Вашингтон, 1 жовтня 2004 - Вчора в університеті Майамі відбувся перший з трьох раундів президентських теледебатів між президентом США Джорджем Бушем та кандидатом від Демократичної партії Джоном Керрі. Він був присвячений питанням зовнішньої політики, і 2/3 часу кандидати обговорювали стратегію США щодо Іраку. Окрім цього Буш та Керрі дискутували щодо способів позбавлення Північної Кореї ядерної зброї, щодо припинення геноциду у Судані та протидії авторитарній політиці президента Росії Путіна.
Хоча початкове запитання ведучого дебатів стосувалося уроків від теракту 11 вересня, обидва кандидати використали його, щоб розпочати дискусію щодо війни в Іраку. Адже і для Буша, і для Керрі Ірак став символом помилок чи досягнень чинної адміністрації у боротьбі з міжнародним тероризмом. Сенатор Керрі назвав війну США в Іраку поспішною та необгрунтованою, і стверджував, що вона не мала нічого спільного із війною проти тероризму:
“Я буду переслідувати та вбивати терористів де б вони не були, але ми також повинні бути розумними. А бути розумними означає не відвертати увагу від справжньої війни з тероризмом в Афганістані проти Осами бін Ладена і не переносити її в Ірак. Адже комісія Конгресу США підтвердила, що не було зв”язку між терактом 11 вересня та Саддамом Хусейном.
У відповідь Буш наголошував на важливості вільного і демократичного Іраку для стабілізації Близько-Східного регіону. На його думку, саме в Іраку зараз проходить лінія фронту у війні з терористами:
“Вони воюють з нами тому, що вони проти свободи. Вони розуміють, що вільний Афганістан чи вільний Ірак стане для них величезною поразкою. Такою є ціна цієї війни. Тому надзвичайно важливо для нас залишатися там, тримати оборону та перемогти. І ми переможемо. Під моїм керівництвом ми переможемо у війні в Іраку”.
Президент Буш вже не згадував про зброю масового знищення, яка була головним аргументом для окупації Іраку півтора року тому. Однак, про це, зрозуміло, неодназово нагадав Керрі, назвавши рішення про початок військових дій в Іраку “колосальною помилкою”.
Обидва кандидати погоджуються, що тепер США повинні зберігати військову присутність в Іраку і надати значні фінансові ресурси на його відбудову.
Головною відмінністю плану Керрі щодо Іраку стала його пропозиція залучити до встановлення безпеки в Іраку військові сили інших держав. Він також хоче скликати міжнародну конференцію, яка б визначила спільні зобов”язання розвинутих держав щодо відновлення Іраку. Він вважає, що президент Буш втратив довіру світу і тому не зможе повести за собою міжнародну спільноту.
Президент Буш вказував на вже існуючу міжнародну коаліцію на підтримку дій США в Іраку. Серед держав коаліції він двічі згадав Польщу, як про надійного союзника США у війні з тероризмом.
Останнє запитання дебатів стосувалося Росії та обмеження там демократичних свобод. Президент Буш знову наголосив на своїх близьких відносинах з президентом Путіним:
“Я висловив йому (тобто Путіну) свою думку і готовий обговорити її ще раз у майбутньому. Росія зараз на перехідному етапі. Володимиру треба буде зробити важкий вибір, і ,я думаю, важливо як американському президенту, так і кожному західному лідеру нагадати про користь демократії, що демократія допомагає людям реалізовувати їхні надії та мрії”.
Сенатор Керрі був більш жорстким у своїх оцінках російської політики:
“Мені шкода бачити те, що відбувається в Росіїї в останні декілька місяців. І це вже виходить за межі боротьби з тероризмом. Путін контролює усі телевізійні станції. Його політична опозиція опиняється у в”язниці. Для Сполучених Штатів безперечно важливо мати добрі робочі відносини з Росією, але ми також повинні виступити на захист демократії там”.
Американські оглядачі погоджуються, що Джон Керрі поводився, як вони кажуть, “по-президентськи”. Тобто, говорив спокійно, впевнено та переконливо.
Президент Буш, несподівно для багатьох оглядачів, дещо нервував і іноді виглядав розгубленим перед критичними нападами свого опонента. Тому, можливо, він і переплутав ім”я Усами бін Ладена із Саддамом Гусейном, пообіцявши знайти та покарати останнього. Але вчасно виправився.
Окрім цього, жоден з кандидатів не припустився якихось очевидних фактичних помилок у своїх виступах. А найпопулярнішою серед журналістів фразою теледебатів стало несподіване визнання Буша: “Я обізнаний з реальною ситуацією в Іраку – я бачу її весь час на телеекрані”.
Хоча початкове запитання ведучого дебатів стосувалося уроків від теракту 11 вересня, обидва кандидати використали його, щоб розпочати дискусію щодо війни в Іраку. Адже і для Буша, і для Керрі Ірак став символом помилок чи досягнень чинної адміністрації у боротьбі з міжнародним тероризмом. Сенатор Керрі назвав війну США в Іраку поспішною та необгрунтованою, і стверджував, що вона не мала нічого спільного із війною проти тероризму:
“Я буду переслідувати та вбивати терористів де б вони не були, але ми також повинні бути розумними. А бути розумними означає не відвертати увагу від справжньої війни з тероризмом в Афганістані проти Осами бін Ладена і не переносити її в Ірак. Адже комісія Конгресу США підтвердила, що не було зв”язку між терактом 11 вересня та Саддамом Хусейном.
У відповідь Буш наголошував на важливості вільного і демократичного Іраку для стабілізації Близько-Східного регіону. На його думку, саме в Іраку зараз проходить лінія фронту у війні з терористами:
“Вони воюють з нами тому, що вони проти свободи. Вони розуміють, що вільний Афганістан чи вільний Ірак стане для них величезною поразкою. Такою є ціна цієї війни. Тому надзвичайно важливо для нас залишатися там, тримати оборону та перемогти. І ми переможемо. Під моїм керівництвом ми переможемо у війні в Іраку”.
Президент Буш вже не згадував про зброю масового знищення, яка була головним аргументом для окупації Іраку півтора року тому. Однак, про це, зрозуміло, неодназово нагадав Керрі, назвавши рішення про початок військових дій в Іраку “колосальною помилкою”.
Обидва кандидати погоджуються, що тепер США повинні зберігати військову присутність в Іраку і надати значні фінансові ресурси на його відбудову.
Головною відмінністю плану Керрі щодо Іраку стала його пропозиція залучити до встановлення безпеки в Іраку військові сили інших держав. Він також хоче скликати міжнародну конференцію, яка б визначила спільні зобов”язання розвинутих держав щодо відновлення Іраку. Він вважає, що президент Буш втратив довіру світу і тому не зможе повести за собою міжнародну спільноту.
Президент Буш вказував на вже існуючу міжнародну коаліцію на підтримку дій США в Іраку. Серед держав коаліції він двічі згадав Польщу, як про надійного союзника США у війні з тероризмом.
Останнє запитання дебатів стосувалося Росії та обмеження там демократичних свобод. Президент Буш знову наголосив на своїх близьких відносинах з президентом Путіним:
“Я висловив йому (тобто Путіну) свою думку і готовий обговорити її ще раз у майбутньому. Росія зараз на перехідному етапі. Володимиру треба буде зробити важкий вибір, і ,я думаю, важливо як американському президенту, так і кожному західному лідеру нагадати про користь демократії, що демократія допомагає людям реалізовувати їхні надії та мрії”.
Сенатор Керрі був більш жорстким у своїх оцінках російської політики:
“Мені шкода бачити те, що відбувається в Росіїї в останні декілька місяців. І це вже виходить за межі боротьби з тероризмом. Путін контролює усі телевізійні станції. Його політична опозиція опиняється у в”язниці. Для Сполучених Штатів безперечно важливо мати добрі робочі відносини з Росією, але ми також повинні виступити на захист демократії там”.
Американські оглядачі погоджуються, що Джон Керрі поводився, як вони кажуть, “по-президентськи”. Тобто, говорив спокійно, впевнено та переконливо.
Президент Буш, несподівно для багатьох оглядачів, дещо нервував і іноді виглядав розгубленим перед критичними нападами свого опонента. Тому, можливо, він і переплутав ім”я Усами бін Ладена із Саддамом Гусейном, пообіцявши знайти та покарати останнього. Але вчасно виправився.
Окрім цього, жоден з кандидатів не припустився якихось очевидних фактичних помилок у своїх виступах. А найпопулярнішою серед журналістів фразою теледебатів стало несподіване визнання Буша: “Я обізнаний з реальною ситуацією в Іраку – я бачу її весь час на телеекрані”.
