Прага, 19 квітня 2005 – Поліпшити керівництво країною, зробити його більш ефективним та менш вразливим для корупції офіційний Кремль намагається за рахунок централізації влади. Так, в результаті референдуму, який нещодавно відбувся в Росії, були об’єднані три північно-східні регіони: Красноярськ, Таймир та Евенкія. Однак, на думку експертів, централізація не зможе вирішити поставлені проблеми, але спроможна породити нові.
Більшість російських оглядачів вважають ідею об’єднання російських регіонів логічною та економічно доцільною. Як пояснює Вячеслав Никонов з Фонду Політика, “Красноярський край – промисловий центр. Таймир та Евенкія – регіони з природними ресурсами, чиє відділення від Красноярського краю різними адміністративними бар’єрами просто невигідне”. На думку російського оглядача, керувати російськими регіонами можна буде ефективніше, якщо їх об’єднати.
Але прості росіяни вважають, що щось подібне вони вже пережили, і це не пішло на користь: “Раніше були колгоспи – був порядок, а коли їх укрупнили, став безлад. Така й моя відповідь: у маленьких країнах більше порядку, а в нашій великій країні його не буде. І чим більше ми будемо укрупнювати, тим буде більше безладу”.
З перехожою з московської вулиці погоджуються деякі закордонні експерти. Гааґський аналітик Стефан де Шпіґельяйре говорить, що таємниця успіху малих європейських країн саме у тому, що вони малі та можуть легко пристосуватися до змін. Великі країни намагаються пристосовуватися таким чином, що вони віддають якомога більше рішень на місцевий рівень і цим, фактично, повторюють досвід малих держав. На думку аналітика, таким чином можна досягти двох важливих речей: по-перше, вони домагаються здорової конкуренції між регіонами, а по-друге, рішення на місцях ухвалюють люди, які краще знають місцеві умови.
“Деякі з найуспішніших великих держав є децентралізованими та мають федеральну систему. Взяти хоча б Сполучені Штати, Канаду, Німеччину чи навіть Бразилію. Ця система працює за цілком іншим принципом, ніж той, що його намагаються збудувати в Росії, чи той, що існував у Радянському Союзі. В результаті децентралізована система вже зарекомендувала себе як більш стабільна”.
На думку голландського дослідника, Кремль, який насправді більше переймається регіональним “вільнодумством”, ніж регіональною економікою, ризикує створити саме ту проблему, проти якої бореться. Він дає можливість місцевим політичним лідерам об’єднати в своїх руках політичну та економічну владу.
Більшість російських оглядачів вважають ідею об’єднання російських регіонів логічною та економічно доцільною. Як пояснює Вячеслав Никонов з Фонду Політика, “Красноярський край – промисловий центр. Таймир та Евенкія – регіони з природними ресурсами, чиє відділення від Красноярського краю різними адміністративними бар’єрами просто невигідне”. На думку російського оглядача, керувати російськими регіонами можна буде ефективніше, якщо їх об’єднати.
Але прості росіяни вважають, що щось подібне вони вже пережили, і це не пішло на користь: “Раніше були колгоспи – був порядок, а коли їх укрупнили, став безлад. Така й моя відповідь: у маленьких країнах більше порядку, а в нашій великій країні його не буде. І чим більше ми будемо укрупнювати, тим буде більше безладу”.
З перехожою з московської вулиці погоджуються деякі закордонні експерти. Гааґський аналітик Стефан де Шпіґельяйре говорить, що таємниця успіху малих європейських країн саме у тому, що вони малі та можуть легко пристосуватися до змін. Великі країни намагаються пристосовуватися таким чином, що вони віддають якомога більше рішень на місцевий рівень і цим, фактично, повторюють досвід малих держав. На думку аналітика, таким чином можна досягти двох важливих речей: по-перше, вони домагаються здорової конкуренції між регіонами, а по-друге, рішення на місцях ухвалюють люди, які краще знають місцеві умови.
“Деякі з найуспішніших великих держав є децентралізованими та мають федеральну систему. Взяти хоча б Сполучені Штати, Канаду, Німеччину чи навіть Бразилію. Ця система працює за цілком іншим принципом, ніж той, що його намагаються збудувати в Росії, чи той, що існував у Радянському Союзі. В результаті децентралізована система вже зарекомендувала себе як більш стабільна”.
На думку голландського дослідника, Кремль, який насправді більше переймається регіональним “вільнодумством”, ніж регіональною економікою, ризикує створити саме ту проблему, проти якої бореться. Він дає можливість місцевим політичним лідерам об’єднати в своїх руках політичну та економічну владу.
