Варшава, 11 травня 2005 – Останніми днями у Польщі чимало говорять про її внесок у перемогу української Помаранчевої революції. Особливо актуальним це стало на тлі відчутного похолоднішання у відносинах Польщі з Росією.
Гортаючи сторінки польської преси, часом можна отримати враження, що українську Помаранчеву революцію здійснили ледве чи не поляки, кажуть тутешні українці. Поважні місцеві аналітики, коли їм поставити таке запитання руба, звісно, зізнаються, що це не Польща і навіть не тодішній провідник опозиції Віктор Ющенко став запорукою успіху, а люди на київському майдані.
Заслугою Польщі є те, що завдяки президентові Александрові Квасневському українська політична криза набрала міжнародного резонансу. Саме через це посередником у її вирішенні став після серйозних умовлянь, зокрема, Хав’єр Солана, який відповідає за зовнішню політику Європейського Союзу. Українців у Польщі трохи шокувало те, що в середу редакція популярного польського щоденника “Ґазети виборчої” нагородила за це Солану почесним званням “людини року”.
Тим часом один із лідерів польської опозиції Ярослав Качинський, який вважається серйозним кандидатом на президента Польщі в запланованих на осінь виборах, рекламує себе в телебаченні на тлі картинок із революційного Києва.
У свою чергу колишній президент Лех Валенса претендує ледве чи не на роль вирішального чинника у вирішенні політичної кризи в Україні. Якось він був сказав, що вирішальне значення мали слова, які він сказав тодішньому прем’єрові й кандидатові від влади Вікторові Януковичу: “Народ повісить тебе на ліхтарі, якщо застосуєш силу”.
Шанований оглядач “Газети виборчої” Пйотр Пацевич пише, що нинішнє похолоднішання у відносинах із Росією – це наслідок підтримки, якої Польща надала Україні. Адже, каже Пацевич, президент Росії Володимир Путін підтримав Януковича, а поляки симпатизували Ющенкові. У цій грі Росія, яка знову марить імперськими снами, зазнала нечуваної політичної поразки і донині не може вийти з шокового стану.
Отож нічого дивного, констатує автор, що під час московських торжеств 9 травня Путін згадав навіть про внесок італійських антифашистів у перемогу над Гітлером, але про Польщу – ані слова. Виявляється, що такою поведінкою президент Путін образив половину поляків. В результаті останніми днями відкликано концерти московського “Большого театру” відразу в трьох польських містах, оскільки люди почали масово повертати квитки. Тим самим політичне похолоднішання вдарило несподівано по культурі.
Всі перераховані тут факти, зазначають деякі польські газети, свідчать про те, що українська Помаранчева революція тепер неначе своєрідним чином продовжується в Польщі і, зокрема, наново формує її стосунки з Росією.
Гортаючи сторінки польської преси, часом можна отримати враження, що українську Помаранчеву революцію здійснили ледве чи не поляки, кажуть тутешні українці. Поважні місцеві аналітики, коли їм поставити таке запитання руба, звісно, зізнаються, що це не Польща і навіть не тодішній провідник опозиції Віктор Ющенко став запорукою успіху, а люди на київському майдані.
Заслугою Польщі є те, що завдяки президентові Александрові Квасневському українська політична криза набрала міжнародного резонансу. Саме через це посередником у її вирішенні став після серйозних умовлянь, зокрема, Хав’єр Солана, який відповідає за зовнішню політику Європейського Союзу. Українців у Польщі трохи шокувало те, що в середу редакція популярного польського щоденника “Ґазети виборчої” нагородила за це Солану почесним званням “людини року”.
Тим часом один із лідерів польської опозиції Ярослав Качинський, який вважається серйозним кандидатом на президента Польщі в запланованих на осінь виборах, рекламує себе в телебаченні на тлі картинок із революційного Києва.
У свою чергу колишній президент Лех Валенса претендує ледве чи не на роль вирішального чинника у вирішенні політичної кризи в Україні. Якось він був сказав, що вирішальне значення мали слова, які він сказав тодішньому прем’єрові й кандидатові від влади Вікторові Януковичу: “Народ повісить тебе на ліхтарі, якщо застосуєш силу”.
Шанований оглядач “Газети виборчої” Пйотр Пацевич пише, що нинішнє похолоднішання у відносинах із Росією – це наслідок підтримки, якої Польща надала Україні. Адже, каже Пацевич, президент Росії Володимир Путін підтримав Януковича, а поляки симпатизували Ющенкові. У цій грі Росія, яка знову марить імперськими снами, зазнала нечуваної політичної поразки і донині не може вийти з шокового стану.
Отож нічого дивного, констатує автор, що під час московських торжеств 9 травня Путін згадав навіть про внесок італійських антифашистів у перемогу над Гітлером, але про Польщу – ані слова. Виявляється, що такою поведінкою президент Путін образив половину поляків. В результаті останніми днями відкликано концерти московського “Большого театру” відразу в трьох польських містах, оскільки люди почали масово повертати квитки. Тим самим політичне похолоднішання вдарило несподівано по культурі.
Всі перераховані тут факти, зазначають деякі польські газети, свідчать про те, що українська Помаранчева революція тепер неначе своєрідним чином продовжується в Польщі і, зокрема, наново формує її стосунки з Росією.
