Київ, 20 травня 2005 - На цьому тижні у французьких книгарнях з’явилося видання про недавні політичні події в Україні. Автором книжки “Навіть сніг був помаранчевим. Українська революція” є французький журналіст Ален Ґіємоль, який безпосередньо спостерігав за виборчою ситуацією.
Ален Ґіємоль працює в газеті “La Croix” і спеціалізується на Центральній Європі, а також на пострадянському просторі. Під час президентських виборів 2004 року він тричі побував у Києві:
“Я приїжджав перед другим туром, після нього і на третій тур виборів. Загалом упродовж трьох відвідин я провів в Україні приблизно місяць”.
В Алена Ґіємоля давнє зацікавлення Україною:
“Я був кореспондентом в Україні у 1995-96 роках, тож уже 10 років я пишу про події в Україні і стежу за ними. І коли важливі для цієї країни події починалися, для мене було очевидним, що повинен там бути. Коли я тільки-но приїхав, ще зарано було говорити, що це революція, але, у всякому разі, це була головна подія”.
Мотив, який рухав Аленом Ґіємолем, був простим: пояснити французам, що відбувається в Україні, адже у Франції дуже мало книжок на цю тему. Під час революції французькі засоби масової інформації написали багато дурниць, при цьому, каже Ален Ґіємоль, люди, які знають про Україну менше від мене і не так часто бували в Україні, раптом стали “трохи спеціалістами”:
“Зокрема, у Франції, як і в російських ЗМІ, багато писали про те, що створенню революційної ситуації посприяли американські гроші. Іноді мовилося, що революцією маніпулювали зовні. Саме це підштовхнуло мене до рішення написати книжку”.
Те, що під час президентських виборів Україна була майданчиком для геополітичного протистояння по лінії “Схід – Захід” і що Росія та Захід намагалися вплинути на ситуацію кожен зі свого боку, Ален Ґіємоль не сумнівається:
“Але насправді рішення тоді доходили українці і Україна як їхня держава. Це трохи нагадує референдум 1991 року, і події кінця 2004 року я розглядаю, кажучи образно, як друге побачення України з історією”.
Ален Ґіємоль сказав також, що українці вирішили додати до юридичної незалежности 1991 року фактичну незалежність, якої в них досі не було. Тобто, головною діючою особою цієї революції стали самі українці.
Книжка починається зі справи Ґонґадзе, тому що, на переконання французького журналіста, саме тоді був справжній початок і загальна репетиція майбутньої революції.
Книжка ілюстрована чорно-білими фотографіями українця з Франції Кирила Горішнього, який також у дні революції перебував в Україні. Таке поєднання тексту і фотографій Ален Ґіємоль вважає вдалим, і перші реакції також позитивні.
Через кілька днів книжку Алена Ґіємоля “Навіть сніг був помаранчевим. Українська революція” презентує Посольство України в Парижі.
Ален Ґіємоль працює в газеті “La Croix” і спеціалізується на Центральній Європі, а також на пострадянському просторі. Під час президентських виборів 2004 року він тричі побував у Києві:
“Я приїжджав перед другим туром, після нього і на третій тур виборів. Загалом упродовж трьох відвідин я провів в Україні приблизно місяць”.
В Алена Ґіємоля давнє зацікавлення Україною:
“Я був кореспондентом в Україні у 1995-96 роках, тож уже 10 років я пишу про події в Україні і стежу за ними. І коли важливі для цієї країни події починалися, для мене було очевидним, що повинен там бути. Коли я тільки-но приїхав, ще зарано було говорити, що це революція, але, у всякому разі, це була головна подія”.
Мотив, який рухав Аленом Ґіємолем, був простим: пояснити французам, що відбувається в Україні, адже у Франції дуже мало книжок на цю тему. Під час революції французькі засоби масової інформації написали багато дурниць, при цьому, каже Ален Ґіємоль, люди, які знають про Україну менше від мене і не так часто бували в Україні, раптом стали “трохи спеціалістами”:
“Зокрема, у Франції, як і в російських ЗМІ, багато писали про те, що створенню революційної ситуації посприяли американські гроші. Іноді мовилося, що революцією маніпулювали зовні. Саме це підштовхнуло мене до рішення написати книжку”.
Те, що під час президентських виборів Україна була майданчиком для геополітичного протистояння по лінії “Схід – Захід” і що Росія та Захід намагалися вплинути на ситуацію кожен зі свого боку, Ален Ґіємоль не сумнівається:
“Але насправді рішення тоді доходили українці і Україна як їхня держава. Це трохи нагадує референдум 1991 року, і події кінця 2004 року я розглядаю, кажучи образно, як друге побачення України з історією”.
Ален Ґіємоль сказав також, що українці вирішили додати до юридичної незалежности 1991 року фактичну незалежність, якої в них досі не було. Тобто, головною діючою особою цієї революції стали самі українці.
Книжка починається зі справи Ґонґадзе, тому що, на переконання французького журналіста, саме тоді був справжній початок і загальна репетиція майбутньої революції.
Книжка ілюстрована чорно-білими фотографіями українця з Франції Кирила Горішнього, який також у дні революції перебував в Україні. Таке поєднання тексту і фотографій Ален Ґіємоль вважає вдалим, і перші реакції також позитивні.
Через кілька днів книжку Алена Ґіємоля “Навіть сніг був помаранчевим. Українська революція” презентує Посольство України в Парижі.
