Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ-Прага, 9 серпня 2004 року.
Василь Зілгалов
Доброго вечора, шановні слухачі!
У прямому етері, як завжди у цей час, “Вечірня Свобода”!
З Праги вас вітає ведучий Василь Зілгалов.
Насамперед нагадаю слухачам, що цього місяця виповнюється 50 років українській службі радіо “Свобода”. Перша програма вийшла в ефір 16-го серпня цього року.
Я звертаюся до слухачів, хто чув цю першу програму, щоб зателефонували у київське бюро. Наш телефон: 490-29-00, код Києва – 044.
Сьогодні виповнилася ще одна дата. Саме цього дня шістдесят шість років тому народився нинішній Президент України Леонід Кучма. Така своєрідна містика цифр: три шістки і дев’ятка.
Ця згадка може бути і своєрідним вітанням ювілярові, але менше з тим, бо ми дискутуватимемо сьогодні більше про наступника нинішнього президента, і хто з 26-ти кандидатів буде саме таким? Чи вміє хтось з них так грати в преферанс, як нинішній глава України?
Але якщо серйозніше, то чи не є своєрідним пророкуванням обличчя майбутнього наступника антизахідна риторика Леоніда Кучми останніх днів? Чи не збирається нинішній президент здійснити найближчими днями такий собі сильний політичний хід, наприклад, піти у відставку з найвищої у державі посади, як подейкують, саме 24-го серпня, у День Незалежності України? Хоча можливій найсильніші ходи Леоніда Кучми відкладаються до пізньої осені?
Про наміри його наступників і про їх оцінки ситуації в державі ми розпочнемо розмову з нашим сьогоднішнім гостем, у одній особі і дипломатом, і вченим і політиком, і кандидатом у президенти.
Нагадаю слухачам “Вечірньої Свободи” телефон у київській студії, куди можна телефонувати і ставити запитання сьогоднішньому нашому гостеві: 490-29-05, код Києва - 044.
І я вітаю нашого шановного гостя - Сергія Комісаренка, кандидата в президенти України, академіка-секретаря НАНУ, директора Інституту біохімії ім. Паладіна НАН, президента Українського біохімічного товариства, президента-засновника Міжнародного інституту миру і демократії і (якщо я не помиляюся) першого посла незалежної України у Великобританії (в Лондоні).
Добрий вечір, пане Комісаренко! Сергій Комісаренко
Добрий вечір, всім радіослухачам! Звичайно, і Вам добрий вечір, пане Василю!
Ви не помилилися, я дійсно був першим послом України у Великобританії протягом майже шести років.
Василь Зілгалов
Пане Комісаренко, а чи грали Ви коли–небудь в преферанс?
Сергій Комісаренко
Я буду з Вами відвертим, я грав з раннього дитинства. Справа в тому, що преферанс – це була дуже популярна гра серед медиків, професорів, а мій батько був професором-медиком, і я з дитинства бачив і слідкував, як грали дуже відомі гравці, такі як Стражеско, брати Коломійченки. З дитинства, слідкуючи за цією грою, я вмію грати в преферанс.
Василь Зілгалов
Признайтеся тоді, чи доводилося Вам колись перекинутися у преферанс з нинішнім іменинником Л.Кучмою?
Сергій Комісаренко
Ні, ніколи.
Василь Зілгалов
А як Ви ставитеся до нумерології, до містики чисел як вчений?
Сергій Комісаренко
Я ставлюся спокійно. Хто вірить в це, то їхня воля. Я досить спокійно ставлюся до всяких забобонів.
Василь Зілгалов
Чому я питаю, бо сьогодні дехто з наших експертів і тих, хто цікавиться нумерологією, кажуть, що сьогодні Леонідові Кучмі 66 і 2004 рік у сумі складає 6 та й дев’яте серпня. Така своєрідна містика. Мабуть, нинішній президент не тому, а з інших причин пророкує брудні і страшні вибори 31-го жовтня цього року.
А який Ваш прогноз щодо цих виборів, їх перебігу, окрім того, що Ви, звичайно, виграєте їх?
Сергій Комісаренко
Я Вам дуже вдячний.
Справа в тому, що президентові краще знати, які будуть вибори, тому що у великій мірі він може вплинути на наслідки виборів і на їх проведення.
Я не хотів би, щоб його передбачення збулося. Я хотів би, щоб, зрештою, президент допоміг забезпечити чесні, прозорі вибори, наскільки це можливо в нашій країні, тому що сподіватися взагалі на дуже чесні і прозорі вибори нам не доводиться.
Василь Зілгалов
Я хотів би частину нашої розмови присвятити найбільш важливим питанням: Вашій програмі, перспективі України як учасниці міжнародних процесів, глобальних процесів, бо, мабуть, від цього у більшій мірі буде залежати і внутрішнє майбутнє України.
Вчора нинішній іменинник Л.Кучма, перебуваючи на запуску другого реактора на Хмельницькій АЕС, дослівно сказав таке: “Ми чекали п’ять років, але Захід під різними приводами ухилявся від виконання своїх зобов’язань, у свою чергу виставляючи перед Україною все нові і нові вимоги. А домігшись закриття Чорнобильської АЕС, взагалі забув про свої обіцянки”.
Якби це була тільки одна така цитата, один такий виступ Л.Кучми, але в останні дні ці виступи його, ці випади антизахідні вибудовуються в таку систему: він підписав заяву проти ОБСЄ дев’яти лідерів країн колишніх СРСР; він викинув, як кажуть експерти, з Воєнної доктрини України стратегічну таку мету, як членство в НАТО, як членство в ЄС; зробив ще декілька таких, не дуже приємних для Заходу заяв.
Як Ви вважаєте, це певна якась закономірність, це настанова для наступного президента?
Сергій Комісаренко
Пане Василю, як Ви знаєте, я досить критично ставлюся до сучасного стану в Україні, але всю свою передвиборчу програму і свою передвиборчу кампанію я будую на абсолютно позитивних, конструктивних засадах, тому я не хотів би виступати критиканом, але Ви поставили питання, і я повинен відповісти на нього відверто.
Я вважаю, що не можна відірвати внутрішню політику від зовнішньої, тому що (Ви сказали, що міжнародна діяльність, бачите, вона, можливо, інколи і передбачає відповідні кроки в середині країни), я думаю, що їх не можна розривати. Це перше.
По-друге, я бачу дуже багато протиріч у висловах нашого президента. Якщо подивитися документально на його вислови протягом багатьох років, то, звичайно, вони дуже суперечливі. Він говорив, і взагалі залишається у нас...
Ще й досі у нас існує Міністерство економіки і європейської інтеграції. Якщо подивитися на виступи наших міністрів закордонних справ, то всі казали, хоча не кажучи про конкретні терміни, що шлях України - до Європи і до співпраці з НАТО. Хоча Україна лишається позаблоковою країною.
А взагалі я не бачу тут особливого конфлікту чи особливого протиріччя.
Справа в тому, що ми перебуваємо з вами в середині Європи. Наші сусіди з Сходу і з Півночі – це Росія, Білорусь, країни далі колишнього СРСР. Біля самих наших кордонів зараз країни, які є членами НАТО і членами ЄС. Нам потрібно знаходити справедливий, правильний діалог з усіма нашими сусідами, нам треба все робити для того, щоб Україна залишалася гідним партнером, але щоб й інші країни були гідними нашими партнерами. Тобто, треба будувати свою стратегію таким чином, щоб це було вигідно для нашої країни.
Коли Ви говорили про атомну енергетику, то я, наприклад, проти розвитку атомної енергетики в тому сенсі, що проти будування нових АЕС.
Можливо, Ви знаєте, Ви не згадали про те, що я певний час був віце-прем’єр-міністром, і також як вчений я продемонстрував колись, ще тоді, коли це було категорично навіть заборонено говорити про це, про те, що внаслідок Чорнобильської аварії певна верства населення чи тих людей, які працювали навколо Чорнобиля, їхня імунносистема була уражена. Тобто, я вважаю, що з точки зору стратегічного розвитку нашої країни нам не потрібно розвивати атомну енергетику в тому сенсі, щоб будувати атомні електростанції.
Але ті реактори, які залишалися ось-ось недобудованими, звичайно, треба було завершити їх будівництво, як на Хмельницькій, на Рівненській АЕС за умови дотримання суворих норм безпеки.
Ці реактори повинні працювати на нашу економіку, тому що всім добре відомо, що зараз буде, мабуть, понад 50% нашої електроенергії вироблятися саме на атомних електростанціях. Тобто, треба робити все, що вигідно для нашої країни.
Василь Зілгалов
Дякую.
Я хочу надати слово нашому слухачеві із Кіровоградщини, який має питання, мабуть, до нас і насамперед до Вас.
Будь ласка! Добрий вечір!
Слухач
Доброго вечора!
В мене два питання до пана Комісаренка коротесеньких.
Перше питання: якщо у другий тур президентських виборів вийдуть В.Ющенко і В.Янукович, то кого пан Комісаренко підтримуватиме?
Друге питання: яку православну церкву пан Комісаренко підтримує: Московського патріархату чи Київського патріархату?
Василь Зілгалов
Напевне, наш слухач не дивиться “5-ий канал”, бо пан Комісаренко фактично вже відповідав на ці питання. Але, будь ласка.
Сергій Комісаренко
Звичайно, я вже казав про те, що в мене є шанси вийти в другий тур, як не дивно, тому що, зрозуміло, що фінансові ресурси і адміністративні в мене значно більш обмежені.
Але я можу сказати, чому я так вважаю? Справа в тому, що я можу розраховувати на широкі верстви інтелігенції. Наприклад, я сам лікар, і я вважаю, що я добре знаю систему охорони здоров’я, я багато викладав, тобто можу сподіватися на те, що мене підтримають освітяни, науковці.
Але тут є ще інший момент. З огляду на те, що в мене унікальний досвід: я працював віце-прем’єр-міністром, послом України, я є вченим і лікарем, то цей досвід дозволяє мені зовсім по-іншому дивитися на ті процеси, які відбуваються в нашій країні.
Якщо реально подивитися, то мені здається (я сподіваюся, що не помиляюся), що я з небагатьох, а, може, єдиний кандидат, який, наприклад, задовольнив би, всі верстви населення.
Я не є представником жодної олігархічної групи, жодної партійного угрупування, жодної політичної фракції, тобто президент повинен бути позапартійним, і він повинен працювати суто на країну.
Тепер, відповідаючи на Ваше питання все-таки, значить, якщо вийде чи Янукович, чи Ющенко, я вважаю, що це справа кожної людини проголосувати за того, за кого.... тобто я вважаю, що це конфіденційне питання.
А стосовно церкви, я теж, працюючи віце-прем’єр-міністром, я підтримую розвиток. Я ініціював деякі закони, наприклад, ми зняли цензуру з ЗМІ, я ініціював закон про пресу, про боротьбу зі СНІДом, і т.д.
Тобто я вважаю, що це справа кожної людини індивідуальна – бути почепним до тієї конфесії, до якої він більше прихильний.
У мене так традиційно склалося, що я більш прихильний до Української Православної Церкви Київського Патріархату, але це ніяким чином не говорить про те, що люди не можуть бути прихильниками інших конфесій, ніяким чином.
Василь Зілгалов
Дякую, у нас є ще один слухач з Києва, прошу.
Слухач
Добрий вечір, пане Комісаренко, говорить Олександр Шевчук, вчитель із півстоліття стажем, так скажемо. Мене цікавить питання таке: скільки наш народ буде обирати президентом людину з бандитсько-зеківськими лексиками і других вихідців зі страшних низів?
От чому це питання. Анатолій Луначарський майже 100 років тому на питання, як стати розумним, як стати фахівцем робочому відповів, що для того, щоб стати розумним, стати фахівцем, треба, щоб дуже розумний був батько, дід, прадід, прапрадід.
Треба, щоб розумними були, державотворцями (це я вже від себе добавляю) 5 поколінь в родині, в роду. Тільки тоді можна на таку людину покластися.
І знову питання: скільки наш народ, на Вашу думку, буде дебілів обирати в президенти? Дякую за відповідь.
Василь Зілгалов
Ну, мабуть, із родослівною пана Комісаренка все гаразд, наскільки я знаю, а от пане Комісаренко, все-таки питання чітко поставлене, чи може бути людина з судимостями, з кримінальним минулим претендувати на президентську посаду. Я не кажу вже про те, чи вона може бути президентом, як Ви вважаєте?
Сергій Комісаренко
Справа в тому, що у нас є закон, за законом відомо, що людина, яка має судимості, які не зняті, не має права претендувати на посаду президента. Якщо вони зняті, то вона може претендувати, тобто потрібно читати закон про вибори президента.
А стосовно моїх предків, то я можу назвати тільки свого батька, який заснував відомий інститут ендокринології і обміну речовин в Києві, який носить його ім’я.
Мій брат - професор-хірург відомий, який є одним з головних серед тих, які оперують людей після чорнобильської аварії, особливо дітей з раком щитовидної залози.
Моє життя абсолютно прозоре, я все своє життя працюю в академії наук, національній, з тими перервами, з якими працював два роки в уряді, саме тоді, коли Україна набирала незалежності.
Потім майже 6 років послом України в Великобританії, потім знову повернувся до наукової роботи, зараз є одним із керівників національної академії наук.
Василь Зілгалов
Пане Комісаренко, якраз завдяки тому, що Ви є відомий науковець, мабуть, Ваші колеги запропонували мені поставити Вам таке питання. Тим більше, що Ви були 6 років в Лондоні, багато маєте інформації.
Сьогодні надійшло повідомлення про те, що одного з відомих британських вчених видворили з Білорусії, де він не один рік, кажуть, працював за те, що він відкрив таку інформацію.
На території Гомельщини Білорусії в дні чорнобильської катастрофи радянське військове та наукове керівництво організувало штучні дощі, і всі радіоактивні осадки, які могли полетіти на Москву, випали в страшних дощах на території Білорусії. Чи відомо Вам щось про це?
Сергій Комісаренко
Я чув про це, але у мене немає об’єктивних підтверджень, але я думаю, що це дуже можливо. Справа в тому, що, як Ви знаєте, відразу після аварії сформувалися декілька хмар, були низькі хмари, були високі хмари, були дуже високі хмари.
Напрямок повітря в цих шарах абсолютно різний. І там були, по-перше, летючі гази, які були дуже небезпечні, особливо перші дні, перші тижні, це з радіоактивним йодом. Потім були з цезієм, були з важкими частинами, і, звичайно, все робили для того, щоб ця хмара не пішла на Москву.
Чи використовували для цього спеціальну техніку? Я чув про це, але у мене немає об’єктивних підтверджень.
Мушу тільки сказати одне, що я вже казав, про те, що я відразу після аварії почав досліджувати імунну систему людей. І тоді, коли ми знайшли, що певна система імунітету, яка відповідає саме для боротьби проти злоякісного росту, проти інфекційних захворювань, саме ця система була ураджена.
Наші дані відразу засекретили, а на мене теж почалися, як кажуть, наїзди з Москви медиків, які відповідали за охорону здоров’я в атомній енергетиці.
Василь Зілгалов
Дякую, і нас є слухач, ало, добрий вечір.
Слухач
Вечір добрий, добродії, дозвольте таке питання задати. От ви знаєте прекрасно, що вся біда нашої української державності, котра не відбулася в тому, що не було дійсної опозиції, а гра в конструктивну опозицію привела до ось цих наслідків.
І тепер питання: оця активна антиукраїнська діяльність з “нашого гаранта” - чи не свідоцтво того, що фінал виборів буде такий, що оці протистоячі групи явиться нам, як у чорт увісні “Кучма-3” в кінцевому результаті, дякую вам за увагу, дядько Сем.
Василь Зілгалов
Будь-ласка, пане Комісаренко?
Сергій Комісаренко
Розумієте, питання не дуже конкретне, я хочу сказати про те, що я вважаю, політична реформа повинна бути обов’язково проведена в Україні. Але коли вона повинна бути проведена, це вже інше питання.
Я вважаю, що повинен бути баланс між гілками влади, треба провести реформу судової системи, ви знаєте, що немає у нас довіри до суддів. Тому що судді приймають часто рішення дуже упереджені. Це не секрет, про це навіть говорив сам президент.
Я вважаю, якщо буду обраний, президент повинен позбутися певних владних повноважень, віддати їх урядові і ВР. Я також вважаю, що треба суттєво скоротити апарат АП, переглянути його функції і ліквідувати паралізм, тому що в нас ,фактично, адміністрація працює, як додатковий уряд.
А от слухач казав про опозицію, і Ви згадували Британію. В Британії існує дуже чіткий розподіл функцій між опозицією і більшістю, і опозиція має офіційний статус, вона навіть отримує гроші, правда менші, тобто лідер опозиції, який є тіньовим прем’єр-міністром, він отримує гроші, як і прем’єр-міністр, тільки в меншій кількості.
Тобто треба встановити порядок існування опозиції в Україні, і опозиція повинна відслідковувати роботу уряду, вона повинна критикувати його, і це абсолютно нормальний процес.
От я – вчений, і я знаю, наскільки важливо мати опонентів, навіть якщо робота добра, якщо знайдені гарні результати, всеодно повинні бути опоненти, які вкажуть на недоліки чи, вказавши на недоліки, це покращить роботу і покращить стан країни. Опозиція обов’язково повинна працювати ефективно.
Василь Зілгалов
Пане Комісаренко, а чи будете Ви так часто зустрічатися з російським главою, як нинішній іменинник, як станете президентом?
Сергій Комісаренко
Я вважаю, що це залежатиме від проблем, які існують. Якщо існують проблеми, які повинні вирішувати перші особи, звичайно, так. Якщо не існує таких проблем, суперечностей, то треба зустрічатись, наскільки це необхідно.
Василь Зілгалов
Дякую, у нас є слухач, добрий вечір, будь-ласка.
Слухач
Добрий вечір, це Олександр з Києва. Я – старий науковий співробітник з великим стажем, і мене дивує, що така країна, як Україна, не має наукових закордонних фізичних журналів, і не тільки фізичних.
Як це так може бути? Це ж і наших студентів обеззброює, ну диво-дивне. Скажіть будь-ласка, чому так?
Я підрахував, що для цього потрібно приблизно 500 000 доларів, невже нема цих грошей для такої країни? Чи у нас тільки бездарі, які отримують ні за що, ні про що академіків...
Сергій Комісаренко
Пане науковцю, я Вас переб’ю, щоб повідомити...
Василь Зілгалов
Пане Комісаренко, я тільки зі свого боку доповню слухача шановного, щоб повідомити, що, наприклад, у Празі в науковій бібліотеці вже не один рік припинилося надходження українських наукових літературних видань до слов’янської бібліотеки, слов’янського наукового центру.
Це одне, і друге, що у Празі були певні перебої на початку 90-х рр., але сьогодні – маса російськомовної літератури: наукової і популярної, детектив, але української літератури жодної немає, от якраз цей науковий обмін, наукова інформація, слухач підняв дуже серйозне питання.
Сергій Комісаренко
Він підняв серйозне питання, але я відповім відразу декількома сентенціями. Справа в тому, що Україна зараз отримала безкоштовний доступ до банків даних, я можу повідомити зі своїх джерел чи через веб-сайт, чи через і-мейл.
Справа в тому, що у зв’язку з тим, що доход громадянина України менше, ніж 1000 $ на рік, ми маємо право безкоштовного доступу до декількох сот тисяч журналів, як природничих, так і технічних, безкоштовно, тільки треба, звичайно, користуватись електронними засобами інформації.
Це перше питання, друге питання: дійсно, ми купуємо дуже мало наукових журналів, це питання нещодавно обговорювалось на президії Національної академії наук, членом якої я є, і це звичайно пов’язано тільки з фінансуванням нашої науки. Як буде більше грошей, ми будемо купувати більше журналів.
Ну про що казати, якщо 5 років тому, коли я повернувся з Великобританії, у нас не вистачало грошей на заробітну плату, мінімальну для вчених, і багато з вчених просто голодували.
Наприклад, зарплата директора інституту була 299 гривень, а наукового співробітника 210-220 гривень, це ж треба ще відрахувати податки, тобто ми не мали можливості купувати журнали, тому що ми не були забезпечені мінімальною зарплатою.
Зараз вже вирівняний рівень зарплати, і зараз ми поступово починаємо купувати устаткування, і навіть журнали. Головне - зараз треба переходити на електронні засоби інформації.
Але повертаючись до Вашого питання, я хотів би зробити трохи інший акцент.
Взагалі нам треба зробити акцент у нашій країні на виховання національної еліти. Це наша величезна проблема. Ми, на жаль, мало цьому приділяємо уваги. Ви розумієте, що державна політика не спрямована зараз на підтримку науки, культури, освіти. Нам треба зробити акцент на виховання національної еліти, і тоді ми зрозуміємо, наскільки це важливо. Тому що національна еліта є тими поводирями, які ведуть всю націю, весь народ, всіх громадян. Отаке.
Василь Зілгалов
Пане Комісаренко, ви як дипломат з багаторічним стажем, знаєте, що чимало українців нині є за кордоном. Кажуть, що близько 7 мільйонів. Як ви вважаєте, чи допоможете ви їм, як кандидат у президенти, проголосувати їм на цих виборах?
Сергій Комісаренко
Як кандидат у президенти, я не можу їм допомогти, тому що взагалі це функція Міністерства закордонних справ, яке повинно створювати виборчі дільниці при консульських відділеннях, при посольствах. А як може кандидат допомогти? На жаль, це державна справа, чи на щастя , це державна справа, якщо вона виконується справедливо. Для цього виділяються відповідні гроші. Єдине,що кандидати у президенти можуть виставляти наглядачів у закордонні виборчі дільниці, але це дуже складно.
Василь Зілгалов
Як ви вважаєте, чи буде відсоток якийсь, сфальсифікованих бюлетенів, тобто сфальсифіковані ці вибори будуть ?
Сергій Комісаренко
Ви розумієте, я навіть нещодавно прочитав декілька статей, навіть брошур про технологічні можливості фальсифікації виборів. Є широка гама можливості для фальсифікації виборів. Але якщо президент, як він обіцяє, зробить усе для того, аби ці вибори були демократичні і прозорими, якщо не буде використаний адміністративний ресурс, якщо правоохоронні органи будуть слідкувати за порядком, а не втручатися в хід виборів, якщо наглядачі і представники кандидатів у президенти будуть працювати, якщо ЦВК і територіальні виборчі комісії будуть працювати справедливо, якщо суди (отут у мене великий сумнів) будуть вести справедливу політику стосовно до тих матеріалів, які до них потраплятимуть, то можна сподіватися, що фальсифікація буде мінімальна. Звичайно, вона буде, але хотілося б , щоби вона була мінімальною, тому що вже нам треба замислитися над тим, яким ми шляхом йдемо. Якщо ми хочемо жити у справедливому суспільстві з дотриманням прав людини у широкому сенсі, якщо ми хочемо і повинні бути патріотами, то там треба все робити, щоби розбудувати нашу країну. Бо , на жаль, зараз в країні є дві мотивації: це гроші і сила. І ось я дуже сподіваюся на підтримку молодого покоління. Взагалі, якщо мені доведеться бути президентом, то треба буде провести низку реформ, і одна з цих реформ стосуватиметься державної служби. Треба максимально використати існуючий позитивний досвід, але й максимально залучати до державної служби молодих, амбітних, вихованих і високоосвічених молодих людей, я би сказав так по-доброму агресивних в тому сенсі, які хочуть зробити кар’єру, але в той же час, які є патріотичними. Якщо буде отакий сплав , якщо буде такий сплав між досвідом людей, які працюють у державній службі і молоддю, то я переконаний, що ми дуже швидко зробимо прогрес.
Василь Зілгалов
Дякую. І в нас є слухач зі своїм запитанням. Добрий вечір!
Слухач
Хочу поставити запитання пану Комісаренку не як академіку, а як кандидату у президенти, і при тому він повинен відповідати не як дипломат, а як для пересічного громадянина, аби я зрозумів його позицію. Вийде у другий тур Янукович і Ющенко. Серед своїх прихильників, за кого він буде агітувати. Якби він сказав, що це його особиста думка, і це його особисте право, за кого голосувати. Ні, він буде мати якийсь електорат, він спирається там на молодь, на інтелігенцію. Так ось, за кого він скаже: “ шановні, віддайте свої голоси”! Дякую за відповідь.
Василь Зілгалов
Пане Комісаренко, будь ласка. Тільки коротко.
Сергій Комісаренко
Ви все таки вважаєте, що я не вийду до другого туру. Я б хотів, щоб ви помилилися. Я хочу сказати, що я багато років знайомий з Віктором Ющенком і він мені дуже симпатичний як людина, яка дбає за українську культуру. Тобто, я не знаю, за кого агітуватиму, але мушу сказати, що зараз мої симпатії більше на стороні Ющенка.
Василь Зілгалов
Дякую. Пане Комісаренко, до вас, як дипломата і кандидата в президента таке питання. Наша радіостанція і преса ,до речі, сьогодні і в США, розповсюдили деякі фрагменти заяви неназваного американського урядовця, високого урядовця, кажуть, який так і сказав, я цитую, що “низка візитерів до Києва, такі як Джордж Буш-старший чи друга особа в Держпартаменті – Річард Армітадж, вони не змогли переконати” - цитую- “українську владу підготувати саме вільні і чесні вибори”- кінець цитати. Що це означає, пане Комісаренко?
Сергій Комісаренко
Мені складно коментувати чужі слова. Я можу тільки сказати, що візит і Буша і Армітаджа і всіх інших – це були суто комерційні візити на запрошення. І це прийнято так, що колишні президенти, колишні державні діячі високого рангу, вони їздять по світу, читають лекції в університетах за гроші. І це нормальний процес. Я думаю, що наші майбутні колишні президенти повинні робити те саме. Вони повинні пропагувати Україну. Я знайомий особисто з Джорджем Бушем –старшим, я відповідав за його візит в Україну , коли був віце прем’єр- міністром в 1991році. Це було саме першого серпня, якщо ви пам’ятаєте цей день, і у мене є два листи від Джорджа Буша. Але я думаю, що сьогоднішній візит до України був більше комерційний, хоча в той же час він відповідно виконував і якусь роль. Яку роль? Він міг переконати, чи спробувати переконати лідерів нашої країни в тому, що вибори мають бути прозорими, демократичними. А наскільки його переконання потрапило на плідний грунт, це мені складно сказати. Побачимо.
Василь Зілгалов
Дякую. І в нас є слухачка з Білої Церкви. Будь ласка . Добрий вечір!
Слухачка
Добрий вечір! Це Валентина з Білої Церкви. У мене таке запитання до пана Комісаренка. Скажіть будь ласка, чи має право така людина, яка робить у слові по дві помилки, і в декларації написавши свою посаду з помилками, чи має вона право балотуватися у президенти? І ще одне, чи не думаєте ви підписати домовленість, що підписали Ющенко і Мороз про чесні вибори. Дякую.
Сергій Комісаренко
Я почну з кінця. До мене ніхто не звертався, і я не знаю, чи буде хтось звертатися. Я вважаю, що я буду абсолютно чесно проводити свої вибори, і буду чесно брати участь у виборах. Стосовно помилок, то якщо дивитися на Закон про вибори президента, то там нічого не сказано, про те, скільки помилок повинна робити чи не повинна робити людина, яка є претендентом у президенти. Звичайно, я думаю, що і ви і я хотів би мати президентом високоосвічену, висококультурну людину, яка б з честю представляла нашу країну , і щоб нам не було соромно за неї. Така відповідь. Думаю, вона є правильною.
Василь Зілгалов
Дякую. І я хочу у вас запитати. До завершення у нас ще є час, я хочу продовжити тему американських оцінок ситуації в Україні. . Якраз цей неназваний американський урядовець підкреслив, що українське керівництво помиляється, якщо думає собі, що США послаблять тиск на Україну щодо вимог вільних і чесних виборів. Як ви вважаєте?
Сергій Комісаренко
Ви розумієте, цей тиск досить умовний. Якщо йдеться про тиск на Україну, то зрештою він позначається на рівні життя простих громадян. Згадайте тиск США на Кубу, на Ірак, він ніяким чином не позначається на лідерах країни, які не хочуть зважати на цей так званий тиск.
Василь Зілгалов
Пане Комісаренко. Я вибачаюсь, у нас є слухачка з Італії. Добрий вечір. Будь ласка.
Слухачка
Добрий вечір! У мене є питання, і я би хотіла вас попросити, коли ви будете зустрічатися на радіостанції з кандидатами у депутати, щоб ви кожному ставили це питання. Добре?
Василь Зілгалов
Будь ласка.
Слухачка
Я тут в Італії. Мені уже 65 років, 38 років педагогічного стажу. Я дивлюся, я бачу, і я впевнена, що хто не бачив, той не знає і ніколи не повірить, скільки людей є тут. Я боюся, виїжджають сім’ями, тут виходять заміж за єгиптянина, араба, за мароканця, народжують тут дітей, купляють тут якісь халупки, забирають з України дітей, стареньких мамів. І я боюся дивитися на це. Я хочу поставити запитання кандидату в депутати цьому, який у вас, і тим, які ще будуть, що вони думають робити з цим питанням? Це найстрашніше питання, мені здається, найстрашніша проблема майбутнього президента, якщо він буде справжній український президент.Дякую за те, що мене послухали.
Василь Зілгалов
Пане Комісаренко, я тільки коротко додам, що в Італії нині , за неофіційними даними, близько півмільйона українців на заробітках лише в Італії. Будь ласка коротко відповідь на це питання.
Сергій Комісаренко
Бонжурно сеньйоро, я дуже люблю італійську. На жаль, я її знаю погано. Це біль України. Я вважаю, що треба все робити для того. аби припинити міграцію взагалі і вчених і національної еліти зокрема. Тоді , коли ви сказали про те, скільки людей прибуває в Італію, ви знаєте, що така є сама ситуація і в Іспанії, Португалії, Польщі Чехії, і в багатьох інших країнах. Кажуть, що ці люди приносять прибуток Україні, що вони заробляють гроші і надсилають їх сюди в Україну, але це значно менша частка, якщо порівняти з тим, що б вони могли зробили для нашої країни тут , у нас. І тому я вважаю, що треба зробити такий рівень життя, аби люди не мігрували. Це наш великий біль. Нещодавно на президії НАН обговорювалося питання демографічної ситуації в Україні, і вона майже катастрофічна. Тобто це одне з головних завдань президента- припинити еміграцію. А припинити як? Якщо провести реформу економічну, судову, то ми можемо значно підняти соціальний рівень наших людей.
Василь Зілгалов
Дякую. Я нагадаю, що у Вечірній Свободі сьогодні був кандидат у президенти Сергій Комісаренко, відомий дипломат , науковець.
Програму вів з Праги Василь Зілгалов. Дякую слухачам за запитання. Слухайте Вечірню Свободу.
