Прага, 24 квітня 2005 року.
Аудіозапис програми:
Марія Щур
Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”!
В ефірі “Економічний журнал”. Перед мікрофоном Марія Щур.
Сьогодні в програмі:
- Обережно, долар падає, гривня різко набирає на вазі – подобається це не усім.
- У двобої з російськими нафтовими компаніями прем’єр Юлія Тимошенко вийшла переможницею. Ціни на бензин будуть такими, якими їх хоче бачити уряд.
- Різкі повороти на автомобілебудівному ринку: українці готуються купити завод в Польщі, а от у Закарпатті будівництво нового автозаводу зависло через невизначену ситуацію з пільговим статусом краю.
Долар коштує майже п’ять гривень. Українських депутатів непокоїть здешевлення долара. У п’ятницю голова Національного банку України Володимир Стельмах і міністр фінансів Віктор Пинзеник у Верховній Раді пояснювали депутатам, чому так різко виріс курс гривні.
З подробицями Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло
“Курс долара, який зараз сформувався, – це той курс, на якому може триматися ситуація,” - переконував народних обранців міністр фінансів України Віктор Пинзеник.
Віктор Пинзеник
Це вже такий курс рівноваги, при якому Національному банку не треба робити емісію і не робити інфляцію. Я думаю, що в Нацбанку є достатньо інструментів, щоб тримати ситуацію стабільною.
Віктор Міняйло
Але не кожен пересічний українець, про любов до якого запевняє нова влада, відрізняє емісію від інфляції, і позитивне сальдо, від негативного.
І ще донедавна більшість цих “маленьких українців” тримали гроші, до речі, переважно американські долари, не в комерційних банках, а в трьох літрових. Що їм робити нині?
Голова Нацбанку Володимир Стельмах пояснив депутатам, що “населення виграє, і це навіть призведе до скорочення безробіття”.
А на сміх в сесійному залі він відповів: ”Ірвін Шоу казав, що лише кілька людей можуть правильно розуміти монетарну політику. І зустріти їх ми можемо, як правило, на вулиці”.
Оскільки на київських вулицях сьогодні сніг, то таких людей я шукав в кулуарах парламенту.
Про те, як позначиться падіння долара на життєвому рівні пересічного українця розповідає член Парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Дмитро Святаш, (“Демократичні ініціативи”).
Дмитро Святаш
Все залежить від того, що буде робити зараз українець, якщо українець зараз понесе валюту, отримає за неї гривні, то він буде грати у фінансову піраміду з державою. Грати у фінансові ігри з державою не вигідно, тому що пересічний громадянин не має спеціальних знань, не має спеціального досвіду і фаху для того, щоб бути учасником фінансового ринку.
Тому якщо пересічний громадянин буде витрачати долари тільки для того, щоб купувати гривні на отримання своєї родини, на побутові якісь проблеми, то це нормальна ситуація, але якщо він захоче стати активно учасником фінансового ринку, то це дуже і вкрай небезпечна ситуація для пересічного громадянина.
Щодо індексу споживчих цін, то я не думаю, що вони спадуть, виходячи з цього курсу.
Віктор Міняйло
Із запитанням чи щось втратять, чи щось здобудуть люди від зміни курсу долара, я звернувся до депутата з “Регіонів України” Василя Горбаля, який раніше очолював “Укргазбанк”.
Василь Горбаль
Втратять тільки ті, хто піддався на цю паніку. Про подальші дії, як це вплине на цінову політику, то це подивимося далі, наскільки далі будуть правильними дії Нацбанку і взагалі уряду з приводу врегулювання подальшої курсової політики. От і все.
Марія Щур
Ціни на бензин в Україні будуть такими, якими їх хоче бачити уряд. Принаймні до кінця посівної. Такий результат переговорів між урядом та нафтовими компаніями, що працюють в Україні.
Таким чином ціна бензину А-95 повинна складати 2,99 гривні за літр за нинішньої 3,30 - 3,35 гривні за літр, а дизельне паливо має коштувати 2,75, хоча нині його ціна доходить до 2,9-2,95 за літр.
Найбільш впертими були російські компанії “ТНК” та “Лукойл”, але і з ними нарешті вдалося домовитися.
Детальніше про це розповість Сергій Кисельов.
Сергій Кисельов
Глава Кабміну Ю.Тимошенко заявила, що зуміла домовитися з нафтопостачальною компанією “ТНК” про виконання нею всіх зобов’язань з постачання українським аграріям дизельного палива за пільговою ціною.
“Домовилися, що вони за цінами меморандуму віддадуть весь обсяг дизельного палива селу до 15-го травня,” - сказала прем’єр-міністр. І додала, що досягнуто угоду і про таке: “Вже сьогодні з 8-ої години ранку мережа “ТНК”, яка має тисячу заправок в Україні, ввійде в ціни, що були затверджені наказом Мінекономіки, і з яких вони вийшли раніше.
Нагадаю, згідно з цим наказом, ціна за літр бензину А-95, що користується особливим попитом, до першого травня не повинна перевершувати 2,99. Отож до Великодня автомобілісти перебуватимуть під захистом уряду. А що чекає на них потому?
Ось що відповів на це запитання експерт з проблем нафтопереробного комплексу Михайло Кухар.
Михайло Кухар
Перспектива, що прорахована двома експертними організаціями та підтверджена, зокрема, Юрієм Бойко, колишнім головою “Нафтогаз України” та нинішнім головою ради компанії “Укрнафта” – це 3,90-4,10 за 95-ий бензин і 3,60 за дизпаливо.
Сергій Кисельов
За словами пана Кухара, на нинішнє зростання цін на пальне впливають кілька чинників.
Михайло Кухар
Перший і самий головний – це те, що уряд Ю.Тимошенко відмовився на початку цього року від преференцій, які давала Росія, щодо несплати ПДВ на кордоні Україна-Росія на енергоносії. Це мало дати саме по собі 20% подорожчання. Хоча уряд тоді обіцяв якось за рахунок податкової складової компенсувати це підвищення, однак, як ми бачимо з тексту закону “Про бюджет”, цього не відбулося.
Сергій Кисельов
“Але є надія, що влітку ситуація стабілізується і дещо зміниться для споживачів пального на краще,” – переконаний пан Кухар.
Марія Щур
Раніше цього тижня керівники найбільших нафтових компаній, які працюють на українському ринку, звернулися з відкритим листом до прем''єрів України і Росії, в якому попереджали, що Україні загрожує дефіцит пального, якщо український уряд не змінить своєї цінової політики.
Таким чином, на думку західних енергетичних експертів, конфлікт навколо цін на нафтопродукти в Україні перейшов у політичну площину, де український уряд має значні переваги над російськими компаніями.
Експерти називають цей крок нафтових компаній «великою помилкою», і додають, що ореол захисника національних інтересів лише додасть популярності українському уряду напередодні парламентських виборів.
Аналітик міжнародної дослідницької компанії Global Insight Ендрю Нефф не має жодного сумніву у тому, що спроби прем’єр-міністра Юлії Тимошенко обмежити ціни на нафтопродукти в Україні під час посівної кампанії є популістським кроком.
Ендрю Нефф
Уряд втручається в ринок нафтопродуктів вже протягом останніх кількох тижнів, намагаючись не допустити продовження зростання цін на нафтопродукти, адже вони вже зросли останнім часом на 30%.
Це важливий для уряду час напередодні парламентських виборів, коли уряд має заручитися підтримкою населення і довести, що він дійсно дбає про нього.
Марія Щур
У цьому, на думку американського дослідника, самі російські компанії надали українському урядові неоціненну послугу: вони написали листа російському прем’єрові з проханням захистити їхні інтереси в Україні.
Тепер, незважаючи на те, що є об’єктивні причини для підняття цін на нафтопродукти в Україні, бо ціни на нафту зростають в усьому світі, український уряд може звинувачувати у змові росіян.
З іншого боку, на думку аналітика інвестиційної групи “Ренесанс Капітал” Рональда Неша, звинувачення на адресу офіційної Москви з боку Києва не зовсім безпідставні.
Рональд Неш
Росія вбачає у нафтовому секторі важіль, який можна використовувати у зовнішньополітичних цілях. Це особливо стосується України і особливо після «помаранчевої революції».
Марія Щур
На думку аналітика, який працює в російській столиці, нафтові компанії узгоджують свої дії з Кремлем. А Кремль вже кілька разів поспіль піднімав тарифи на експорт нафти.
Розмірковуючи над тим, як ситуація розвиватиметься далі, аналітики передбачають тактичну перемогу українського уряду.
Ендрю Нефф
Гадаю, що це буде короткострокова проблема. По мірі того, як ціна на світовому ринку нафти почне зменшуватись, буде зменшуватися і ціна нафтопродуктів в Україні, до того ж закінчиться посівна, тож ця проблема поступово відійде.
Марія Щур
Говорить Ендрю Нефф з дослідницької компанії Global Insight. “Але у довгостроковій перспективі Україні доведеться купувати нафту за світовими цінами,” - додає його колега з компанії “Ренесанс Капітал”.
Тож у двобої з російськими нафтовими компаніями прем’єр Тимошенко вийшла переможницею з рахунком 44 до 2,99. Остання цифра, це, як ви здогадались, ціна літру бензину, а перша – відсоток опитаних українців, які вважають, що у зростання цін на бензин – результат спротиву уряду з боку фінансово-політичних угрупувань.
Продовжимо автомобільну тему, але з іншого аспекту.
Автомобілевиробники згортають проекти в Закарпатті. Причина – скасування пільг, які діяли у спеціальній економічній зоні.
Інформує з Ужгорода Анастасія Осадчук.
Анастасія Осадчук
“Єврокар” відправив у вимушені відпустки 247 працівників і заморозив будівництво другої черги заводу. Причиною таких дій є скасування податкових пільг, інших преференцій для спеціальної економічної зони і території пріоритетного розвитку.
Керівники підприємств вкотре б’ють тривогу і звертаються до уряду і Президента України. Новації, що змінюють умови роботи, були введені раптово, без техніко-економічного обґрунтування. Держава, яка до цього забезпечувала гарантії для реалізації проектів, фактично вийшла з гри, не виконавши власних зобов’язань, закріплених законами.
Тим часом у зоні на початок нинішнього року було зареєстровано 30 інвестиційних проектів. Як зазначив, голова ДПА у Закарпатській області Ігор Кріль, “реально я боровся б лише за одне підприємство ЗАК “Єврокар”, яке сплатило у минулому році 80 мільйонів гривень податків, а це майже 20% того, що збирає вся область”.
Сьогодні підприємство “Єврокар” заморозило будівництво другої черги заводу зі збирання автомобілів “Шкода”, “Фольцфаген” та “Ауді”, яке розпочалося три місяці тому.
Планова потужність другої черги заводу 145 тисяч автомобілів на рік. Планова кількість робочих місць, які повинні були бути створені вже у жовтні 2005-го року, дві тисячі, а згодом на виробництві комплектуючих ще чотири тисячі.
За словами заступника гендиректора заводу “Єврокар” Володимира Панова, всі ці техніко-економічні розрахунки проводилися ще за сприятливого податкового клімату, який держава гарантувала інвестору до 2030-го року.
Чого слід очікувати інвесторам, розповідає Ернест Нусер, начальник управління зовнішніх зв’язків європейської інтеграції та транскордонного співробітництва Закарпатської державної адміністрації.
Ернест Нусер
Нічого не зміниться, ті основні виробництва не будуть виділені з загальної схеми. Напевне, ми понесемо якісь втрати.
Які втрати? Попередньо ми аналізували. Я не хочу зараз когось лякати. Багато чи мало? Але втрати будуть. Наприклад, зупинка заводу “Єврокар” тільки на місяць вже тягне за собою понад 10 мільйонів несплачених різних платежів до бюджету. Вже керівництво Ужгородської обласної адміністрації починає бити на сполох.
Анастасія Осадчук
Свою думку з цього приводу висловлює і заступник гендиректора заводу “Єврокар” Володимир Панов.
Володимир Панов
Нам сьогодні треба трошки змінити орієнтацію всім. Це вже сталося, це вже факт. Я думаю, що буде важко щось змінити. Тому треба дивитися вперед, не треба плакати над розлитим молоком, а треба рахувати і дивитися, як в нових умовах при створенні нових правил гри можна працювати.
Якщо це буде рентабельно, якщо ми будемо мати навіть невеличку рентабельність, то завод буде працювати. Звичайно, якщо цього не буде, тоді нам доведеться припинити цю роботу.
Але я думаю, що все ж таки треба бути оптимістами і дивитися вперед, так, щоби можна було працювати.
Марія Щур
Відкладено ще один інвестиційний проект у галузі автомобілебудування. Цього разу йдеться про бажання українських підприємців купити польський завод.
У п’ятницю мали завершитися переговори між українським автомобілебудівним підприємством “АвтоЗАЗ-ДЕУ” та польським міністерством економіки.
Але, як пояснили радіо “Свобода” представники польського уряду, наразі угоду не було підписано через те, що до Варшави не приїхав представник “АвтоЗАЗ-ДЕУ”, якого там очікували у четвер і п''ятницю.
Підписання домовленості вірогідно відбудеться вже наступного тижня.
Докладніше про проект розповість наш кореспондент у Варшаві Володимир Павлів.
Володимир Павлів
Польське міністерство держмайна з середини грудня минулого року веде офіційні переговори з українським підприємством “АвтоЗАЗ-ДЕУ” про продаж 20% власності варшавського заводу легкових автомобілів “FSO”. Власником решти 80 % цього підприємства є Південнокорейський концерн “ДЕУ”, після банкротства якого власне й почалися проблеми варшавського “FSO”.
Після банкротства “ДЕУ- FSO” це підприємство залишилося перед стратегічним корейським інвестором з боргом у майже мільярд доларів. На сьогоднішній день цей борг уже повернуто, а кількість працівників скорочена до необхідного мінімуму, близько 2 тисяч осіб. Як запевняє керівництво “FSO”, завдяки новому інвесторові це підприємство могло б у найкоротших термінах удвічі збільшити виробництво автомобілів та збільшити їх продаж, зокрема на український та китайський ринки.
Тому група депутатів сейму, яких занепокоїло зволікання з підписанням угоди з українським інвестором, запросили минулого тижня до сейму міністра економіки Польщі, щоб той пояснив їм ситуацію. Минулого вівторка міністр Яцек Пєхота обіцяв депутатам завершити справу до 23-го квітня.
Яцек Пєхота
Наступного тижня, якщо не станеться нічого надзвичайного і не зміняться умови, котрі ставить інвестор, то відбудеться підписання угоди з інвестором, що повинно призвести до стабілізації “FSO” і успішного завершення всього процесу реструктуризації, який створить цій фірмі перспективу розвитку.
Володимир Павлів
За даними газети “Жечпосполіта”, на сьогоднішній день українська фірма уже викупила борги варшавського заводу “FSO” на суму 150 мільйонів доларів.
Ще одним аргументом на користь українського бізнесу є те, що саме “АвтоЗАЗ-ДЕУ” є головним покупцем сьогоднішньої продукції варшавської автомобільної фабрики. Українці на даний момент купують 88 % всіх вироблених у Варшаві автомобілів марок “Ланос” і “Матіза”.
Марія Щур
На черзі наша історична рубрика.
Одним з персонажів роману Мілорада Павича «Пейзаж, намальований чаєм» є серб Стеван Різнич, який на початку ХІХ століття володів у Трієсті п’ятдесятьма будинками і п’ятдесятьма кораблями.
Насправді ж реальному Стеванові Різничу належало лише 18 суден, а його син Йован був серед провідних експортерів українського збіжжя до країн Середземномор’я.
Про одеського банкіра, судновласника та купця сербського походження Йована Різнича розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.
У ХVІІІ столітті родина сербських купців і судновласників Різничів переселилася із Сараєва у Боснії до Трієста в Італії. Розквіт торгового дому Різничів припав на початок ХІХ століття, коли його глава Стеван Різнич займав виборні посади у міському уряді. Крім родинних маєтків у Воєводині, він володів кількома будинками у Трієсті та вісімнадцятьма вантажними суднами, які перевозили товари до багатьох портів Середземномор’я.
Син Стевана Різнича Йован народився 1792-го року у Трієсті. Він навчався у Падуанському та Віденському університетах, згодом долучився до родинного бізнесу і після смерті Стевана 1813-го року успадкував батьківські маєтності. Йован відкрив власні банкірські контори у Відні та Генуї, а незабаром переїхав до Одеси.
Режим порто-франко, запроваджений в Одесі 1819-го року, привабив Різнича можливістю безмитного вивозу української пшениці на ринки Південної і Західної Європи. Він збудував у місцевому порту причал для своїх численних суден.
Міська влада безплатно надала Різничу земельну ділянку у самому центрі Одеси на вулиці Херсонській з умовою забудови її упродовж двох років, і він звів там один із найкрасивіших у місті особняків.
Підприємець також отримував стабільні прибутки, постачаючи зерно розквартированій у Тульчині Другій російській армії. А про характер його імпортних операцій можна скласти уявлення хоча б із повідомлення тогочасної газети «Одеський вісник»: «Австрійський бриг “Султан” прибув із Константинополя з вантажем лимонів, маслин і тютюну на адресу Різнича».
Купець першої гільдії та комерції радник, Різнич був також директором Одеського комерційного банку, а його власний капітал оцінювався у багато десятків тисяч рублів.
Різнич входив до Міського будівельного комітету та до правління Рішельївського ліцею і був директором Одеського оперного театру, в якому тоді гастролювали переважно італійські трупи.
Олександр Пушкін описав у своєму романі «Євгеній Онєгін», як під час вистав Різнич у кутку директорської ложі дрімав, позіхав, і знову хропів. Натомість банкір говорив про Пушкіна, закоханого в його молоду дружину Амалію, що поет кружляє навколо неї, як кошеня.
Зрештою, Йован Різнич збанкрутував і переїхав до Києва, де згодом теж став директором банку. Він мешкав у власному будинку на Липках до самої своєї смерті, яка сталася близько 1853-го року.
Мaрія Щур
23 квітня - Всесвітній день книжки і авторського права. ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. Адже саме цього дня 1616-го року померли Сервантес, Шекспір і де ля Вега, народилися Моріс Дрюон та Владімір Набоков.
Нині Всесвітній день книжки святкують у 190 країнах світу.
В Україні цього дня Міжнародний фонд "Відродження" закликав українських громадян купити нову книжку і подарувати її найближчій до помешкання бібліотеці.
В рубриці “Власна справа” ми вже неодноразово знайомили вас з українськими видавцями, власниками книгарень.
Сьогодні Ірина Біла пропонує вам знайомство з ще одним, вочевидь непересічним видавцем.
Ірина Біла
“Кальварія” – одне з найдавніших і найзнаніших в Україні приватних видавництв. Дарма, що це не столичне, а львівське. Точний прорахунок та інтуїція молодих фізиків-теоретиків, математиків та інших фахівців з точних наук від початку прирекли видавництво на успіх.
Спеціалізація видавництва - література з історії, політики, соціології, а згодом лише художня література. І, схоже, цей напрям власник і головних редактор “Кальварії” Петро Мацкевич, який, до речі, за фахом фізик-теоретик, змінювати на збирається.
Петро Мацкевич
З 1998-го року нашою домінантою стала сучасна українська художня література. Ця домінанта була, є і залишиться, тобто видавництво вже ніколи, принаймні допоки я є, не змінить головної своєї спеціалізації, а саме, видання, промоція сучасної української художньої літератури.
Ірина Біла
А чому Ви таке значення саме художній літературі надаєте?
Петро Мацкевич
Можливо, це внаслідок моєї освіти, може, вона найважливіша. Можливо, колись з’явиться таке бажання, зокрема до того моменту, допоки держава у нас фінансує видання підручників, наше видавництво у цю музику бавитися не буде.
Ірина Біла
Видання лише сучасної художньої літератури - це лишень одна з особливостей видавництва “Кальварія”.
Про інші особливості та принципові речі для видавництва Петро Мацкевич.
Петро Мацкевич
Видання книжок лишень у білому полі, себто лише авторські угоди, видання перекладів лише з застереженням усіх авторських прав (ми колись почали були війну з піратами), я думаю, що це буде продовжуватися.
І ще одне, чим ми серйозно відрізняємося від інших видавництв, ми все-таки багато видань робимо вперше в Україні: першими ми видавала у такій кількості сучасну українську художню літературу, першими відкрили сучасну фінську літературу, першими як власне видавництво продали права на видання творів сучасних українських письменників у великі пристойні закордонні видавництва.
Досі це лишень робилося на тому, що хтось знаходив автора, і видавець західний домовлявся з автором. Те, що ми почали робити, то це результат нашої роботи, наших промоцій, наших зусиль.
Ірина Біла
Часто буваючи за кордоном Петро Мацкевич із заздрістю споглядає і, звісно ж, відвідує там численну кількість книгарень, з сумом при цьому згадуючи Україну.
Петро Мацкевич
Україна по кількості книжкових магазинів на душу населення – це навіть не Азія, а набагато гірше.
У будь-якій країні, яка вважає себе цивілізованою, існують певні умови, певні преференції для книгарень, а не для кабаків. Так от, Україна зможе називатися ще не європейською, а напівазійською європейською державою тоді, коли на Хрещатику буде 40 книгарень. Це проблема, яка повинна бути вирішена у законодавчому порядку.
Я вважаю, що взагалі центральна фігура в українській видавничій справі не видавець і навіть не письменник, а книгар, коли будуть створені умови для книгарів – буде все.
Ірина Біла
А тим часом на тому ж таки столичному Хрещатику, про який згадує видавець Петро Мацкевич, лише за останні роки закрилися кілька книгарень, серед яких відомі багатьом книжкові крамниці “Поезія”, “Мистецтво”, “Ноти”. Наразі готуються до виселення співробітники книгарні “Знання”.
Марія Щур
Ви слухали передачу “Економічний журнал”, яку підготувала Марія Щур.
На все добре!
Говорить радіо “Свобода”.
Аудіозапис програми:
Марія Щур
Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”!
В ефірі “Економічний журнал”. Перед мікрофоном Марія Щур.
Сьогодні в програмі:
- Обережно, долар падає, гривня різко набирає на вазі – подобається це не усім.
- У двобої з російськими нафтовими компаніями прем’єр Юлія Тимошенко вийшла переможницею. Ціни на бензин будуть такими, якими їх хоче бачити уряд.
- Різкі повороти на автомобілебудівному ринку: українці готуються купити завод в Польщі, а от у Закарпатті будівництво нового автозаводу зависло через невизначену ситуацію з пільговим статусом краю.
Долар коштує майже п’ять гривень. Українських депутатів непокоїть здешевлення долара. У п’ятницю голова Національного банку України Володимир Стельмах і міністр фінансів Віктор Пинзеник у Верховній Раді пояснювали депутатам, чому так різко виріс курс гривні.
З подробицями Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло
“Курс долара, який зараз сформувався, – це той курс, на якому може триматися ситуація,” - переконував народних обранців міністр фінансів України Віктор Пинзеник.
Віктор Пинзеник
Це вже такий курс рівноваги, при якому Національному банку не треба робити емісію і не робити інфляцію. Я думаю, що в Нацбанку є достатньо інструментів, щоб тримати ситуацію стабільною.
Віктор Міняйло
Але не кожен пересічний українець, про любов до якого запевняє нова влада, відрізняє емісію від інфляції, і позитивне сальдо, від негативного.
І ще донедавна більшість цих “маленьких українців” тримали гроші, до речі, переважно американські долари, не в комерційних банках, а в трьох літрових. Що їм робити нині?
Голова Нацбанку Володимир Стельмах пояснив депутатам, що “населення виграє, і це навіть призведе до скорочення безробіття”.
А на сміх в сесійному залі він відповів: ”Ірвін Шоу казав, що лише кілька людей можуть правильно розуміти монетарну політику. І зустріти їх ми можемо, як правило, на вулиці”.
Оскільки на київських вулицях сьогодні сніг, то таких людей я шукав в кулуарах парламенту.
Про те, як позначиться падіння долара на життєвому рівні пересічного українця розповідає член Парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Дмитро Святаш, (“Демократичні ініціативи”).
Дмитро Святаш
Все залежить від того, що буде робити зараз українець, якщо українець зараз понесе валюту, отримає за неї гривні, то він буде грати у фінансову піраміду з державою. Грати у фінансові ігри з державою не вигідно, тому що пересічний громадянин не має спеціальних знань, не має спеціального досвіду і фаху для того, щоб бути учасником фінансового ринку.
Тому якщо пересічний громадянин буде витрачати долари тільки для того, щоб купувати гривні на отримання своєї родини, на побутові якісь проблеми, то це нормальна ситуація, але якщо він захоче стати активно учасником фінансового ринку, то це дуже і вкрай небезпечна ситуація для пересічного громадянина.
Щодо індексу споживчих цін, то я не думаю, що вони спадуть, виходячи з цього курсу.
Віктор Міняйло
Із запитанням чи щось втратять, чи щось здобудуть люди від зміни курсу долара, я звернувся до депутата з “Регіонів України” Василя Горбаля, який раніше очолював “Укргазбанк”.
Василь Горбаль
Втратять тільки ті, хто піддався на цю паніку. Про подальші дії, як це вплине на цінову політику, то це подивимося далі, наскільки далі будуть правильними дії Нацбанку і взагалі уряду з приводу врегулювання подальшої курсової політики. От і все.
Марія Щур
Ціни на бензин в Україні будуть такими, якими їх хоче бачити уряд. Принаймні до кінця посівної. Такий результат переговорів між урядом та нафтовими компаніями, що працюють в Україні.
Таким чином ціна бензину А-95 повинна складати 2,99 гривні за літр за нинішньої 3,30 - 3,35 гривні за літр, а дизельне паливо має коштувати 2,75, хоча нині його ціна доходить до 2,9-2,95 за літр.
Найбільш впертими були російські компанії “ТНК” та “Лукойл”, але і з ними нарешті вдалося домовитися.
Детальніше про це розповість Сергій Кисельов.
Сергій Кисельов
Глава Кабміну Ю.Тимошенко заявила, що зуміла домовитися з нафтопостачальною компанією “ТНК” про виконання нею всіх зобов’язань з постачання українським аграріям дизельного палива за пільговою ціною.
“Домовилися, що вони за цінами меморандуму віддадуть весь обсяг дизельного палива селу до 15-го травня,” - сказала прем’єр-міністр. І додала, що досягнуто угоду і про таке: “Вже сьогодні з 8-ої години ранку мережа “ТНК”, яка має тисячу заправок в Україні, ввійде в ціни, що були затверджені наказом Мінекономіки, і з яких вони вийшли раніше.
Нагадаю, згідно з цим наказом, ціна за літр бензину А-95, що користується особливим попитом, до першого травня не повинна перевершувати 2,99. Отож до Великодня автомобілісти перебуватимуть під захистом уряду. А що чекає на них потому?
Ось що відповів на це запитання експерт з проблем нафтопереробного комплексу Михайло Кухар.
Михайло Кухар
Перспектива, що прорахована двома експертними організаціями та підтверджена, зокрема, Юрієм Бойко, колишнім головою “Нафтогаз України” та нинішнім головою ради компанії “Укрнафта” – це 3,90-4,10 за 95-ий бензин і 3,60 за дизпаливо.
Сергій Кисельов
За словами пана Кухара, на нинішнє зростання цін на пальне впливають кілька чинників.
Михайло Кухар
Перший і самий головний – це те, що уряд Ю.Тимошенко відмовився на початку цього року від преференцій, які давала Росія, щодо несплати ПДВ на кордоні Україна-Росія на енергоносії. Це мало дати саме по собі 20% подорожчання. Хоча уряд тоді обіцяв якось за рахунок податкової складової компенсувати це підвищення, однак, як ми бачимо з тексту закону “Про бюджет”, цього не відбулося.
Сергій Кисельов
“Але є надія, що влітку ситуація стабілізується і дещо зміниться для споживачів пального на краще,” – переконаний пан Кухар.
Марія Щур
Раніше цього тижня керівники найбільших нафтових компаній, які працюють на українському ринку, звернулися з відкритим листом до прем''єрів України і Росії, в якому попереджали, що Україні загрожує дефіцит пального, якщо український уряд не змінить своєї цінової політики.
Таким чином, на думку західних енергетичних експертів, конфлікт навколо цін на нафтопродукти в Україні перейшов у політичну площину, де український уряд має значні переваги над російськими компаніями.
Експерти називають цей крок нафтових компаній «великою помилкою», і додають, що ореол захисника національних інтересів лише додасть популярності українському уряду напередодні парламентських виборів.
Аналітик міжнародної дослідницької компанії Global Insight Ендрю Нефф не має жодного сумніву у тому, що спроби прем’єр-міністра Юлії Тимошенко обмежити ціни на нафтопродукти в Україні під час посівної кампанії є популістським кроком.
Ендрю Нефф
Уряд втручається в ринок нафтопродуктів вже протягом останніх кількох тижнів, намагаючись не допустити продовження зростання цін на нафтопродукти, адже вони вже зросли останнім часом на 30%.
Це важливий для уряду час напередодні парламентських виборів, коли уряд має заручитися підтримкою населення і довести, що він дійсно дбає про нього.
Марія Щур
У цьому, на думку американського дослідника, самі російські компанії надали українському урядові неоціненну послугу: вони написали листа російському прем’єрові з проханням захистити їхні інтереси в Україні.
Тепер, незважаючи на те, що є об’єктивні причини для підняття цін на нафтопродукти в Україні, бо ціни на нафту зростають в усьому світі, український уряд може звинувачувати у змові росіян.
З іншого боку, на думку аналітика інвестиційної групи “Ренесанс Капітал” Рональда Неша, звинувачення на адресу офіційної Москви з боку Києва не зовсім безпідставні.
Рональд Неш
Росія вбачає у нафтовому секторі важіль, який можна використовувати у зовнішньополітичних цілях. Це особливо стосується України і особливо після «помаранчевої революції».
Марія Щур
На думку аналітика, який працює в російській столиці, нафтові компанії узгоджують свої дії з Кремлем. А Кремль вже кілька разів поспіль піднімав тарифи на експорт нафти.
Розмірковуючи над тим, як ситуація розвиватиметься далі, аналітики передбачають тактичну перемогу українського уряду.
Ендрю Нефф
Гадаю, що це буде короткострокова проблема. По мірі того, як ціна на світовому ринку нафти почне зменшуватись, буде зменшуватися і ціна нафтопродуктів в Україні, до того ж закінчиться посівна, тож ця проблема поступово відійде.
Марія Щур
Говорить Ендрю Нефф з дослідницької компанії Global Insight. “Але у довгостроковій перспективі Україні доведеться купувати нафту за світовими цінами,” - додає його колега з компанії “Ренесанс Капітал”.
Тож у двобої з російськими нафтовими компаніями прем’єр Тимошенко вийшла переможницею з рахунком 44 до 2,99. Остання цифра, це, як ви здогадались, ціна літру бензину, а перша – відсоток опитаних українців, які вважають, що у зростання цін на бензин – результат спротиву уряду з боку фінансово-політичних угрупувань.
Продовжимо автомобільну тему, але з іншого аспекту.
Автомобілевиробники згортають проекти в Закарпатті. Причина – скасування пільг, які діяли у спеціальній економічній зоні.
Інформує з Ужгорода Анастасія Осадчук.
Анастасія Осадчук
“Єврокар” відправив у вимушені відпустки 247 працівників і заморозив будівництво другої черги заводу. Причиною таких дій є скасування податкових пільг, інших преференцій для спеціальної економічної зони і території пріоритетного розвитку.
Керівники підприємств вкотре б’ють тривогу і звертаються до уряду і Президента України. Новації, що змінюють умови роботи, були введені раптово, без техніко-економічного обґрунтування. Держава, яка до цього забезпечувала гарантії для реалізації проектів, фактично вийшла з гри, не виконавши власних зобов’язань, закріплених законами.
Тим часом у зоні на початок нинішнього року було зареєстровано 30 інвестиційних проектів. Як зазначив, голова ДПА у Закарпатській області Ігор Кріль, “реально я боровся б лише за одне підприємство ЗАК “Єврокар”, яке сплатило у минулому році 80 мільйонів гривень податків, а це майже 20% того, що збирає вся область”.
Сьогодні підприємство “Єврокар” заморозило будівництво другої черги заводу зі збирання автомобілів “Шкода”, “Фольцфаген” та “Ауді”, яке розпочалося три місяці тому.
Планова потужність другої черги заводу 145 тисяч автомобілів на рік. Планова кількість робочих місць, які повинні були бути створені вже у жовтні 2005-го року, дві тисячі, а згодом на виробництві комплектуючих ще чотири тисячі.
За словами заступника гендиректора заводу “Єврокар” Володимира Панова, всі ці техніко-економічні розрахунки проводилися ще за сприятливого податкового клімату, який держава гарантувала інвестору до 2030-го року.
Чого слід очікувати інвесторам, розповідає Ернест Нусер, начальник управління зовнішніх зв’язків європейської інтеграції та транскордонного співробітництва Закарпатської державної адміністрації.
Ернест Нусер
Нічого не зміниться, ті основні виробництва не будуть виділені з загальної схеми. Напевне, ми понесемо якісь втрати.
Які втрати? Попередньо ми аналізували. Я не хочу зараз когось лякати. Багато чи мало? Але втрати будуть. Наприклад, зупинка заводу “Єврокар” тільки на місяць вже тягне за собою понад 10 мільйонів несплачених різних платежів до бюджету. Вже керівництво Ужгородської обласної адміністрації починає бити на сполох.
Анастасія Осадчук
Свою думку з цього приводу висловлює і заступник гендиректора заводу “Єврокар” Володимир Панов.
Володимир Панов
Нам сьогодні треба трошки змінити орієнтацію всім. Це вже сталося, це вже факт. Я думаю, що буде важко щось змінити. Тому треба дивитися вперед, не треба плакати над розлитим молоком, а треба рахувати і дивитися, як в нових умовах при створенні нових правил гри можна працювати.
Якщо це буде рентабельно, якщо ми будемо мати навіть невеличку рентабельність, то завод буде працювати. Звичайно, якщо цього не буде, тоді нам доведеться припинити цю роботу.
Але я думаю, що все ж таки треба бути оптимістами і дивитися вперед, так, щоби можна було працювати.
Марія Щур
Відкладено ще один інвестиційний проект у галузі автомобілебудування. Цього разу йдеться про бажання українських підприємців купити польський завод.
У п’ятницю мали завершитися переговори між українським автомобілебудівним підприємством “АвтоЗАЗ-ДЕУ” та польським міністерством економіки.
Але, як пояснили радіо “Свобода” представники польського уряду, наразі угоду не було підписано через те, що до Варшави не приїхав представник “АвтоЗАЗ-ДЕУ”, якого там очікували у четвер і п''ятницю.
Підписання домовленості вірогідно відбудеться вже наступного тижня.
Докладніше про проект розповість наш кореспондент у Варшаві Володимир Павлів.
Володимир Павлів
Польське міністерство держмайна з середини грудня минулого року веде офіційні переговори з українським підприємством “АвтоЗАЗ-ДЕУ” про продаж 20% власності варшавського заводу легкових автомобілів “FSO”. Власником решти 80 % цього підприємства є Південнокорейський концерн “ДЕУ”, після банкротства якого власне й почалися проблеми варшавського “FSO”.
Після банкротства “ДЕУ- FSO” це підприємство залишилося перед стратегічним корейським інвестором з боргом у майже мільярд доларів. На сьогоднішній день цей борг уже повернуто, а кількість працівників скорочена до необхідного мінімуму, близько 2 тисяч осіб. Як запевняє керівництво “FSO”, завдяки новому інвесторові це підприємство могло б у найкоротших термінах удвічі збільшити виробництво автомобілів та збільшити їх продаж, зокрема на український та китайський ринки.
Тому група депутатів сейму, яких занепокоїло зволікання з підписанням угоди з українським інвестором, запросили минулого тижня до сейму міністра економіки Польщі, щоб той пояснив їм ситуацію. Минулого вівторка міністр Яцек Пєхота обіцяв депутатам завершити справу до 23-го квітня.
Яцек Пєхота
Наступного тижня, якщо не станеться нічого надзвичайного і не зміняться умови, котрі ставить інвестор, то відбудеться підписання угоди з інвестором, що повинно призвести до стабілізації “FSO” і успішного завершення всього процесу реструктуризації, який створить цій фірмі перспективу розвитку.
Володимир Павлів
За даними газети “Жечпосполіта”, на сьогоднішній день українська фірма уже викупила борги варшавського заводу “FSO” на суму 150 мільйонів доларів.
Ще одним аргументом на користь українського бізнесу є те, що саме “АвтоЗАЗ-ДЕУ” є головним покупцем сьогоднішньої продукції варшавської автомобільної фабрики. Українці на даний момент купують 88 % всіх вироблених у Варшаві автомобілів марок “Ланос” і “Матіза”.
Марія Щур
На черзі наша історична рубрика.
Одним з персонажів роману Мілорада Павича «Пейзаж, намальований чаєм» є серб Стеван Різнич, який на початку ХІХ століття володів у Трієсті п’ятдесятьма будинками і п’ятдесятьма кораблями.
Насправді ж реальному Стеванові Різничу належало лише 18 суден, а його син Йован був серед провідних експортерів українського збіжжя до країн Середземномор’я.
Про одеського банкіра, судновласника та купця сербського походження Йована Різнича розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.
У ХVІІІ столітті родина сербських купців і судновласників Різничів переселилася із Сараєва у Боснії до Трієста в Італії. Розквіт торгового дому Різничів припав на початок ХІХ століття, коли його глава Стеван Різнич займав виборні посади у міському уряді. Крім родинних маєтків у Воєводині, він володів кількома будинками у Трієсті та вісімнадцятьма вантажними суднами, які перевозили товари до багатьох портів Середземномор’я.
Син Стевана Різнича Йован народився 1792-го року у Трієсті. Він навчався у Падуанському та Віденському університетах, згодом долучився до родинного бізнесу і після смерті Стевана 1813-го року успадкував батьківські маєтності. Йован відкрив власні банкірські контори у Відні та Генуї, а незабаром переїхав до Одеси.
Режим порто-франко, запроваджений в Одесі 1819-го року, привабив Різнича можливістю безмитного вивозу української пшениці на ринки Південної і Західної Європи. Він збудував у місцевому порту причал для своїх численних суден.
Міська влада безплатно надала Різничу земельну ділянку у самому центрі Одеси на вулиці Херсонській з умовою забудови її упродовж двох років, і він звів там один із найкрасивіших у місті особняків.
Підприємець також отримував стабільні прибутки, постачаючи зерно розквартированій у Тульчині Другій російській армії. А про характер його імпортних операцій можна скласти уявлення хоча б із повідомлення тогочасної газети «Одеський вісник»: «Австрійський бриг “Султан” прибув із Константинополя з вантажем лимонів, маслин і тютюну на адресу Різнича».
Купець першої гільдії та комерції радник, Різнич був також директором Одеського комерційного банку, а його власний капітал оцінювався у багато десятків тисяч рублів.
Різнич входив до Міського будівельного комітету та до правління Рішельївського ліцею і був директором Одеського оперного театру, в якому тоді гастролювали переважно італійські трупи.
Олександр Пушкін описав у своєму романі «Євгеній Онєгін», як під час вистав Різнич у кутку директорської ложі дрімав, позіхав, і знову хропів. Натомість банкір говорив про Пушкіна, закоханого в його молоду дружину Амалію, що поет кружляє навколо неї, як кошеня.
Зрештою, Йован Різнич збанкрутував і переїхав до Києва, де згодом теж став директором банку. Він мешкав у власному будинку на Липках до самої своєї смерті, яка сталася близько 1853-го року.
Мaрія Щур
23 квітня - Всесвітній день книжки і авторського права. ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. Адже саме цього дня 1616-го року померли Сервантес, Шекспір і де ля Вега, народилися Моріс Дрюон та Владімір Набоков.
Нині Всесвітній день книжки святкують у 190 країнах світу.
В Україні цього дня Міжнародний фонд "Відродження" закликав українських громадян купити нову книжку і подарувати її найближчій до помешкання бібліотеці.
В рубриці “Власна справа” ми вже неодноразово знайомили вас з українськими видавцями, власниками книгарень.
Сьогодні Ірина Біла пропонує вам знайомство з ще одним, вочевидь непересічним видавцем.
Ірина Біла
“Кальварія” – одне з найдавніших і найзнаніших в Україні приватних видавництв. Дарма, що це не столичне, а львівське. Точний прорахунок та інтуїція молодих фізиків-теоретиків, математиків та інших фахівців з точних наук від початку прирекли видавництво на успіх.
Спеціалізація видавництва - література з історії, політики, соціології, а згодом лише художня література. І, схоже, цей напрям власник і головних редактор “Кальварії” Петро Мацкевич, який, до речі, за фахом фізик-теоретик, змінювати на збирається.
Петро Мацкевич
З 1998-го року нашою домінантою стала сучасна українська художня література. Ця домінанта була, є і залишиться, тобто видавництво вже ніколи, принаймні допоки я є, не змінить головної своєї спеціалізації, а саме, видання, промоція сучасної української художньої літератури.
Ірина Біла
А чому Ви таке значення саме художній літературі надаєте?
Петро Мацкевич
Можливо, це внаслідок моєї освіти, може, вона найважливіша. Можливо, колись з’явиться таке бажання, зокрема до того моменту, допоки держава у нас фінансує видання підручників, наше видавництво у цю музику бавитися не буде.
Ірина Біла
Видання лише сучасної художньої літератури - це лишень одна з особливостей видавництва “Кальварія”.
Про інші особливості та принципові речі для видавництва Петро Мацкевич.
Петро Мацкевич
Видання книжок лишень у білому полі, себто лише авторські угоди, видання перекладів лише з застереженням усіх авторських прав (ми колись почали були війну з піратами), я думаю, що це буде продовжуватися.
І ще одне, чим ми серйозно відрізняємося від інших видавництв, ми все-таки багато видань робимо вперше в Україні: першими ми видавала у такій кількості сучасну українську художню літературу, першими відкрили сучасну фінську літературу, першими як власне видавництво продали права на видання творів сучасних українських письменників у великі пристойні закордонні видавництва.
Досі це лишень робилося на тому, що хтось знаходив автора, і видавець західний домовлявся з автором. Те, що ми почали робити, то це результат нашої роботи, наших промоцій, наших зусиль.
Ірина Біла
Часто буваючи за кордоном Петро Мацкевич із заздрістю споглядає і, звісно ж, відвідує там численну кількість книгарень, з сумом при цьому згадуючи Україну.
Петро Мацкевич
Україна по кількості книжкових магазинів на душу населення – це навіть не Азія, а набагато гірше.
У будь-якій країні, яка вважає себе цивілізованою, існують певні умови, певні преференції для книгарень, а не для кабаків. Так от, Україна зможе називатися ще не європейською, а напівазійською європейською державою тоді, коли на Хрещатику буде 40 книгарень. Це проблема, яка повинна бути вирішена у законодавчому порядку.
Я вважаю, що взагалі центральна фігура в українській видавничій справі не видавець і навіть не письменник, а книгар, коли будуть створені умови для книгарів – буде все.
Ірина Біла
А тим часом на тому ж таки столичному Хрещатику, про який згадує видавець Петро Мацкевич, лише за останні роки закрилися кілька книгарень, серед яких відомі багатьом книжкові крамниці “Поезія”, “Мистецтво”, “Ноти”. Наразі готуються до виселення співробітники книгарні “Знання”.
Марія Щур
Ви слухали передачу “Економічний журнал”, яку підготувала Марія Щур.
На все добре!
Говорить радіо “Свобода”.
