістів познайомив виконувач обов’язків постійного представника ПР ООН в Україні Манодж Баснет.
Він наголосив, що однією з найважливіших тем цьогорічної доповіді є спроба дослідити, як в усьому світі можна з повагою ставитися до розмаїття расової та етнічної, а також релігійної належності людей, які живуть поруч. Як приклад, Манодж Баснет навів успішну роботу Програми Розвитку ООН в Криму:
"Те, що було можливим щодо спалаху міжнаціональних конфліктів у Кримській автономії, тепер, гадаю, пішло в небуття. Ці проблеми вже подолано. Звичайно, слід і далі працювати в цьому напрямку, досліджуючи, як найліпше облаштовувати кримськотатарський народ, і щоб при цьому росіянам та українцям також було добре. Слід, звичайно, дійти згоди, яку мову використовувати в школі – кримськотатарську, українську чи російську. Ці проблеми й по сьогодні справді в Криму існують. Але ми не думаємо, що вирішення цих проблем не може піти шляхом військового конфлікту, як це сталося в Косові чи навіть у Чечні".
ООН щороку готує й індекси людського розвитку країн світу. Там головні показники - тривалість життя, письменність і охоплення навчанням, а також ВВП на душу населення за паритету купівельної спроможності долара США.
У різні роки цей індекс щодо України коливався від 45 місця в світі 1994 року до 102-го місця 1998-го. У нинішній Доповіді вона з-поміж 177 країн посунулась на 70-те. Для порівняння: найкраще жити у Норвегії, Швеції, Австралії, Канаді та Бельгії. США – на 8-му місці, Польща на 37-му, Росія – на 57-му. Білорусія посіла 62 місце, випередивши Україну на вісім пунктів. Щодо такого розриву експерти пояснюють, що ООНівці, які готують Глобальні доповіді, аж надто довіряють державній статистиці. Останньою ж в індексі людського розвитку стоїть Сьєрра-Леоне.
Один із учасників прес-конференції, директор департаменту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Вадим Піщейко, представляючи рейтинг України стосовно Індексу людського розвитку, так пояснив, чому державі слід на нього орієнтуватися:
"По-перше, і, напевне, найголовніше- це можливість порівнянь. Це можливість порівняти себе з іншими країнами світу. Це можливість побачити, де ми на сьогодні перебуваємо у порівнянні з нашими сусідами. Україна мала багато років економічного падіння. Зрозуміло, що ці роки держава підтримувала населення тільки в тому сенсі, щоб не вмерти від голоду. Було дуже важко. Зараз ми маємо уже п’ятий рік економічного підйому. Ну, і, здається, настав уже час перейти від поступової підтримки тільки, скажімо, таких потреб, які є на мінімальному рівні фізіологічних, до задоволення потреб, в тому числі і культурних, і духовних".
Такий документ ООН готує щороку з 1990 року. Причому тематика доповідей щоразу змінюється. Торік у ній ішлося про те, як людству позбутися такого ганебного явища, як зубожіння. Цього року доповідь називається так: "Культурна свобода в сучасному різноманітному світі". З її змістом журналістів познайомив виконувач обов’язків постійного представника ПР ООН в Україні Манодж Баснет.
Він наголосив, що однією з найважливіших тем цьогорічної доповіді є спроба дослідити, як в усьому світі можна з повагою ставитися до розмаїття расової та етнічної, а також релігійної належності людей, які живуть поруч. Як приклад, Манодж Баснет навів успішну роботу Програми Розвитку ООН в Криму:
"Те, що було можливим щодо спалаху міжнаціональних конфліктів у Кримській автономії, тепер, гадаю, пішло в небуття. Ці проблеми вже подолано. Звичайно, слід і далі працювати в цьому напрямку, досліджуючи, як найліпше облаштовувати кримськотатарський народ, і щоб при цьому росіянам та українцям також було добре. Слід, звичайно, дійти згоди, яку мову використовувати в школі – кримськотатарську, українську чи російську. Ці проблеми й по сьогодні справді в Криму існують. Але ми не думаємо, що вирішення цих проблем не може піти шляхом військового конфлікту, як це сталося в Косові чи навіть у Чечні".
ООН щороку готує й індекси людського розвитку країн світу. Там головні показники - тривалість життя, письменність і охоплення навчанням, а також ВВП на душу населення за паритету купівельної спроможності долара США.
У різні роки цей індекс щодо України коливався від 45 місця в світі 1994 року до 102-го місця 1998-го. У нинішній Доповіді вона з-поміж 177 країн посунулась на 70-те. Для порівняння: найкраще жити у Норвегії, Швеції, Австралії, Канаді та Бельгії. США – на 8-му місці, Польща на 37-му, Росія – на 57-му. Білорусія посіла 62 місце, випередивши Україну на вісім пунктів. Щодо такого розриву експерти пояснюють, що ООНівці, які готують Глобальні доповіді, аж надто довіряють державній статистиці. Останньою ж в індексі людського розвитку стоїть Сьєрра-Леоне.
Один із учасників прес-конференції, директор департаменту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Вадим Піщейко, представляючи рейтинг України стосовно Індексу людського розвитку, так пояснив, чому державі слід на нього орієнтуватися:
"По-перше, і, напевне, найголовніше- це можливість порівнянь. Це можливість порівняти себе з іншими країнами світу. Це можливість побачити, де ми на сьогодні перебуваємо у порівнянні з нашими сусідами. Україна мала багато років економічного падіння. Зрозуміло, що ці роки держава підтримувала населення тільки в тому сенсі, щоб не вмерти від голоду. Було дуже важко. Зараз ми маємо уже п’ятий рік економічного підйому. Ну, і, здається, настав уже час перейти від поступової підтримки тільки, скажімо, таких потреб, які є на мінімальному рівні фізіологічних, до задоволення потреб, в тому числі і культурних, і духовних".
