Аудіозапис програми:
Прага, 5 березня 2005 року
Зиновій Фрис
Говорить радіо “Свобода”!
На хвилях української служби передача “Листи на Свободу”.
Цей випуск вперше виходить в ефір у суботу 5 березня о 20:05 і повториться в понеділок вранці о 06:35.
Вітаю Вас, дорогі слухачі!
Перед мікрофоном Зиновій Фрис.
Сьогодні в нашій передачі серед іншого перші відгуки слухачів на самогубство, а може вбивство, відповідним органам це ще належать з’ясувати, колишнього керівника МВС України Юрія Кравченка.
Листи наших шанувальників про перші кроки нової влади.
Слухачка
Ми дуже занепокоєні тим, що твориться. Ми віримо в нову владу. Ми дуже віримо і надіємось.
Зиновій Фрис
Ви також почуєте коротку розмову з нашою колишньою співробітницею Галиною Мовчан, яку ви час від часу згадуєте в своїх листах добрим словом.
Галина Мовчан
Не оплакуй ні мрій, ні згадок, Загуби своїм прикростям лік. Щастя треба на всякий випадок, Сили треба на цілий вік.
Зиновій Фрис
Спершу відгуки на смерть колишнього керівника МВС Юрія Кравченка.
У суботу я розмовляв з нашою слухачкою Галиною Прищенко з міста Червоноармійськ Житомирської області. До Вашої уваги ця розмова.
На Вашу думку, що найбільше висвітлила смерть колишнього керівника МВС Юрія Кравченка?
Галина Прищенко
Висвітлило те, що все-таки він був винуватий. Люди зрозуміли, що він винуватий. Ми не можемо судити, ми ж не слідча група, чи він сам себе убив, чи наказав, як говорив наш президент, чи його вбили.
Моя думка така, що його вбили, для того, щоб не мати такого найкращого свідка у цих всіх бідах, які були зроблені за цей останній період при нашому бувшому президенті. Я навіть не хочу називати його.
Зиновій Фрис
Скажіть, будь ласка, а чи заява пана Ющенка і пана Піскуна про те, що вбивство розкрите. Чи не було це передчасно?
Галина Прищенко
Дуже передчасно, і неграмотно, і непрофесійно. Цього робити ніяк не можна було. Це було зрозуміло. Я навіть передбачала, тут у себе дома говорила зі своїми, що він на виклик не приїде, він не зможе це зробити. Повністю погоджувалася з тими людьми, які заявляли, що його треба було забрати і зберегти.
Зиновій Фрис
Дуже це зашкодить, на Вашу думку, подальшому розкриттю справи журналіста Гонгадзе?
Галина Прищенко
Я думаю, що в нашого президента є політична воля, щоб можна було розкрити цю справу. Це саме найкраще і найбільш доцільніше було б знайти ще таких свідків подібних, але не оголошувати все наперед.
Зиновій Фрис
В контексті того вбивства Кравченка, чи зараз безпечно повертатися в Україну, скажімо, Миколі Мельниченку, чи Олександру Єльяшкевичу? Чи можуть вони вільно повернутися і не боятися за своє життя?
Галина Прищенко
Я вважаю, що їм небезпечно появлятися. Вони не можуть це зробити, тому що забезпечити їх недоторканість, і відповідно, щоб нічого страшного не сталося, ніхто не зможе, я вважаю. У нас в любому місці може бути біда. Це моя така думка. Тому їм повертатися не потрібно. Хай візьмуть ті самі повідомлення плівок десь закордоном. Це теж можна зробити.
Зиновій Фрис
Пані Прищенко, користуючись нагодою, хотів би Вас запитати, які Ваші враження Ваших рідних, знайомих у Вашому районному центрі про перші кроки нової влади. Як їх розцінюєте Ви і Ваші знайомі?
Галина Прищенко
Я вважаю, що кроки вірні, хоч робляться помилки, це зрозуміло, бо це нові люди зовсім. Не всі вони розуміють. Вони чесні люди, але не всі професіонали. Я вважаю, що кроки вірні, особливо нашого уряду Юлії Тимошенко. Хоч там узгоджень немає, і це дуже жаль, ми не про це ведемо розмову.
Не знаю, на місцях зараз великі труднощі. Справа в тому, що дійти до районів влада не змогла ще. Все по-старому. Старі працівники по суті не працюють, а нової влади ще нема, крім виконуючого обов’язки на місці призначеного президентом голови районної держадміністрації. Більше нікого немає.
Вони призначаються по квотах. Це дуже не вірно. До нас попав соціаліст, який веде ту саму політику, радиться лише із старою владою, і змін ми не бачимо ніяких, хоч стараємось щось зробити. Говорили про політичну раду. До нас ніхто не прислухається.
На місцях все ще по-старому. Тому все зробити в Києві за такий короткий час самому уряду в декілька людей, але які б вони не були патріоти і фахівці, то вони це не зроблять. Потрібно робити все на місцях, чим по швидше. Нас це дуже турбує.
Ми пишемо листи в Київ, ми ходимо і їздимо в обласну адміністрацію, але поки що змін ніяких. Ми дуже занепокоєні тим, що твориться, дуже віримо у нову владу і надіємось.
Я особисто була на Майдані під час інавгурації, і взагалі тут багато наших людей дуже вірять в нову владу, але розуміють, що їм дуже важко. Як швидко відбудуться ці зміни, ми навіть не можемо передбачати такі нормальні.
Зиновій Фрис
Окремо слухачка “Свободи” з міста Червоноармійська Житомирської області Галина Прищенко висловилася з приводу призначення колишнього міністра освіти пана Креміня.
Галина Прищенко
Я навіть Турчинову писала листа і Юлії Володимирівні за цього Креміня, тому що я розумію, що ті 20% голосів Януковичу дав якраз Кремінь через ту владу поступово від області до районних центрів. Ми це тут дуже відчували.
Зиновій Фрис
Моя наступна розмова відбулася з наступною слухачкою Анастасією Гонінню з Києва. Їй ось-ось буде 80 років.
Розпочали ми зі смерті Юрія Кравченка.
Анастасія Гоніна
Ви знаєте, так як завжди смерть приходить дуже трагічно. Що я можу сказати. Я думаю, що він сам цього не зробив. Це, очевидно, було чиєсь замовлення, тому що я не думаю, що він сам це зробив, при чому 2 рани. Одну він би міг собі сам зробити. Дві він ніяк не міг зробити. Моя така думка, але я не знаю.
Зиновій Фрис
Пані Анастасія, які Ваші враження від перших кроків нової влади?
Анастасія Гоніна
Я дуже задоволена. Я така, що не можу Вам передати, як це у нашій Україні змінилося, вся система, всі керівники, які були. Наша помаранчева революція нам принесла дуже велику радість.
Я думаю, що наші керівники справляться зі своїми задачами. Особливо зараз наша всіма любима Юлечка молодець, справиться з усіма задачами. З Віктором Андрійовичем так, як вони були у уряді тоді багато зробили для України, для людей.
Зараз, я думаю, тим більше. Але зараз дуже тяжко, тому що Ви бачите, що дуже велика перебудова, багато замінюють посад, а це не так просто. Дуже тяжко боротися з корупцією.
Дуже задоволена нашим керівництвом на сьогоднішній день. Жаль за Ющенка, що він бідненький получив таку хворобу. Я думаю, що дасть Бог, він вилікується.
Зиновій Фрис
Пані Гоніна, скільки Ви особисто даєте часу новій владі на те, аби відчути перші серйозні зміни в рівні і якості життя?
Анастасія Гоніна
Мінімум рік, я думаю.
Зиновій Фрис
А якщо за рік ніяких змін не буде, то якими можуть бути кроки народу, що скаже народ тоді?
Анастасія Гоніна
Я думаю, що народ, так як він настраждався в минулому, то він все-таки буде терпіти, чекати покращення від наших керівників.
Зиновій Фрис
Скільки Вам років, пані Анастасія?
Анастасія Гоніна
Я 1926 року народження.
Зиновій Фрис
Ви колись чим займалися?
Анастасія Гоніна
Я у минулому в післявоєнні роки була ланковою у колгоспі в полі. Я маю за це Орден Леніна. Я була передова ланкова. Саме, що найбільше таке. Дуже було нам тяжко в післявоєнні роки підіймати руїни, господарство, зарубцювати всі ці рани післявоєнні.
Нам дуже було тяжко, бо ті, хто приходили з фронту поранені, а на нас на молодь лягала дуже відповідальність така велика. Що там говорити? Дуже було важко, але ми старалися, ми працювали.
Зиновій Фрис
Я Вам дякую за цю розмову.
Анастасія Гоніна
Я коли вас не слухала і чула, то була зовсім безкрила. Так мені було ...
Зиновій Фрис
Нічого, ми десь невдовзі, пані Гоніна, з’явимося на ФМ-хвилях київських, так що взагалі жодних проблем не буде. Ми також з нетерпінням чекаємо цього часу. Він ось-ось наступить.
Це я хотів сказати всім нашим київським слухачам. Це, очевидно, буде київське радіо. Я ще зараз точно не можу сказати, але ось-ось станеться.
Анастасія Гоніна
Яка я рада, що це Ви подзвонили!
Зиновій Фрис
Дякую Вам, пані Гоніна. Здоров’я Вам і всього найкращого.
Анастасія Гоніна
Вчорашню передачу я так слухала. Ой, дуже-дуже тяжко. Дякую.
Зиновій Фрис
А зараз до Вашої уваги, дорогі слухачі, фрагмент електронного листа Ганни Парійчук з Рівного.
”Шановна редакція, пишу вам на прохання моєї матері Ольги Парійчук. Вона дуже давно слухає “Свободу” і любить усіх без винятку працівників вашої радіостанції.
Часто вона згадує Галину Мовчан, нашу тепер вже колишню працівницю. Мама каже, що це був унікальний голос – талановитий, неповторний і щирий, а тому забути його неможливо. Сьогодні “Свобода” трошки інша, хоча не гірша, але їй ще довго бракуватиме голосу Галини Мовчан”.
Зиновій Фрис
Нам дуже приємно діставати такі відгуки про тих наших працівників, які вже не працюють з нами. Але це часточка “Свободи”, це часточка нашої історії. Діставати такі листи завжди приємно.
Я хотів сказати, що Галину Мовчан, це її радійне прізвище, насправді вона Ліна Гвать, а дівоче ім’я її Ліна Белюц.
Так ось, шановні слухачі, так від часу ви згадуєте в листах Галину Мовчан. Це означає, що вона залишила гарний слід у нашій пам’яті. Вона залишила гарний слід на радіо “Свобода”.
Я буквально у п’ятницю 4 березня зателефонував Галині Мовчан. Тепер вона зі своїм чоловіком Іваном Гватем, також колишнім нашим працівником, він 30 років працював на радіо “Свобода”, живуть у Словаччині, збудували собі там будиночок гарний на природі.
А чим займаються? Власне, я про це і запитав Галину Мовчан. Але спершу я їй розповів про цього останнього листа і взагалі про те, що її згадують. Ось, як вона на це відреагувала.
Галина Мовчан
Звичайно, це страшно зворушує, коли тебе пам’ятають слухачі, бо що лишається після праці в радіо у слухачів? Тільки голос. Якщо пам’ятають його, то це вже щось залишилося правдиве і справжнє. Це приємно.
Можна з цього висновувати, що я все-таки не брехала своїм голосом до слухачів, а щиро до них зверталася і бачила їх, мені здавалося. Так що я бачу їхні очі. Всією душею мені хотілося сказати їм тільки правду, якої тоді, на жаль, вони не мали, або напівправду.
Так що мені приємно. Дякую тим слухачам, які ще пам’ятають мене. Це дуже зворушливо, справді. Ви знаєте, сумувати не доводиться, роботи багато, такої роботи, до якої не доходили руки, коли ти працюєш.
Дійсно, розібрати всі свої листи, свої рецензії, статті, фотографії, розкласти це по різним папкам, альбомам. Одним словом, це така клопітка і приємна робота, якою дійсно ти ніколи не маєш можливості займатися, коли працюєш.
Отже, я читаю багато те, що не могла багато читати тоді, коли працювала, бо треба було все-таки відпочити, багато дивлюся телевізор, маємо “5 канал”, і не тільки його. Слухаємо і дивимося про Україну, і радіо “Свобода” слухаємо вранці обов’язково, переживаємо разом з вами. Слухачі і колишні наші колеги завжди залишається з нами. Ми не можемо вже стати осторонь отого всього.
Зиновій Фрис
А поруч з Вами Іван Гвать. Чим він займається?
Галина Мовчан
Іван Гвать пише 2 великі статті до наукового збірника про лемків Словаччини і Польщі. Треба буде цю цілу історію того всього національного етносу, групи, гілочки української про лемків.
Він над цим працює, бо має замовлення від Видницького музею, що на східній Словаччині. День і ніч сидить біля комп’ютера. Навіть мені іноді буває сумно, що я не можу його звідти відтягнути.
Зиновій Фрис
На закінчення нашої короткої розмови Галина Мовчан (Ліна Гвать) на прощання сказала.
Галина Мовчан
А всім моїм слухачам дорогеньким я тільки скажу 4 рядочки також Ліни Костенко:
Не оплакуй ні мрій, ні згадок, Загуби своїм прикростям лік. Щастя треба на всякий випадок, Сили треба на цілий вік.
Слухач
Добрий день!
З передачі “Листи на Свободу” чув, що в Вінниці витворяли махрові авантюристи Марченко і Вітренко, обзивали нарід України, президента фашистами, чумою коричневою і т.д., обіцяли зі всіма розправитись.
Хочу запитатись у вас, а що на Україні відсутня влада, відсутня міліція? Та за такі речі людину, що хвора на голову чекає психлікарня, а які здорові, то лава в суді, буцегарня.
Крим об’їздили, Південь України, добрались ці виродки до Вінниці, а влада все мовчить. Що це за анархія в державі чи що? За які і чиї гроші ця банда подорожує по Україні?
Звучить вірш у виконанні слухача
Дякую. Всього доброго Вам.
Максим Любава, Німеччина.
Слухач
В мене є прохання до пана президента В.А.Ющенка і Ю.В.Тимошенко, прем’єр-міністра України, щоб зробили так, щоб у кожній бібліотеці хоча б по одній книжці було “Героїзм і трагедія Холодного Яру”, “Бойова дивізія Костя Блакитного”, “Гайдамацький рух в Україні під проводом Нестора Махно”, “Визвольна війна під проводом Симона Петлюри”, “Діяльність ОУН-УПА”.
Щоб ці книжки були. Бо хто не знає свого минулого, той не має майбутнього. Нам треба ще знати правду, справжню, така, якою вона була. На кінець треба показати по телебаченню, хоча не доскональний, фільм про гетьмана Івана Мазепу, щоб ми знали своїх героїв, таким якими вони були на самоті.
Дякую Вам за увагу.
Слухач
Володимир Очсипчук, Вінниця.
Наш президент В.А.Ющенко в виборній програмі заявив, що багаті допоможуть бідним, але цього заклику товстосуми на почули. Знову весь тягар лягає на плечі тих же бідних, бідні допомагають таким же бідним. Це новий закон про внесення в Пенсійний фонд з фізичних і юридичних осіб, це і перерахування в фонд інвалідів річного окладу малим підприємцям. Тобто знову весь тягар лягає на плечі малого і ще меншого підприємця, що по суті ще на корінь зменшує цей прошарок суспільства. А багаті, як багатіли, так і багатіють.
А що це за возня навколо “Криворіжсталі” та інших крупних об’єктів, сотень заводів, фабрик, шахт, комбінатів, земельних угід, що опинилися в руках олігархів типу Суркіса, Медведчука, Пінчука, Кучми, Ахметова, Януковича та їх прислужників типу Шуфрича і компанії.
А коли спостерігаєш як піклується Кучма за своїм здоров’ям, коли сотні тисяч доларів осідає в санаторіях Карлових Вар, то стає не по собі, адже мільйони українців обкрадені режимом Кучми так і залишаються знедоленими.
А багаті жиріють і не думають ділитися з бідними. Але знову таки олігархи з фракцій у ВР, як “Регіони України”, СДПУ(О) та інші вже кричать з усіх трибун, яка погана нинішня влада, що Ющенко і уряд не доплачує пенсії та інших соціальних допомог, тощо.
А де ж вони візьмуться ці кошти, коли ви їх, панове олігархи прикарманили і не збираєтесь віддавати. А що, панове Кучми, Януковичи, Медведчуки, Азарови, Ви що залишили новому уряду і президенту повні банки грошей, багату економіку? Ні, ви все розвалили, розкрали своїми популістськими рішеннями, спровокували інфляцію, підвищили ціни на продукти та всі інші речі першої необхідності.
А тепер кричите, щоб за 3 тижні все було виплачено людям. То віддайте награбоване. Ні, ви кричите, що вас переслідують, що ви в опозиції. До кого ж ви в опозиції? До свого народу? До України?
А що ж за 3 тижні може зробити нова влада, адже їй потрібен час, щоб тільки розгребти авгієві ставні, що ви залишили своїми злочинними діями, ця злочинна кучмівська влада.
Хочу звернутися до радіо “Свобода” і запитати у народного депутата Григорія Омельченка, який обіцяв, що як тільки переможе Ющенко, то Кучму посадити на лаву підсудних.
Як так сталося, що замість того, щоб сісти на лаву підсудних зміцнює своє здоров’я, а після може сховатися у свого друга Путіна в Москві?
Отож потрібно покарати той режим, звернутися до громадськості України, до демократичних країн США, Європи і пояснити всьому світу, що це не порушення демократії, а покарання злочинців, які довели весь наш український народ до злиденного існування.
Володимир Осипчук, Вінниця.
Зиновій Фрис
Це все на сьогодні, дорогі слухачі!
Передачу “Листи на Свободу” я вестиму за два тижні, а наступний випуск проведе мій празький колега Петро Кагуй.
До зустрічі.
Хай Вам щастить, хай щастить Україні!
Прага, 5 березня 2005 року
Зиновій Фрис
Говорить радіо “Свобода”!
На хвилях української служби передача “Листи на Свободу”.
Цей випуск вперше виходить в ефір у суботу 5 березня о 20:05 і повториться в понеділок вранці о 06:35.
Вітаю Вас, дорогі слухачі!
Перед мікрофоном Зиновій Фрис.
Сьогодні в нашій передачі серед іншого перші відгуки слухачів на самогубство, а може вбивство, відповідним органам це ще належать з’ясувати, колишнього керівника МВС України Юрія Кравченка.
Листи наших шанувальників про перші кроки нової влади.
Слухачка
Ми дуже занепокоєні тим, що твориться. Ми віримо в нову владу. Ми дуже віримо і надіємось.
Зиновій Фрис
Ви також почуєте коротку розмову з нашою колишньою співробітницею Галиною Мовчан, яку ви час від часу згадуєте в своїх листах добрим словом.
Галина Мовчан
Не оплакуй ні мрій, ні згадок, Загуби своїм прикростям лік. Щастя треба на всякий випадок, Сили треба на цілий вік.
Зиновій Фрис
Спершу відгуки на смерть колишнього керівника МВС Юрія Кравченка.
У суботу я розмовляв з нашою слухачкою Галиною Прищенко з міста Червоноармійськ Житомирської області. До Вашої уваги ця розмова.
На Вашу думку, що найбільше висвітлила смерть колишнього керівника МВС Юрія Кравченка?
Галина Прищенко
Висвітлило те, що все-таки він був винуватий. Люди зрозуміли, що він винуватий. Ми не можемо судити, ми ж не слідча група, чи він сам себе убив, чи наказав, як говорив наш президент, чи його вбили.
Моя думка така, що його вбили, для того, щоб не мати такого найкращого свідка у цих всіх бідах, які були зроблені за цей останній період при нашому бувшому президенті. Я навіть не хочу називати його.
Зиновій Фрис
Скажіть, будь ласка, а чи заява пана Ющенка і пана Піскуна про те, що вбивство розкрите. Чи не було це передчасно?
Галина Прищенко
Дуже передчасно, і неграмотно, і непрофесійно. Цього робити ніяк не можна було. Це було зрозуміло. Я навіть передбачала, тут у себе дома говорила зі своїми, що він на виклик не приїде, він не зможе це зробити. Повністю погоджувалася з тими людьми, які заявляли, що його треба було забрати і зберегти.
Зиновій Фрис
Дуже це зашкодить, на Вашу думку, подальшому розкриттю справи журналіста Гонгадзе?
Галина Прищенко
Я думаю, що в нашого президента є політична воля, щоб можна було розкрити цю справу. Це саме найкраще і найбільш доцільніше було б знайти ще таких свідків подібних, але не оголошувати все наперед.
Зиновій Фрис
В контексті того вбивства Кравченка, чи зараз безпечно повертатися в Україну, скажімо, Миколі Мельниченку, чи Олександру Єльяшкевичу? Чи можуть вони вільно повернутися і не боятися за своє життя?
Галина Прищенко
Я вважаю, що їм небезпечно появлятися. Вони не можуть це зробити, тому що забезпечити їх недоторканість, і відповідно, щоб нічого страшного не сталося, ніхто не зможе, я вважаю. У нас в любому місці може бути біда. Це моя така думка. Тому їм повертатися не потрібно. Хай візьмуть ті самі повідомлення плівок десь закордоном. Це теж можна зробити.
Зиновій Фрис
Пані Прищенко, користуючись нагодою, хотів би Вас запитати, які Ваші враження Ваших рідних, знайомих у Вашому районному центрі про перші кроки нової влади. Як їх розцінюєте Ви і Ваші знайомі?
Галина Прищенко
Я вважаю, що кроки вірні, хоч робляться помилки, це зрозуміло, бо це нові люди зовсім. Не всі вони розуміють. Вони чесні люди, але не всі професіонали. Я вважаю, що кроки вірні, особливо нашого уряду Юлії Тимошенко. Хоч там узгоджень немає, і це дуже жаль, ми не про це ведемо розмову.
Не знаю, на місцях зараз великі труднощі. Справа в тому, що дійти до районів влада не змогла ще. Все по-старому. Старі працівники по суті не працюють, а нової влади ще нема, крім виконуючого обов’язки на місці призначеного президентом голови районної держадміністрації. Більше нікого немає.
Вони призначаються по квотах. Це дуже не вірно. До нас попав соціаліст, який веде ту саму політику, радиться лише із старою владою, і змін ми не бачимо ніяких, хоч стараємось щось зробити. Говорили про політичну раду. До нас ніхто не прислухається.
На місцях все ще по-старому. Тому все зробити в Києві за такий короткий час самому уряду в декілька людей, але які б вони не були патріоти і фахівці, то вони це не зроблять. Потрібно робити все на місцях, чим по швидше. Нас це дуже турбує.
Ми пишемо листи в Київ, ми ходимо і їздимо в обласну адміністрацію, але поки що змін ніяких. Ми дуже занепокоєні тим, що твориться, дуже віримо у нову владу і надіємось.
Я особисто була на Майдані під час інавгурації, і взагалі тут багато наших людей дуже вірять в нову владу, але розуміють, що їм дуже важко. Як швидко відбудуться ці зміни, ми навіть не можемо передбачати такі нормальні.
Зиновій Фрис
Окремо слухачка “Свободи” з міста Червоноармійська Житомирської області Галина Прищенко висловилася з приводу призначення колишнього міністра освіти пана Креміня.
Галина Прищенко
Я навіть Турчинову писала листа і Юлії Володимирівні за цього Креміня, тому що я розумію, що ті 20% голосів Януковичу дав якраз Кремінь через ту владу поступово від області до районних центрів. Ми це тут дуже відчували.
Зиновій Фрис
Моя наступна розмова відбулася з наступною слухачкою Анастасією Гонінню з Києва. Їй ось-ось буде 80 років.
Розпочали ми зі смерті Юрія Кравченка.
Анастасія Гоніна
Ви знаєте, так як завжди смерть приходить дуже трагічно. Що я можу сказати. Я думаю, що він сам цього не зробив. Це, очевидно, було чиєсь замовлення, тому що я не думаю, що він сам це зробив, при чому 2 рани. Одну він би міг собі сам зробити. Дві він ніяк не міг зробити. Моя така думка, але я не знаю.
Зиновій Фрис
Пані Анастасія, які Ваші враження від перших кроків нової влади?
Анастасія Гоніна
Я дуже задоволена. Я така, що не можу Вам передати, як це у нашій Україні змінилося, вся система, всі керівники, які були. Наша помаранчева революція нам принесла дуже велику радість.
Я думаю, що наші керівники справляться зі своїми задачами. Особливо зараз наша всіма любима Юлечка молодець, справиться з усіма задачами. З Віктором Андрійовичем так, як вони були у уряді тоді багато зробили для України, для людей.
Зараз, я думаю, тим більше. Але зараз дуже тяжко, тому що Ви бачите, що дуже велика перебудова, багато замінюють посад, а це не так просто. Дуже тяжко боротися з корупцією.
Дуже задоволена нашим керівництвом на сьогоднішній день. Жаль за Ющенка, що він бідненький получив таку хворобу. Я думаю, що дасть Бог, він вилікується.
Зиновій Фрис
Пані Гоніна, скільки Ви особисто даєте часу новій владі на те, аби відчути перші серйозні зміни в рівні і якості життя?
Анастасія Гоніна
Мінімум рік, я думаю.
Зиновій Фрис
А якщо за рік ніяких змін не буде, то якими можуть бути кроки народу, що скаже народ тоді?
Анастасія Гоніна
Я думаю, що народ, так як він настраждався в минулому, то він все-таки буде терпіти, чекати покращення від наших керівників.
Зиновій Фрис
Скільки Вам років, пані Анастасія?
Анастасія Гоніна
Я 1926 року народження.
Зиновій Фрис
Ви колись чим займалися?
Анастасія Гоніна
Я у минулому в післявоєнні роки була ланковою у колгоспі в полі. Я маю за це Орден Леніна. Я була передова ланкова. Саме, що найбільше таке. Дуже було нам тяжко в післявоєнні роки підіймати руїни, господарство, зарубцювати всі ці рани післявоєнні.
Нам дуже було тяжко, бо ті, хто приходили з фронту поранені, а на нас на молодь лягала дуже відповідальність така велика. Що там говорити? Дуже було важко, але ми старалися, ми працювали.
Зиновій Фрис
Я Вам дякую за цю розмову.
Анастасія Гоніна
Я коли вас не слухала і чула, то була зовсім безкрила. Так мені було ...
Зиновій Фрис
Нічого, ми десь невдовзі, пані Гоніна, з’явимося на ФМ-хвилях київських, так що взагалі жодних проблем не буде. Ми також з нетерпінням чекаємо цього часу. Він ось-ось наступить.
Це я хотів сказати всім нашим київським слухачам. Це, очевидно, буде київське радіо. Я ще зараз точно не можу сказати, але ось-ось станеться.
Анастасія Гоніна
Яка я рада, що це Ви подзвонили!
Зиновій Фрис
Дякую Вам, пані Гоніна. Здоров’я Вам і всього найкращого.
Анастасія Гоніна
Вчорашню передачу я так слухала. Ой, дуже-дуже тяжко. Дякую.
Зиновій Фрис
А зараз до Вашої уваги, дорогі слухачі, фрагмент електронного листа Ганни Парійчук з Рівного.
”Шановна редакція, пишу вам на прохання моєї матері Ольги Парійчук. Вона дуже давно слухає “Свободу” і любить усіх без винятку працівників вашої радіостанції.
Часто вона згадує Галину Мовчан, нашу тепер вже колишню працівницю. Мама каже, що це був унікальний голос – талановитий, неповторний і щирий, а тому забути його неможливо. Сьогодні “Свобода” трошки інша, хоча не гірша, але їй ще довго бракуватиме голосу Галини Мовчан”.
Зиновій Фрис
Нам дуже приємно діставати такі відгуки про тих наших працівників, які вже не працюють з нами. Але це часточка “Свободи”, це часточка нашої історії. Діставати такі листи завжди приємно.
Я хотів сказати, що Галину Мовчан, це її радійне прізвище, насправді вона Ліна Гвать, а дівоче ім’я її Ліна Белюц.
Так ось, шановні слухачі, так від часу ви згадуєте в листах Галину Мовчан. Це означає, що вона залишила гарний слід у нашій пам’яті. Вона залишила гарний слід на радіо “Свобода”.
Я буквально у п’ятницю 4 березня зателефонував Галині Мовчан. Тепер вона зі своїм чоловіком Іваном Гватем, також колишнім нашим працівником, він 30 років працював на радіо “Свобода”, живуть у Словаччині, збудували собі там будиночок гарний на природі.
А чим займаються? Власне, я про це і запитав Галину Мовчан. Але спершу я їй розповів про цього останнього листа і взагалі про те, що її згадують. Ось, як вона на це відреагувала.
Галина Мовчан
Звичайно, це страшно зворушує, коли тебе пам’ятають слухачі, бо що лишається після праці в радіо у слухачів? Тільки голос. Якщо пам’ятають його, то це вже щось залишилося правдиве і справжнє. Це приємно.
Можна з цього висновувати, що я все-таки не брехала своїм голосом до слухачів, а щиро до них зверталася і бачила їх, мені здавалося. Так що я бачу їхні очі. Всією душею мені хотілося сказати їм тільки правду, якої тоді, на жаль, вони не мали, або напівправду.
Так що мені приємно. Дякую тим слухачам, які ще пам’ятають мене. Це дуже зворушливо, справді. Ви знаєте, сумувати не доводиться, роботи багато, такої роботи, до якої не доходили руки, коли ти працюєш.
Дійсно, розібрати всі свої листи, свої рецензії, статті, фотографії, розкласти це по різним папкам, альбомам. Одним словом, це така клопітка і приємна робота, якою дійсно ти ніколи не маєш можливості займатися, коли працюєш.
Отже, я читаю багато те, що не могла багато читати тоді, коли працювала, бо треба було все-таки відпочити, багато дивлюся телевізор, маємо “5 канал”, і не тільки його. Слухаємо і дивимося про Україну, і радіо “Свобода” слухаємо вранці обов’язково, переживаємо разом з вами. Слухачі і колишні наші колеги завжди залишається з нами. Ми не можемо вже стати осторонь отого всього.
Зиновій Фрис
А поруч з Вами Іван Гвать. Чим він займається?
Галина Мовчан
Іван Гвать пише 2 великі статті до наукового збірника про лемків Словаччини і Польщі. Треба буде цю цілу історію того всього національного етносу, групи, гілочки української про лемків.
Він над цим працює, бо має замовлення від Видницького музею, що на східній Словаччині. День і ніч сидить біля комп’ютера. Навіть мені іноді буває сумно, що я не можу його звідти відтягнути.
Зиновій Фрис
На закінчення нашої короткої розмови Галина Мовчан (Ліна Гвать) на прощання сказала.
Галина Мовчан
А всім моїм слухачам дорогеньким я тільки скажу 4 рядочки також Ліни Костенко:
Не оплакуй ні мрій, ні згадок, Загуби своїм прикростям лік. Щастя треба на всякий випадок, Сили треба на цілий вік.
Слухач
Добрий день!
З передачі “Листи на Свободу” чув, що в Вінниці витворяли махрові авантюристи Марченко і Вітренко, обзивали нарід України, президента фашистами, чумою коричневою і т.д., обіцяли зі всіма розправитись.
Хочу запитатись у вас, а що на Україні відсутня влада, відсутня міліція? Та за такі речі людину, що хвора на голову чекає психлікарня, а які здорові, то лава в суді, буцегарня.
Крим об’їздили, Південь України, добрались ці виродки до Вінниці, а влада все мовчить. Що це за анархія в державі чи що? За які і чиї гроші ця банда подорожує по Україні?
Звучить вірш у виконанні слухача
Дякую. Всього доброго Вам.
Максим Любава, Німеччина.
Слухач
В мене є прохання до пана президента В.А.Ющенка і Ю.В.Тимошенко, прем’єр-міністра України, щоб зробили так, щоб у кожній бібліотеці хоча б по одній книжці було “Героїзм і трагедія Холодного Яру”, “Бойова дивізія Костя Блакитного”, “Гайдамацький рух в Україні під проводом Нестора Махно”, “Визвольна війна під проводом Симона Петлюри”, “Діяльність ОУН-УПА”.
Щоб ці книжки були. Бо хто не знає свого минулого, той не має майбутнього. Нам треба ще знати правду, справжню, така, якою вона була. На кінець треба показати по телебаченню, хоча не доскональний, фільм про гетьмана Івана Мазепу, щоб ми знали своїх героїв, таким якими вони були на самоті.
Дякую Вам за увагу.
Слухач
Володимир Очсипчук, Вінниця.
Наш президент В.А.Ющенко в виборній програмі заявив, що багаті допоможуть бідним, але цього заклику товстосуми на почули. Знову весь тягар лягає на плечі тих же бідних, бідні допомагають таким же бідним. Це новий закон про внесення в Пенсійний фонд з фізичних і юридичних осіб, це і перерахування в фонд інвалідів річного окладу малим підприємцям. Тобто знову весь тягар лягає на плечі малого і ще меншого підприємця, що по суті ще на корінь зменшує цей прошарок суспільства. А багаті, як багатіли, так і багатіють.
А що це за возня навколо “Криворіжсталі” та інших крупних об’єктів, сотень заводів, фабрик, шахт, комбінатів, земельних угід, що опинилися в руках олігархів типу Суркіса, Медведчука, Пінчука, Кучми, Ахметова, Януковича та їх прислужників типу Шуфрича і компанії.
А коли спостерігаєш як піклується Кучма за своїм здоров’ям, коли сотні тисяч доларів осідає в санаторіях Карлових Вар, то стає не по собі, адже мільйони українців обкрадені режимом Кучми так і залишаються знедоленими.
А багаті жиріють і не думають ділитися з бідними. Але знову таки олігархи з фракцій у ВР, як “Регіони України”, СДПУ(О) та інші вже кричать з усіх трибун, яка погана нинішня влада, що Ющенко і уряд не доплачує пенсії та інших соціальних допомог, тощо.
А де ж вони візьмуться ці кошти, коли ви їх, панове олігархи прикарманили і не збираєтесь віддавати. А що, панове Кучми, Януковичи, Медведчуки, Азарови, Ви що залишили новому уряду і президенту повні банки грошей, багату економіку? Ні, ви все розвалили, розкрали своїми популістськими рішеннями, спровокували інфляцію, підвищили ціни на продукти та всі інші речі першої необхідності.
А тепер кричите, щоб за 3 тижні все було виплачено людям. То віддайте награбоване. Ні, ви кричите, що вас переслідують, що ви в опозиції. До кого ж ви в опозиції? До свого народу? До України?
А що ж за 3 тижні може зробити нова влада, адже їй потрібен час, щоб тільки розгребти авгієві ставні, що ви залишили своїми злочинними діями, ця злочинна кучмівська влада.
Хочу звернутися до радіо “Свобода” і запитати у народного депутата Григорія Омельченка, який обіцяв, що як тільки переможе Ющенко, то Кучму посадити на лаву підсудних.
Як так сталося, що замість того, щоб сісти на лаву підсудних зміцнює своє здоров’я, а після може сховатися у свого друга Путіна в Москві?
Отож потрібно покарати той режим, звернутися до громадськості України, до демократичних країн США, Європи і пояснити всьому світу, що це не порушення демократії, а покарання злочинців, які довели весь наш український народ до злиденного існування.
Володимир Осипчук, Вінниця.
Зиновій Фрис
Це все на сьогодні, дорогі слухачі!
Передачу “Листи на Свободу” я вестиму за два тижні, а наступний випуск проведе мій празький колега Петро Кагуй.
До зустрічі.
Хай Вам щастить, хай щастить Україні!
